16 квітня 2015 року
справа № П/811/1599/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної контори № 7 Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № П/811/1599/14 за адміністративним позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області до Житлово-експлуатаційної контори № 7 Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради про стягнення податкового боргу, -
Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Житлово-експлуатаційної контори №7 Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради (далі - відповідач), про стягнення податкового боргу в сумі 289 702,00 грн..
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції було встановлено, що згідно з поданими відповідачем до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість періоду з вересня 2013 року по березень 2014 року, платником податків самостійно визначено податкові зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 289702,00 грн., у тому числі за вересень 2013 року - 40 105,00 грн. (а.с.7-8), за жовтень 2013 року - 47 735,00 грн. (а.с.9-10), за листопад 2013 року - 40596,00 грн. (а.с.11-12), за грудень 2013 року - 41 048,00 грн. (а.с.13-14), за січень 2014 року - 37 196,00 грн. (а.с.15-17), за лютий 2014 року - 39160,00 грн. (а.с.18-20), за березень 2014 року - 43862,00 грн. (а.с.21-23).
Відповідачем надано копії платіжних доручень на підтвердження сплати податку на додану вартість за період з вересня 2013 року по березень 2014 року.
Зі змісту облікової картки платника ПДВ вбачається, що кошти, які сплачувалися відповідачем у порядку, визначеному п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, зараховувалися податковим органом в рахунок погашення податкового боргу Житлово-експлуатаційної контори №7 Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради згідно з черговістю його виникнення.
Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
04.11.2008р. податковим органом було виставлена перша податкова вимога №1/1965 на суму 25340,77 грн., яка 06.11.2008 р. одержана відповідачем.
08.12.2008р. податковим органом виставлено другу податкову вимогу №2/2387 на суму 29 448,06 грн., яка отримана відповідачем 14.01.2009р. (а.с.6).
Як встановлено судом, відповідно до облікової картки платника податку на додану вартість у період з 04.11.2008р. по 23.05.2014р., тобто з дати винесення першої податкової вимоги і до часу звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою, за відповідачем - Житлово-експлуатаційною конторою №7 Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради постійно рахувалася та збільшувалася недоїмка з податку на додану вартість, яка на час розгляду справи у встановленому порядку не сплачена (а.с.83-147).
У відповідності до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Враховуючи, що податкові вимоги №1/1965 від 04.11.2008 р. та №2/2387 від 08.12.2008 р. не були відкликані податковим органом у встановленому порядку, то такі податкові вимоги є чинними до погашення відповідачем всієї суми податкового боргу.
Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п.96.1 ст.96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;
- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;
- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Таким чином, процедура, визначена ст.96 Податкового кодексу України застосовується у випадку, якщо податковий борг платника податку не погашено в порядку, визначеному ст.95 Податкового кодексу України, тобто шляхом стягнення коштів, що перебувають у його власності чи продажу майна такого платника податків, що перебуває у податковій заставі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються. Підстави для скасування законного рішення відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної контори № 7 Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № П/811/1599/14 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 07.05.2015р..
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак