14 квітня 2015 року
справа № 804/14456/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року
у адміністративній справі № 804/14456/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури", визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001071503 від 12.07.2013р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 174379грн.
Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав неправильного застосування норм матеріального права, та неврахування фактичних обставин у справі, які свідчать про завищення позивачем залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до декларації з ПДВ за квітень 2013р. на суму 174379 грн. ПАТ "НЗТА" було проведено коригування (зменшення) податкового зобов'язання з ПДВ яке не знайшло свого відображення у бухгалтерському обліку платника, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду податкової декларації з ПДВ за квітень 2013р. За наведених обставин, відповідач просить скасувати рішення суд першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи і правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених у справі обставин, судова колегія визнає приведені відповідачем апеляційній скарзі доводи обґрунтованими, у зв'язку з чим вважає, що постанова суду у цій справі підлягає скасуванню, з прийняттям у справі іншої постанови про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі, виходячи з нижченаведеного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване у цій справі позивачем податкове повідомлення-рішення №0001071503 від 12.07.2013р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 174379 грн., було прийнято Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту №1815/153.03326877 від 02.07.2013 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури" з питання достовірності декларування залишку від'ємного значення податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за квітень 2013р., оформленого за результатами проведеної відповідачем в період з 03.06.2013р. по 21.06.2013р. на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, 78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевіркою ПАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури" з питання достовірності декларування залишку від'ємного значення податку на додану вартість по декларації з ПДВ за квітень 2013р. у сумі 386799грн., що виник за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у періодах: листопад 2011р., січень 2012р., березень 2012р., червень 2012р., серпень 2012р., січень 2013р., під час якої контролюючим органом було встановлено, що за даними підприємства рядок 8 податкової декларації з ПДВ за серпень 2012р. складає "-" 174063 грн. (арк.13 акту), а за даними перевірки рядок 8 податкової декларації з ПДВ за серпень 2012р. повинен складати 0 грн. Різниця у розмірі 174063 грн. виникла внаслідок того, що згідно додатку № 1 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 р. ПАТ "НЗТА" відображено розрахунок коригування № 1 від 08.08.2012 до податкової накладної № 40 від 31.07.2012р. до зменшення податкового зобов'язання на суму 174063,49 грн. (в одиницях звітності 174063 грн.) по контрагенту ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" з зазначенням підстави коригування - повернення товару. Проте, операція з повернення товару від ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" не знайшла свого відображення у бухгалтерському обліку ПАТ "НЗТА", а саме: - відсутня бухгалтерська проводка по дебету субрахунку № 704 "вирахування з доходу" в кореспонденції з рахунком № 79 "Фінансові результати"; - по бухгалтерському рахунку № 26 "готова продукція" відсутні будь-які бухгалтерські проводки, що свідчать про повернення готової продукції від покупця та її подальший рух.
Згідно висновків вказаного вище Акту перевірки № 1815/153.03326877 від 02.07.2013 р., ПАТ "НЗТА" в порушення п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України було завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за квітень 2013 року на 174379 грн.
За результатами розгляду заперечень позивача на вказаний Акт перевірки, Нікопольська ОДПІ листом №17926/10/15.3-11 від 12.07.13р. повідомила позивача, що ПАТ "НЗТА" не надано достатніх аргументів та додаткових документів для задоволення заперечень, наданих до акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 02.07.2013р. №1815/153/03326877. ПАТ "НЗТА" не було відображено на рахунках бухгалтерського обліку операцію щодо повернення готової продукції, її оприбуткування на склад готової продукції або подальшої реалізації покупцям, та не мало права на проведення коригування податкового зобов'язання по рядку 8 податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року. Таким чином, по бухгалтерському обліку "НЗТА" було враховано лише зменшення доходів від реалізації готової продукції та зменшення заборгованості ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" перед ПАТ "НЗТА" на суму 1044380,094 грн., у тому числі ПДВ 174063,49 грн.
Задовольняючи вимоги позивача у цій справі, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та передчасності висновків податкового органу про наявність порушень з боку ПАТ "НЗТА" вимог п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за квітень 2013 року, та з недоведеності відповідачем згідно ч.1, ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Виходячи з обґрунтування судом наведених в попередньому абзаці висновків, судова колегія вважає ці висновки помилковими внаслідок неправильного визначення судом предмету спору, яким у цій справі є не тільки сумнівність факту повернення покупцем (ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод") товарів, а й проведене ПАТ «НЗТА» коригування (зменшення) податкового зобов'язання з ПДВ, яке фактично не знайшло свого відображення у бухгалтерському обліку, в результаті чого було занижено суму податкових зобов'язань на суму 174 379 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного додаткового періоду податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 р.
При цьому, вирішуючи по суті спір у цій справі, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки нормативним актам, якими регулюються спірні правовідносини, а саме, приписам: Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Методичним рекомендаціям по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфін України від 29.12.2000 № 356 та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 893/4186 (далі - Інструкція №291)
Так, відповідно до Інструкції № 291 на субрахунку №704 "Вирахування з доходу" за дебетом відображаються суми надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітентів, принципалів; сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати". Рахунок №26 "Готова продукція" призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства.
В порушення вищевикладених норм права, судом першої інстанції прийнято до уваги той факт, що операція з повернення готової продукції від ПАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» фактично "не знайшла свого відображення у бухгалтерському обліку ПАТ „НЗТА", оскільки відсутня бухгалтерська проводка по дебету субрахунку №704 "Вирахування з доходу" в кореспонденції з рахунком №79 "Фінансові результати" та по бухгалтерському рахунку №26 «Готова продукція» відсутні будь-які бухгалтерські проводки, що свідчать про повернення готової продукції від покупця та її подальший рух.
Крім цього, судом першої інстанції не враховано, що у серпні 2012р. згідно видаткової накладної (повернення) № ЛЗ-0000005 від 08.08.2012 р. у зведеній відомості оборотів по рахунку 361 за серпень 2012р. позивачем також було відображено повернення від ПАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» раніше отриманої готової продукції на суму «-» 1 044 380,94 грн., у т.ч. ПДВ «-» 174 063,49 грн., а по бухгалтерському обліку було відображено: Дт361»Розрахунки з вітчизняними покупцями», Кт701 «Дохід від реалізації готової продукції» на суму «-» 1 044 380,94 грн.; Дт701 «Дохід від реалізації готової продукції»; Кт643 «Податкові зобов'язання» на суму «-» 147 063,49 грн.
Таким чином, по бухгалтерському обліку ПАТ „НЗТА" було враховано зменшення доходів від реалізації готової продукції та зменшення заборгованості ПАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» перед ПАТ „НЗТА" на суму 1 044 380,94 грн., у тому числі ПДВ 174 063,49 грн. По податковому обліку було проведено коригування податкового зобов'язання по рядку 8 податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року на 174 063,00 грн.
Разом з тим, під час перевірки ПАТ «НЗТА» не було встановлено факту повернення (оприбуткування) готової продукції на склад підприємства та операції щодо подальшого використання цієї готової продукції, оскільки згідно наданого розрахунку залишків на складі по собівартості звітного місяця по методу ФІФО за серпень 2012 р. по рахунку 26 оборот по Дт рахунку 26 складає - 1 700 533,47 грн., але за даними головної книги зроблена наступна бухгалтерська проводка: Дт26 «Готова продукція» Кт23 «Виробництво» на суму - 830 216,02 грн. різниця складає 870 317,45 грн.(1 700 533,47 грн. - 830 216,02 грн.).
Згідно наданого розрахунку залишків на складі по собівартості звітного місяця по методу ФІФО за серпень 2012р. по рахунку 26 оборот по Кт рахунку 26 складає - 1 817 467,00 грн., але за даними головної книги зроблена наступна бухгалтерська проводка: Дт901 «Собівартість реалізованої готової продукції» Кт26 «Готова продукція» на суму 947 149,55 грн., різниця складає - 870 317,45 грн. (1 817 467,00 грн.- 947 149,55 грн.)
Тобто, ПАТ „НЗТА" за даними головної книги не було фактично оприбутковано на склад повернену готову продукцію по Дт рахунку 26 «Готова продукція»на 870 317,45 грн. та відповідно не відображено її вибуття (використання чи реалізація на сторону) по Кт рахунку 26 «Готова продукція» на суму - 870 317,45 грн., що суд першої інстанції проігнорував.
Щодо висновків суду першої інстанції про документальне підтвердження позивачем факту повернення ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" товарів позивачу по цій справі, судова колегія акцентує увагу на тому, що в ході перевірки ПАТ „НЗТА" не було надано перевіряючим документів, які б підтверджували фактичне повернення готової продукції, а саме, не було надано: товарно-транспортні накладні, журнал пропускного режиму в'їзду/виїзду транспортних засобів, книгу обліку ввозу ТМЦ, претензій чи інших документів, що підтверджує причину повернення готової продукції, та документів, що підтверджують подальше використання повернутої від ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" готової продукції в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.
Суд першої інстанції при вирішенні даної справи не врахував, що Податковий кодекс України передбачає доволі жорсткі норми відносно ненадання документів під час податкової перевірки (п.44.6 та п. 44.7 Податкового кодексу України).
Так, відповідно до п.44.6. ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Пунктом 85.2 статті 85 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
З матеріалів справи, судовою колегією встановлено, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, на його адресу направлялися листи: 15352/10/15.3-11 від 04.06.2013 р. „Про надання інформації та документів", який було вручено позивачу 05.06.2013 р. (вх № 311); № 15639/10/15.3-11 від 07.06.2013р. „Про надання інформації та документів", який було вручено
позивачу 10.06.2013р. (вх № 324); № 15587/10/15.3-11 від 07.06.2013 р. „Про надання інформації та документів", який було вручено позивачу 10.06.2013 р. (вх № 325); та № 15985/10/15.3-11 від 12.06.2013 р. „Про надання інформації та документів", який вручено позивачу 13.06.2013 р. (вх№ 138) що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями вказаних листів, які передавалися до приймальної ПАТ «НЗТА» (а.с.115-118)
Проте, станом на дату складання акту перевірки письмові пояснення від ПАТ «НЗТА» щодо причин ненадання інформації та документів або будь-які письмові відповіді на адресу Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС так і не надійшли.
Відтак, оскільки позивач не виконав покладений на нього законом обов'язок щодо надання первинних документів на вимогу контролюючого органу при здійсненні ним перевірки, відповідачем правомірно було здійснено перевірку позивача на підставі наявних в його розпорядженні документів та інформації, а суд першої інстанції не врахувавши наведене вище порушення позивача та приписи п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, незаконно вдався до аналізу наданих позивачем до матеріалів справи первинних документів, перебравши при цьому на себе повноваження податкового органу по перевірці і оцінці первинних документів платника податків на предмет дотримання ним податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності та складення бухгалтерської і податкової звітності.
За таких обставин, з урахуванням наведених положень законодавства та встановлених обставин на підставі доказів, що містяться у справі, оцінка яким судовою колегією надана з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ПАТ «НЗТА», а відповідно і для задоволення вимог апеляційної скарги, та скасування постанови суду першої інстанції, з прийняттям у цій справі нової постанови.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року - скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов