"30" квітня 2015 р. справа № 405/11737/14-а (2-а/405/601/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 березня 2015 року у адміністративній справі № 405/11737/14-а (2-а/405/601/14) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградська область про зобов'язання вчинити певні дії, -
22.12.2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області щодо нарахування та виплати позивачу суми пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», розрахованої з урахуванням вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01.01.2010 року, з урахуванням сплачених коштів, та проведення їх в майбутньому довічно.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 березня 2015 року у адміністративній справі № 405/11737/14-а (2-а/405/601/14) відмовлено в задоволені позову ОСОБА_2.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані безпідставністю залишення судом поза розглядом позовних вимог за період з 01.01.2010 р. до 23.07.2011 р. Крім цього, застосування судом постанови КМУ від 28.12.2011 р. №1381 при проведені пенсійних виплат позивачу є неправомірним, оскільки постанова №1381 є підзаконним актом який суперечить Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України від 14.06.2011 № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"доповнено пунктом 4, згідно з яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вказаний Закон України набрав чинності, як в ньому зазначено, з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 19.06.2011.
На виконання вимог вказаного вище Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету"№ 745 від 06.07.2011, відповідно до п.6 якої установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
В свою чергу, прийнятою 28 грудня 2011 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» встановлено, що виплати дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 66,43 гривні.
Суд першої інстанції вважає, що дії відповідача по проведенню пенсійних виплат ОСОБА_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» є правомірними, тому підстави для визнання порушеного права позивача в цій частині відсутні.
З вищенаведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.
Так, з 01 січня 2014 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким і визначено, зокрема, доходи і видатки Державного бюджету України у 2014 році.
При цьому, Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не встановлено обмеження щодо виплат підвищення до пенсії «дітям війни», не внесено змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому з 01 січня 2014 року діють положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, слід зазначити, що з 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року, відповідно до якого у 2014 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Отже, з урахуванням пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при призначені підвищеної пенсії «дітям війни» за період з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р. суд повинен керуватись саме положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки позивач звернувся до суду 22.12.2014 р. з урахуванням положень ст. 99 КАС України позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 22.06.2014 р. по 02.08.2014 р., в іншій частині - залишенню без розгляду.
З огляду на вищенаведене, судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи ухвалено помилкове рішення в частині відмови в задоволені позовних вимог, пред'явлених за період з 22.06.2014 р. по 02.08.2014 р., у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування судового рішення в цій частині згідно ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 березня 2015 року у адміністративній справі № 405/11737/14-а (2-а/405/601/14) - скасувати в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 за період з 22.06.2014 р. по 02.08.2014 р., прийнявши нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2 в цій частині.
В іншій частині постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 березня 2015 року у адміністративній справі № 405/11737/14-а (2-а/405/601/14) залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко