07 квітня 2015 рокусправа № 804/1651/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 804/1651/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАГ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМАГ" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми "Р" № 0005401502 від 26 вересня 2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 891110,00 грн. (712616,00 грн. - основний платіж, 178494,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене на підставі висновків акту перевірки від 04 вересня и2013р. за №794/22-1/30325166. Зокрема, за викладеними у акті висновками підприємством порушено положення п.п. 135.1 - 135.5 ст. 125, п. 153.8 ст. 153, п.п. 138.1, п.п. 138.4, п.п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України у зв'язку із заниженням задекларованих доходів і витрат. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМАГ" вважає такі висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, адже відповідачем у акті перевірки не зазначено господарських операцій, первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, кореспонденції рахунків, які підтверджують заниження валових витрат підприємства у період, що перевірявся, що виключає обґрунтованість рішення податкового органу про визначення грошового зобов'язання за наслідками такої перевірки.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає,що Товариством з обмеженою відповідальності «ТРАНСМАГ» занижено доходи на суму 1031235 грн., у тому числі за І квартал 2012 року в сумі 81187 грн., за ІІ квартал 2012 року в сумі 891428 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 3246 грн., за ІV квартал 2012 року в сумі 55374 грн., проте судом першої інстанції зазначене не прийнято до уваги.
Апелянт, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, не прибув, про причини неприбуття не повідомив.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що при перевірці відповідач не врахував витрати за спірний період, що призвело до необґрунтованих висновків про допущені підприємством порушення податкового законодавства.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМАГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011р. по 31 травня 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 04 вересня 2013р. №794/22-1/30325166. У ході перевірки відповідачем встановлено порушення, зокрема; п. 135.1, п.135.2, п.135.4, п. 135.5. ст.. 135, п. 153.8 ст. 153, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 719097,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2012р. у сумі 137917,00 грн. за 2 квартал 2012 року у сумі 163845,00 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 169530,00 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 247805,00 грн.; п.п. 49.2, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України - підприємством не надало податкову декларацію по податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року, надало несвоєчасно податкову декларацію з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року. На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0005401502 від 26 вересня 2013р., яким за порушення положень п.п. 49.2, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 135.1, п.135.2, п.135.4, п. 135.5. ст.. 135, п. 153.8 ст. 153, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України нараховано підприємству податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 712616,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію у сумі 178494,00 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Пункт 135.2 ст.135 Податкового кодексу України вказує, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 153.8.1 п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату (прибутку/збитку) за операціями з торгівлі цінними паперами ведеться платником податку окремо від інших доходів і витрат.
Платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями с цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.
Платники податку визначають фінансовий результат за операціями з цінними паперами відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом зменшення прибутків за операціями з цінними паперами на суму збитків від операцій з іншими цінними паперами протягом такого звітного періоду.
Прибуток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як позитивна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до пункту 137.18 цього Кодексу та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів.
Збиток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як від'ємна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до пункту 137.18 цього Кодексу та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю. Для цілей цього пункту дохід платника податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів визнається на дату переходу покупцеві права власності на такі цінні папери.
Згідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Положеннями п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту №794/22-1/30325166 від 04 вересня 2013р. що при визначенні витрат, складовою яких є собівартість реалізованих послуг, Державна податкова інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська не наводить даних рахунку 903 "Собівартість реалізованих робіт, послуг", які є складовими рахунку 79, собівартість реалізованих послуг за цей період складає 6521275 грн. 26 коп. Крім того встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМАГ" було надано до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Звіт про фінансові результати за 2012 рік, відповідно до якого загальний обсяг валових витрат задекларовано у розмірі 135350294,30 гривень. На момент проведення перевірки у податкового органу були документальні дані щодо загального обсягу валових витрат, задекларованих позивачем у 2012 році. Але під час проведення перевірки податковий орган користувався регістрами бухгалтерського обліку, та не врахував під час проведення перевірки Звіт про фінансові результати за 2012 рік, відповідно до якого загальний обсяг валових витрат задекларовано позивачем у розмірі 135350294,30 гривень, що вплинуло на невірне визначення відповідачем обсягу об'єкту оподаткування податком на прибуток приватних підприємств у 2012 році.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що позивачем не було допущено порушень, зазначених в акті №794/22-1/30325166 від 04 вересня 2013р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАГ» з питань правомірності декларування сум збитків в деклараціях з податку на прибуток за період 01.10.2011р. по 31.05.2013р. та сум збитків попередніх періодів які підприємство віднесло до складу витрат.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області- залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 804/1651/14 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко