25 березня 2015 рокусправа № 804/8036/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Інспекції держаного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року по справі №804/8036/14 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Інспекції держаного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання неправомірними та скасування припису,-
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, в якому просив визнати неправомірними і скасувати приписи №33п, №34п від 15.05.2014 року та постанову №П-32 від 27.05.2014 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі.
Визнано протиправними і скасовано приписи №33п, №34п від 15.05.2014 року та постанову №П-32 від 27.05.2014 року, що винесені Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.
Вирішено питання сплати судового збору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційної скаргою, згідно якої скаржник просить скасувати постанову суду від 26 червня 2014 року, як таку що винесена, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за їх відсутності, відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, у відкритому судовому засіданні без фіксування останнього за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, на підставі наказу Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області №04 ОД від 22.01.2013 року "Про проведення позапланових перевірок дотримання вимог містобудівного законодавства", листа "Павлоградського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградької міської ради вх. Від 05.05.2014 року № 1698/21 та направлення від 13.05.2014 року № 965/12 посадовою особою була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, приміщення, що належить позивачу.
За результатами перевірки було складено акт від 15.05.2014 року №114, в якому зазначено, що приміщення квартири використовується під перукарню та майстерню без введення в експлуатацію, що є порушенням ст.36, ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.7).
На підставі акту перевірки, посадовою особою Інспекції 15.05.2014 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписи №33п і №34п від 15.05.2014 року, які отримано позивачем 15.05.2014 року, про що свідчить підпис позивача на вказаних документах (а.с.6, 9).
За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем 27.05.2014 року винесено постанову № П-32 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірах 10 200 грн. (а.с. 5).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про неправомірність прийняття Інспекцією ДАКБ у Дніпропетровській області припису №34 від 15.05.2014 року і постанови від 27.05.2014р. №П-32, якою накладено штаф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 10 200грн., а тому позовні вимоги ПП ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Повноваження Інспекції ДАКБ щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, Порядком здійснення державного архітектурного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі Порядок №553), Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі Порядок № 244).
Так, судом першої інстанції встановлено, що Приписом №34п від 15.05.2014 року встановлено, з посиланням на ст.36, ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанову Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», що експлуатація перукарні та майстерні по ремонту швейних машин проводиться без прийняття об'єкта, тобто квартири, в експлуатацію.
В свою чергу, Рішенням Павлоградської міської ради народних депутатів №216 від 13.03.1997 р. надано дозвіл на виконання окремого входу та використання житлової квартири АДРЕСА_1 під майстерню по ремонту друкарських та швейних машин (а.с.11).
Згідно наданого позивачем проекту, наявого в матеріалах справи, вбачається, що останній погоджений відповідно до вимог законодавства (а.с. 14-27).
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання відповідача в приписі №34п від 15.05.2014 року на відсутність дозволу та погодженого проекту є безпідставними, а тому вказаний припис є протиправним та підлягає скасуванню.
Окрім того, постановою № П-32 від 27.05.2014 року, з посиланням на ч.13 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Колегія суддів доходить висновку, що окремий вхід мав бути виконаний у квартиру АДРЕСА_1, яка придбана позивачем за договором купівлі - продажу від 28.08.1996 року, тобто в будівлі закінченого будівництва та прийнятої в експлуатацію, що спростовує доводи відповідача.
Крім того, на момент проведення робіт з перебудови жилої квартири АДРЕСА_1, вказані в протоколі про правопорушення, норми законодавства не діяли.
Законодавчий акт, на який посилається відповідач був прийнятий пізніше, а тому, з урахуванням положень статті 58 Конституції України, оскільки Закон не має зворотної дії у часі, припис №34п від 15.05.2014 року та протокол № П-32 від 27.05.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, постанова суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції та застосування ст. 202 КАС України.
Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспекції держаного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року по справі №804/8036/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай