Справа № 751/2569/15-ц Провадження № 22-ц/795/965/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Овсієнко Ю. К. Доповідач - Острянський В. І.
07 травня 2015 року м.Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіОстрянського В.І.,
суддів:Горобець Т.В., Хромець Н.С.,
при секретарі:Мартиновій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 10 квітня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради про зобов"язання вчинити певні дії,
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 10 квітня 2015 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвалу суду є незаконною і необґрунтованою. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.Танкістів в м.Чернігові для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель (яка аналогічна заяві від 12.11.2013 року) апелянт звертався ще в грудні 2012 року. Однак отримав відмову в її задоволенні (рішення двадцять восьмої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 26 грудня 2012 року). Тобто відповідач ще з кінця 2012 року не визнає право позивача на отримання земельної ділянки у власність. На думку апелянта, наведене свідчить, що в даному випадку має місце порушення міською радою його цивільного права. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства та керуючись пунктами 6, 7, 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» про те, що у відносинах, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб»єкта владних повноважень, згідно з ст.15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства. Апелянт наголошує, що з норм наведеного законодавства слідує, що незважаючи на те, що Чернігівська міська рада є суб"єктом публічного права, даний спір є спором про право цивільне, виходячи з того, що земельні відносини, суб"єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, державної влади, а об"єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них регулюються земельним та цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю.
Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 10 квітня 2015 року провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради про зобов"язання вчинити певні дії було закрито.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 березня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просив зобов"язати відповідача на найближчій сесії розглянути в межах норм закону його заяву від 12 листопада 2013 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради про зобов"язання вчинити певні дії, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем пред"явлені вимоги до Чернігівської міської ради і правовідносини виникли у зв"язку з здійсненням суб"єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а саме реалізація їх компетенції у сфері управління, згідно з роз"ясненнями Постанови Пленуму ВСУ України вимоги про зобов"язання розгляду заяви з надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, не віднесено до компетенції ст.15 ЦПК України.
Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та положенням цивільного законодавства.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_5 звертався з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просив зобов"язати відповідача на найближчій сесії розглянути в межах норм закону його заяву від 12 листопада 2013 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.3-5).
Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що при вирішенні питань, пов"язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз"яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», а також Рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статі 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституційний суд України вважає, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належать до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно - правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення ( частина друга статі 4, пункт 1 частини першої, частина друга статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, з вищезазначеного та з позовних вимог ОСОБА_5 вбачається, що між позивачем та Чернігівською міською радою виник спір, який пов"язаний зі здійсненням суб"єктом владних повноважень (Чернігівською міською радою) владних управлінських функцій, а саме реалізації їх компетенції у сфері управління, тому судом першої інстанції був зроблений правильний висновок, що даний спір не підлягає розгляду відповідно до цивільного законодавства.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції діяв в межах та на підставі чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 10 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: