Ухвала
іменем україни
7 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого ОСОБА_8
суддів ОСОБА_9 і ОСОБА_10,
при секретарі судового засідання ОСОБА_11
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження щодо
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
за участю прокурора ОСОБА_12
З касаційною скаргою до суду касаційної інстанції звернувся засуджений ОСОБА_5 з вимогами про перевірку судових рішень щодо нього.
Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 3 вересня 2014 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 510 грн.
На відшкодування моральної шкоди із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 ухвалено стягнути 2 000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27 листопада 2014 року вирок залишено без зміни.
В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, що вплинуло на безпідставність його засудження, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Обґрунтовуючи касаційну скаргу засуджений зазначає, що вирок місцевого суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, оскільки його обґрунтовано неналежними та недопустимими доказами; твердить, що суд не розглянув його клопотання про визнання доказів недопустимими; вказує, що апеляційний суд повторно не дослідив обставини справи.
ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він 27 грудня 2013 року приблизно о 16 годині 30 хвилин при виході із трамваю №8 на зупинці Глазунова у м. Запоріжжі, штовхнув ОСОБА_7 та завдав йому не менше чотирьох ударів спортивною сумкою по голові, тулубу та руці, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив змінити судові рішення та виключити з них посилання на протокол пред'явлення особи для впізнання, як на доказ вини засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Ухвала апеляційного суду це судове рішення вищого суду щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 419 КПК України, відповідно до пункту другого частини першої якої в мотивувальній частині ухвали необхідно зазначити короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; встановлені судом першої інстанції обставини; встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Відповідно до частини другої вказаної статті при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Однак, як вбачається з матеріалів провадження, апеляційний суд зазначені вимоги закону виконав неналежним чином.
Як убачається зі справи, не погоджуючись із вироком місцевого суду, засудженим подано апеляційну скаргу, в якій на обґрунтування своїх вимог скаржником наведено змістовні доводи.
Апеляційний суд, не надав належної відповіді на доводи апеляційної скарги засудженого. Залишаючи його апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд в ухвалі, надто узагальнюючи позицію скаржника про його незгоду із вироком, не зазначив суті скарги, не навів її доводів та не надав на них відповіді. В ухвалі апеляційного суду не вказано переконливих підстав прийняття такого рішення. Апеляційний суд не сформулював належним чином висновки щодо обґрунтованості засудження ОСОБА_5, не зазначив в ухвалі конкретних підстав, через які визнав його апеляційну скаргу необґрунтованою, обмежившись формальною вказівкою про правильність висновків суду першої інстанції. Апеляційний суд у своєму судовому рішенні фактично продублював зміст вироку місцевого суду.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_5 розглянута не по суті, а зі змісту ухвали апеляційного суду неможливо зрозуміти, на підставі яких доказів вирок суду першої інстанції визнано законним і обґрунтованим.
За наведених обставин, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, ухвалу суду апеляційної інстанції, як постановлену з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, необхідно скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Під час нового апеляційного розгляду слід звернути увагу на вимоги законодавства щодо судового рішення апеляційного суду, ретельно перевірити всі доводи апеляційної скарги засудженого та з урахуванням усіх обставин прийняти належне рішення і викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 434, 436 КПК України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27 листопада 2014 року щодо ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_8 ОСОБА_10 ОСОБА_9