13 липня 2009 року. м. Ужгород.
Суддя Апеляційного суду Закарпатської області Стан І.В.,
при секретарі Добра М.В.,
за участю апелянта ОСОБА_1,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2009 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Самбір Львівської області, мешканець АДРЕСА_1, росіянин, гр. України, пенсіонер,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП й на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 140 гривень.
Згідно постанови, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 21 травня 2009 року о 15-й годині, знаходячись в адміністративному приміщенні ГУ МВС України в Закарпатській області, проявив злісну непокору законним розпорядженням працівників міліції при виконанні ними службових обов'язків, чіплявся за форменний одяг та виражався нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, прийнята з грубим порушенням вимог законодавства. Вважає, що адміністративна справа щодо нього сфальсифікована, судом розгляд справи фактично не проводився, йому не надана можливість ознайомитись з матеріалами адміністративної справи. Також вказує на те, що у судове засідання не викликані очевидці події, яка мала місце. Просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
Заслухавши доводи апелянта ОСОБА_1, перевіривши матеріали адміністративної справи, оцінивши досліджені апеляційним судом докази, вважаю, що постанова суду першої інстанції, підлягає до зміни з таких підстав.
У відповідності до вимог ст. 185 КУпАП адміністративна відповідальність настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також за вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 дій, передбачених ст. 185 КУпАП не вчиняв.
Доводи апеляційної скарги про те, що адміністративна справа щодо ОСОБА_1 сфальсифікована підлягають відхиленню, оскільки вони спростовуються сукупністю зібраних по справі та досліджених апеляційним судом доказів.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення підтверджено, що 21 травня 2009 року о 15-й годині ОСОБА_1, знаходячись в адміністративному приміщенні ГУ МВС України в Закарпатській області, при виконанні працівником міліції службових обов'язків чіплявся за «форменний» одяг та виражався нецензурною лайкою.
Протоколом медичного огляду від 21 травня 2009 року підтверджено, що ОСОБА_1 знаходився в стані сп'яніння, внаслідок вживання алкоголю, неускладненому.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що 21 травня 2009 року о 15-й годині ОСОБА_1, знаходячись в адміністративному приміщенні ГУ МВС України в Закарпатській області, при виконанні працівником міліції ОСОБА_2 службових обов'язків, виражався на його та адресу працівників міліції в цілому, непристойними словами, ображав, в тому називав «дебілом, свинею, собакою», а також хапав за «форменний» одяг. У зв'язку з цим, ними був викликаний наряд міліції, який затримав ОСОБА_1 за вчинення проступку, а співробітник міліції ОСОБА_2 склав письмовий рапорт, в якому вказав про вчинені правопорушником дії. Письмовий рапорт був переданий до чергової частини Ужгородського МВ ГУМВС України в Закарпатській області для приєднання до матеріалів адміністративної справи.
З письмового рапорту співробітника міліції ОСОБА_2 вбачається, що у вищевказаний час та приміщенні ОСОБА_1, на його прохання вести себе ввічливо, відреагував агресивно, ображав його нецензурною лайкою, словом «дебіл» і чіплявся за «форменний» одяг.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що 21 травня 2009 року о 15-й годині до чергової частини Ужгородського міськвідділу міліції був доставлений ОСОБА_1, який згідно рапорту співробітника міліції ОСОБА_2, знаходячись в адміністративному приміщенні ГУ МВС України в Закарпатській області, при виконанні останнім службових обов'язків виражався на його адресу непристойними словами, ображав його, в тому називав «дебілом», а також хапав за «формений» одяг. У зв'язку з цим нею був складений протокол про вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, що передбачене ст. 185 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_5 пояснили, що, при їх знаходженні в адміністративному приміщенні ГУМВС України в Закарпатській області, працівники міліції проявили неввічливість, вели себе некоректно, що саме в зв'язку з цим ОСОБА_1 обізвав співробітника міліції ОСОБА_2 словом «дебіл». Окрім цього, ОСОБА_1 пояснив, що слово «дебіл» не вважає непристойним.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що від ОСОБА_1 довідався про те, що останній у зв'язку з проявленою неввічливістю та некоректністю співробітника міліції ОСОБА_2 обізвав його словом «дебіл».
Під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто даних, які би давали підстави вважати, що співробітники міліції були упередженими при виконанні своїх службових обов'язків, на ці дані не вказував як в апеляційній скарзі, так і у своїх поясненнях під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_1, а також даних, які би давали підстави вважати, що у співробітників міліції були підстави для обмови ОСОБА_1. Приймаючи до уваги пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - очевидців події й відхиляючи пояснення ОСОБА_1 апеляційний суд приходить до висновку, що співробітники міліції при виконанні функціональних обов'язків діяли у межах наданих їм повноважень, що наведені в скарзі ОСОБА_1 доводи спрямовані на його ухилення від відповідальності за скоєний проступок.
За таких обставин, апеляційний суд, оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, та оскільки у судовому засіданні не здобуто достовірних доказів про те, що дії ОСОБА_1 носили злісний характер, приходить до висновку про те, що у діях ОСОБА_1 є склад правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, що його вина у вчиненні цього проступку доведена.
Тому, дії ОСОБА_1 підлягають перекваліфікації зі ст. 185 на ст. 173 КУпАП, а постанова Ужгородського міськрайонного суду від 22 травня 2009 року щодо нього до зміни.
Доводи апеляції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу проступку й закриття провадження по справі на підставі ст. 247 КУпАП задоволенню не підлягають, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами, яким суд надав перевагу.
Інші доводи апеляційної скарги про те, що суддею місцевого суду розгляд справи фактично не проводився, що ОСОБА_1 не надана можливість ознайомитися з матеріалами адміністративної справи, що до місцевого суду не викликались очевидці події, апеляційним судом визнаються такими, що не спростовують висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення апеляційним судом враховуються конкретні обставини, за яких вчинено проступок, дані про його особу : до адміністративної відповідальності притягується вперше, є пенсіонером.
Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2009 року щодо ОСОБА_1 змінити. Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 зі ст. 185 на ст. 173 КУпАП і призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 ( сто ) гривень у доход держави.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Закарпатської області І.В. Стан