02 червня 2009 року. м. Ужгород.
Суддя Апеляційного суду Закарпатської області Стан І.В.,
при секретарі Приймич В.В.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1,
Постановою судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2009 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр. України, одружений, приватний підприємець,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцять гривень у доход держави.
Згідно постанови, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 07 травня 2009 року о 3-й годині, знаходячись вдома по місцю проживання у квартирі АДРЕСА_1 влаштував сварку з колишньою дружиною ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_3, чим скоїв насильство в сім'ї.
У скарзі ОСОБА_1 вказує про те, що адміністративна справа розглянута в його відсутності, що не був повідомлений про час та місце розгляду справи. Суд, розглянувши справу в його відсутності порушив його право на захист, оскільки цим позбавив його права надати докази, в тому числі дати пояснення. Просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до цього ж суду іншим суддею.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що підстав для скасування постанови місцевого суду не має.
Доводи скарги про те, що ОСОБА_1 належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи й про те, що справа розглянута в його відсутності, апеляційний суд визнає такими, що не вплинули на висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні проступку, тому доводи скарги у цій частині задоволенню не підлягають й у відповідності до вимог ст. 294 КУпАП не тягнуть скасування постанови місцевого суду.
Обставини, за яких ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-1 КУпАП та кваліфікація його дій за цією статтею відповідають здобутим місцевим і дослідженим апеляційним судом доказам.
Так, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджено, що 07 травня 2009 року о 3-й годині ОСОБА_1, повернувшись додому до квартири АДРЕСА_1 влаштував з ними сварку, під час якої ображав їх та виражався на їх адресу непристойними словами. Дії ОСОБА_1 супроводжувались на протязі тривалого часу, внаслідок чого вони не могли спати.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що у вищевказаний час він будь-яких дій не вчиняв.
Під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто даних, які би давали підстави вважати, що у свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були підстави для обмови ОСОБА_1 й на ці підстави останній не вказує в скарзі. Тому, пояснення ОСОБА_1 та доводи його скарги суд визнає такими, що спрямовані на його ухилення від відповідальності за скоєний проступок.
Вищенаведене свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні насильства в сім'ї.
Кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є вірною.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення судом першої інстанції враховані вимоги ст. ст. 33 - 35 КУпАП, тому апеляційний суд не вбачає підстав для його пом'якшення.
З урахуванням наведеного, суддя апеляційного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції вимоги КУпАП при розгляді справи про скоєний ОСОБА_1 адміністративний проступок порушені не були, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, тому до скасування не підлягає.
Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, суд, -
постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а подану ним скаргу без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Закарпатської області І.В. Стан