h
справа № 2а-2430/09/0670
категорія 2.11.17
23 червня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацький Є.М. ,
при секретарі - Вітковській Т.С.
з участю представників позивача Толочко С.І., Фекете В., Усюка В.І.
представника відповідача Пашинського Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астафе"
до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому вказав,що 19 вересня 2008 року ТОВ "Астефе" отримало від Коростеньської об'єднаної державної податкової інспекції податкове повідомлення-рішення № 0000642301/0 від 19.09.2008 року, згідно якого позивачу було зменшена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 799497 грн. Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач просить його скасувати.
В судовому засіданні представники позивача уточнили позовні вимоги і просять скасувати також і податкове повідомлення-рішення № 0000642301/2 від 25.12.2008 р., яке було винесено після відмови в задоволенні скарги і яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 799497 грн.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, обґрунтувавши їх тим, що зменшення бюджетного відшкодування на 233832 грн. внаслідок відсутності підтвердження оплати є безпідставним, так як оплата підтверджується обліком розрахунків з контрагентами/ журнал-ордер по рахунку 63.1./, а зменшення на суму 565665 грн. внаслідок того, що підприємство не скористалось правом на бюджетне відшкодування є також безпідставним, так як це право підприємства, а не його обов'язок. Просять скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог Закону України " Про податок на додану вартість" і просить відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідив надані сторонами докази, вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Коростеньська ОДПІ в період з 12.08.по 2.09.2008 року було проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ "Астафе" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.06.2006 р. по 31.03.2008 р., за наслідками якої складено акт від 5.09.2008 N 156/23-01/34413926, яким встановлено наступні порушення, а саме:
- абзац "а" пп. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". в березні 2008 року завищено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму 233832 грн. у зв'язку з відсутністю оплати;
- пп.7.7.3., пп.7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" - в березні 2008 року завищено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 565665 грн., оскільки ТОВ не скористалось правом на отримання бюджетного відшкодування та не прийняло рішення про повернення повної його суми з бюджету. Вказана сума не може приймати участі у розрахунку бюджетного відшкодування у наступних податкових періодах.
На підставі вказаного акта перевірки Коростеньскою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2008, а саме:
- N 0000642301/0, яким відповідно до пп. "а" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III ( 2181-14 ) та пп. 7.7.3, 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 799497 грн. Позивач, не погоджуюсь з винесеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржував його в адміністративному порядку, однак його скарга залишилась без задоволення і було відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000642301/2 від 25.12.2008 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 799497 грн. Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними і вони підлягають скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу "а" п.п. 7.7.2. п.7.7. п.7 Закону України " Про податок на додану вартість"/ надалі -Закон/ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Відповідачем під час проведення перевірки було встановлено, що позивачу слід зменшити бюджетне відшкодування на 233832 грн., так як не було оплати за отримані товари/послуги/.
Вказане твердження спростовується наданими позивачем обліком розрахунків з контрагентами / постачальниками/ за період з вересня 2006 року по 31 березня 2008 року / журнал-ордер по рахунку 63.1 по субконто "Контрагенти"/, наданими копіями платіжних доручень, де зафіксовані факти проведення оплати за отримані товари та послуги.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не наведено переконливих доказів неправомірності дій позивача при за явленні вищевказаної суми ПДВ / 233832 грн./ до бюджетного відшкодування.
Крім того, в порушення вимог пункту 1.7. наказу ДПА України № 327 від 10.08.05 року, яким затверджено порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, факти виявлених перевіряючими порушень податкового законодавства не були викладені в акті виїзної документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Також працівниками,що здійснювали перевірку позивача, були порушені вимоги п.2.3.2 вищевказаного порядку, де зазначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:
-- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;
-- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць,квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;
--зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;
-- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;
-- у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.
Доводи представника відповідача щодо ненадання позивачем під час перевірки всіх документів, в тому числі і тих, що були надані позивачем в судовому засіданні,є безпідставними і не підтверджуються доказами.
Відповідно до пп.7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Згідно пп.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
Відповідно до ч.2 пп.7.7.3 ст.7 Закону за бажанням платника податку / яке відображається в податковій декларації з ПДВ/ сума задекларованого ним бюджетного відшкодування може бути повністю чи частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або на банківські рахунки платника податку. Тобто суми ПДВ, які обліковуються як переплата в картці особового рахунку, задекларовані до відшкодування, не можуть бути списані внаслідок минування терміну давності / 1095 днів/, а підлягають відшкодуванню за умови підтвердження їх матеріалами документальних перевірок.
Таким чином, позивач мав право прийняти самостійне рішення про зарахування належної повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Таке рішення є його правом, а не обов'язком, як стверджує представник відповідача.
ТОВ "Астефе", маючи право на одержання бюджетного відшкодування, прийняло рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, надавши Коростеньській ОДПІ податкову декларацію за березень 2008 року та заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображена у податковій декларації.
Факт наявності у ТОВ "Астефе" права на одержання бюджетного відшкодування не заперечив в судовому засіданні і представник відповідача.
Суд вважає безпідставним доводи представника відповідача щодо того, що в зв'язку з тим, що підприємство не скористалось правом на отримання бюджетного відшкодування та не прийняло рішення про повернення повної суми з бюджету, вказана сума не може приймати участі в розрахунку бюджетного відшкодування у наступних періодах.
Данне твердження не ґрунтується на вимогах чинного Закону України " Про податок на додану вартість".
Слід зазначити, що ДПА України своїм листом від 30.12.2005 року № 26335/7/16-1217 роз'яснило, що заяви про повернення надміру сплачених податків або на їх відшкодування можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Така правова позиція ґрунтується на нормах пп.15.3.1. ст.15 Закону України " Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", де зазначено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Відповідач, не заперечуючи право позивача на отримання бюджетного відшкодування, довільно трактує вимоги Закону, внаслідок чого порушуються права позивача.
Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню.
Згідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач має право на відшкодування з Державного бюджету України судового збору в сумі 3 грн.40 коп.
Керуючись Законами України "Про податок на додану вартість", " Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на підставі ст.ст.159-163 КАС України суд,-
постановив:
Позов ТОВ " Астефе" до Коростеньської об"єднаної державної податковоїінспекції про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000642301/0 від 19.09.2008 року та № 0000642301/2 від 25.12.2008 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 799497 грн.
Відшкодувати ТОВ "Астефе" з Державного бюджету України понесені судові витрати в сумі 3 грн.40 коп.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Є.М. Мацький