Справа № 22-а-15454/08 Головуючий у І інстанції - Пащенко А.Д.
Суддя-доповідач - Горяйнов А.М.
30 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Хрімлі О.Г. та Шведа Е.Ю.,
при секретарі - Доник М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Черкаської області від 11 лютого 2008 року у справі за адміністративним позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надір» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів їх сплати -
У січні 2008 року Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до господарського суду Черкаської області з адміністративним позовом, у якому просило стягнути з ТОВ «Надір» на його користь 2561 грн. адміністративно-господарських санкцій за порушення у 2006 році норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та 176 грн. 88 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Постановою господарського суду Черкаської області від 11 лютого 2008 року у задоволенні позову було відмовлено повністю.
Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, не погоджуючись із прийнятою постановою, звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду від 11 лютого 2008 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що судом першої інстанції було прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову господарського суду Черкаської області від 11 лютого 2008 року - скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити повністю виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що хоча відповідач й допустив порушення вимог ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не повідомивши місцевий центр зайнятості про наявність вакансії для працевлаштування інваліда, проте такі дії відповідача не призвели до негативних наслідків оскільки інвалідів, які потребують працевлаштування на обліку у зазначеному центрі у той період не перебувало.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитись не може з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях.
Реалізація зазначеного права, згідно з ч. 2 ст. 17 вказаного Закону забезпечується шляхом створення підприємствами, установами та організаціями спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів та здійснення для цього адаптації основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Для цього підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ч. 1 та ч. 5 ст. 19 вказаного Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Судом встановлено, що згідно штатному розпису ТОВ «Надір» загальна кількість працюючих на цьому підприємстві у 2006 року склала 9 осіб.
Наказами директора ТОВ «Надір» від 01 лютого 2006 року №6 та від 02 жовтня 2006 року №28 у відповідача було створено одне робоче місце для працевлаштування інваліда.
Разом з тим, всупереч вимогам т. ст. 18,19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачем не у повній мірі було виконано покладені на нього обов'язки та не надано державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, а також не забезпечено працевлаштування ТОВ «Надір» вказаних осіб та не подано відповідний звіт до Фонду соціального захисту інвалідів.
При таких обставинах колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем у 2006 році не було виконано обов'язковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, на яких працює від 8 до 15 осіб, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зобов'язані щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Даний обов'язок встановлений ч. 1 ст. 20 вказаного Закону.
Виходячи із розміру середньої річної заробітної плати, встановленої на ТОВ «Надір», розмір адміністративно-господарських санкцій, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить:
5122 грн. : 2 = 2561 грн. 00 коп.
Крім цього, у відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Враховуючи, що відповідачем не було своєчасно зараховано та сплачено адміністративно-господарські санкції у зазначеному раніше розмірі колегія суддів також вважає необхідним стягнути з нього на користь позивача пеню за період з 16 квітня 2007 року по 04 січня 2008 року, розмір якої становить:
2561 грн. х 0,0263% х 264 дня = 176 грн. 88 коп.
Враховуючи, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було порушено норми матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити, скасувати постанову господарського суду Черкаської області від 11 лютого 2008 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 202, 205, 212, 254 КАС України, колегія суддів-
Апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.
Постанову господарського суду Черкаської області від 11 лютого 2008 року - скасувати.
Адміністративний позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надір» на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 2561 грн. 00 коп. та пеню в розмірі 176 грн. 88 коп., а всього 2737 грн. 88 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі, тобто з 04 серпня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді О.Г. Хрімлі
Е.Ю. Швед