30 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1086/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Попова В.Ф.,
при секретарі: Якущенко К.Ю.,
за участю:
представника позивача - Саюшкіної Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19"
до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання недійсною та скасування податкової консультації,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" (далі - позивач, ТОВ "ПМК-19") звернулося до суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - відповідач, Первомайська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області), в якому просить визнати недійсною та скасувати податкову консультацію за №304/10/14-08-11-09 від 17.03.2015 р., як таку, що суперечить приписам пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, ч.3 ст.27 Бюджетного кодексу України.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у лютому 2015 року звернувся до податкового органу із заявою, у якій просив надати йому роз'яснення щодо виконання Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII (далі - Закон № 71), яким внесено зміни до Податкового кодексу України та запроваджено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. На свою заяву, чи дійсно податок на нерухоме майно нараховується та сплачується починаючи з 2016 року, ТОВ "ПМК-19" отримав податкову консультацію від 17.03.2015 р. № 304/10/14-08-11-09, відповідно до якої відповідач роз'яснив, що позивач, як юридична особа, у 2015 році зобов'язаний самостійно обчислювати суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року за ставками, встановленими рішенням сільської селищної або міської ради і до 20 лютого цього ж року подати декларацію за встановленою формою.
Позивач не погодився із наданою податковим органом консультацією, як такою, що суперечить нормам діючого законодавства. Зазначає, що Законом № 71 передбачено зміни елементів податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме таких як платник, об'єкт оподаткування, база оподаткування, порядок визначення ставки податку, розмір ставки податку. Податкова консультація суперечить приписам пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, оскільки зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Крім того, ч.3 ст.27 Бюджетного кодексу України визначено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету, і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Оскільки Закон № 71 опубліковано 31.12.2014 р. і він набрав чинності 01.01.2015 р., то зазначений податок має справлятися не раніше 2016 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з вказаних підстав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Надіслав на адресу суду заперечення на адміністративний позов, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову, оскільки податкова консультація надана у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування, просить розглядати справу за відсутності представника.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Приписами п.п.52.4, 52.5 ст.52 Податкового кодексу України передбачено, що консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Водночас, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду (п.53.3 ст.53 Податкового кодексу України).
Відповідно до вищенаведеного вбачається, що податкова консультація надається відповідним контролюючим органом виключно з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства у разі наявності питань з адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів. Надаючи податкову консультацію контролюючий орган не створює нової правової норми, а лише дає своє тлумачення та роз'яснення відповідних положень податкового законодавства. Податкова консультація може бути визнана недійсною виключно у тому випадку, коли вона суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Законом № 71 внесено зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, зокрема, розширено базу оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки шляхом оподаткування нежитлової нерухомості, які набрали чинності з 01.01.2015 р.
Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 71 органам місцевого самоврядування рекомендовано: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Також установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Згідно Закону № 71 з 01.01.2015 р. викладено в новій редакції ст.ст.265, 266 Податкового кодексу України. Зокрема, пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Відповідно до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Приписами пп.266.3.1, пп.266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України).
При цьому, пунктом 33 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пп.266.5.1 цього Кодексу, не можуть перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр для об'єктів нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Проаналізувавши зазначені правові норми суд погоджується з наданою контролюючим органом податковою консультацією стосовно того, що ТОВ "ПМК-19", як юридична особа, у 2015 році повинно сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Доводи позивача про невідповідність наданої Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області податкової консультації вимогам ч.3 ст.27 Бюджетного кодексу України суд вважає безпідставними, так як даною статтею визначено обмеження стосовно термінів прийняття Законів України та їх окремих положень, які зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету, в той час як внесені Законом № 71 зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, навпаки направлені на збільшення надходжень до бюджету і не пов'язані із збільшенням витрат бюджету.
Суд не погоджується з твердженнями позивача, що надана відповідачем податкова консультація від 17.03.2015 р. № 304/10/14-08-11-09 суперечить вимогам пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, оскільки вказані вимоги щодо термінів введення змін до елементів податків та зборів визначені саме для законодавчого органу, яким не є відповідач.
Згідно п.4.4 ст.4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Враховуючи зазначене, відповідач при наданні податкової консультації зобов'язаний виходити саме з термінів сплати податку, встановлених законодавчим органом у відповідному Законі.
Суд звертає увагу, що види податків та зборів, об'єкти, база оподаткування, ставки та строки сплати податків і зборів визначено безпосередньо Податковим кодексом України. Як вже зазначалося, пунктом 33 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пунктом 266.5.1 пункту 265.5 статті 265 цього Кодексу, не можуть перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр для об'єктів нежитлової нерухомості.
Тобто, Податковим кодексом України встановлено обов'язок сплати юридичними особами податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у 2015 році. При цьому обмежено граничний розмір ставки податку саме на 2015 рік. На даний час Закон № 71 в частині положень щодо внесення змін до Податкового кодексу України стосовно оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, не визнано нечинним чи неконституційним та не зупинено його дію.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірною податкову консультацію Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 17.03.2015 р. № 304/10/14-08/11/09 щодо необхідності сплати позивачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у 2015 році, а тому позовні вимоги ТОВ "ПМК-19" задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання недійсною та скасування податкової консультації від 17.03.2015 № 304/10/14-08-11-09 - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 травня 2015 р.
Суддя Попов В.Ф.
кат. 8