Постанова від 06.05.2015 по справі 820/2192/15

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

06 травня 2015 р. Справа № 820/2192/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нуруллаєва І.С.

за участі секретаря судового засідання - Малишевої І.М.,

позивача - не прибув,

представника відповідача - Смірнова А.М.,

представника другого відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Луганській області, в якому просить суд:

- стягнути з Головного управління юстиції у Луганській області на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у сумі 9881 грн. 66 коп. (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят одна грн. 66 коп.) на поточний рахунок НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Форвард", МФО 380418, ОКПО 34186061;

- стягнути з Головного управління юстиції у Луганській області на користь ОСОБА_2 компенсацію за невикористанні дні відпустки у сумі 11365 грн. 08 коп. (одинадцять тисяч триста шістдесят п'ять грн. 08 коп.) на поточний рахунок НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Форвард", МФО 380418, ОКПО 34186061;

- стягнути з Головного управління юстиції у Луганській області на користь ОСОБА_2 компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку по день фактичного розрахунку на поточний рахунок НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Форвард", МФО 380418, ОКПО 34186061.

В обґрунтування позову вказано, що позивач з 02.04.2007 року працював в Відділі державної виконавчої служби Краснодонського міського управління юстиції на посаді державного виконавця відділу. Наказом Державної виконавчої служби № 1152 від 28.11.2014 року позивача було звільнено за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України. При звільненні роботодавцем не було виплачено заробітну плату за вересень, жовтень та листопад 2014 року на загальну суму 9881 грн. 66 коп. Також при звільненні не було виплачено компенсацію за 100 невикористаних днів відпустки (в період з 2007 року по грудень 2014 року) на загальну суму 11365 грн. 08 коп. На момент звернення до суду відповідачем заборгованість не погашена у повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду надав заву де просив слухати справу за його відсутності.

Представник відповідача, Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в судове засідання прибув, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмові заперечення надані до суду.

Представник другого відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду наддав письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позову. Також зазначивши клопотання про слухання справи без участі представника другого відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 02.04.2007 року працював в Відділі державної виконавчої служби Краснодонського міського управління юстиції на посаді державного виконавця відділу. Наказом Державної виконавчої служби № 1152 від 28.11.2014 року позивача було звільнено за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей » яка 11 листопада 2014 року набрала чинності встановлено наступне.

Пунктом 3 Тимчасового порядку встановлено, що заробітна плата працівникам установи за період, коли установа розміщувалась на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа переміщена в населений пункт на контрольовану територію, виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису установи.

Заробітна плата виплачується працівникам установи, яка переміщена на контрольовану територію, якщо установа продовжує функціонувати (здійснювати господарську, статутну діяльність) і працівники виконують свої функціональні обов'язки (пункт 4 Тимчасового порядку).

З матеріалів справи встановлено, що при звільненні роботодавцем ОСОБА_2 не було виплачено заробітну плату за за вересень, жовтень та листопад 2014 року на загальну суму 9881 грн. 66 коп. Також при звільненні не було виплачено компенсацію за 100 невикористаних днів відпустки (в період з 2007 року по грудень 2014 року) на загальну суму 11365 грн. 08 коп.

Матеріалами справи підтверджено, що у 2014 році Головним управлінням юстиції у Луганській області до Управління Державної казначейської служби України у Луганській області подавалися платіжні доручення та реєстри зобов'язань на виплату заробітної плати Працівникам.

Серед іншого подано платіжні доручення та реєстри зобов'язань на виплату заробітної плати ОСОБА_2 за вересень, жовтень, листопад 2014 року.

Тобто відповідачем, як роботодавцем було виконано свій обов'язок щодо виплати заробітної плати позивачці.

Також суд зазначає, що позивачем не надано жодного документального підтвердження про невикористані дні відпустки тривалістю 100 днів та підтвердження розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки.

У зв'язку із захопленням 29 квітня 2014 року будівлі Луганської облдержадміністрації (м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3 та м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3а) (відомості про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 341 КК України (захоплення державних або громадських будівель чи споруд), частиною 1 статті 294 КК України (масові заворушення) та частиною 1 статті 338 КК України наруга над державними символами) та вимушеним переміщенням працівників Головного управління юстиції у Луганській області до іншої будівлі, а в подальшому до інших міст Луганської області (м. Сватове, м. Сєвєродонецьк) та неможливістю вивозу документації та оргтехніки через проведення антитерористичної операції на території м. Луганська та Луганської області особова справа позивача залишилася у місті Луганську, без наявності якої не має можливості нарахувати компенсацію за невикористані дні відпустки.

Суд зазначає, що частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При зазначених обставинах, суд вважає позовні вимоги позивача неправомірними та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, не підтверджені матеріалами справи, а тому є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 69-71, 94, 160 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення заборгованості -відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 07 травня 2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.

Попередній документ
44035620
Наступний документ
44035623
Інформація про рішення:
№ рішення: 44035621
№ справи: 820/2192/15
Дата рішення: 06.05.2015
Дата публікації: 13.05.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо: