Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м. Харків
06 травня 2015 р. Справа № 820/2186/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нуруллаєва І.С. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення заборгованості ,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Луганській області, в якому просить суд:
- стягнути з Головного управління юстиції у Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 10311 грн. 30 коп. (десять тисяч триста одинадцять грн. 30 коп.) на поточний рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Форвард", МФО 380418, ОКПО 34186061;
- стягнути з Головного управління юстиції у Луганській області на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні дні відпустки у сумі 13014 грн. 28 коп. (тринадцять тисяч чотирнадцять грн. 28 коп.) на поточний рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Форвард", МФО 380418, ОКПО 34186061;
- стягнути з Головного управління юстиції у Луганській області на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку по день фактичного розрахунку на поточний рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Форвард", МФО 380418, ОКПО 34186061.
В обґрунтування позову вказано, що позивач з 19.03.2007 року працював в Відділі державної виконавчої служби Краснодонського міського управління юстиції на посаді начальника відділу. Наказом Державної виконавчої служби № 1153 від 28.11.2014 року позивача було звільнено за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України. При звільненні роботодавцем не було виплачено заробітну плату за вересень, жовтень та листопад 2014 року на загальну суму 10311 грн 30коп. Також при звільненні не було виплачено компенсацію за 110 невикористаних днів відпустки (в період з 2007 року по грудень 2014 року) на загальну суму 13014 грн. 28 коп. На момент звернення до суду відповідачем заборгованість не погашена у повному обсязі.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду надав заву де просив слухати справу за його відсутності.
Представник відповідача, Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду надав заву де просив слухати справу за його відсутності.
Представник другого відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду наддав письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позову. Також зазначивши клопотання про слухання справи без участі представника другого відповідача.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.03.2007 року працювала в Відділі державної виконавчої служби Краснодонського міського управління юстиції на посаді начальника відділу. Наказом Державної виконавчої служби № 1153 від 28.11.2014 року позивача було звільнено за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей » яка 11 листопада 2014 року набрала чинності встановлено наступне.
Пунктом 3 Тимчасового порядку встановлено, що заробітна плата працівникам установи за період, коли установа розміщувалась на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа переміщена в населений пункт на контрольовану територію, виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису установи.
Заробітна плата виплачується працівникам установи, яка переміщена на контрольовану територію, якщо установа продовжує функціонувати (здійснювати господарську, статутну діяльність) і працівники виконують свої функціональні обов'язки (пункт 4 Тимчасового порядку).
З матеріалів справи встановлено, що при звільненні роботодавцем ОСОБА_1 не було виплачено заробітну плату вересень, жовтень та листопад 2014 року на загальну суму 10311 грн 30коп. Також при звільненні не було виплачено компенсацію за 110 невикористаних днів відпустки (в період з 2007 року по грудень 2014 року) на загальну суму 13014 грн. 28 коп.
Матеріалами справи підтверджено, що у 2014 році Головним управлінням юстиції у Луганській області до Управління Державної казначейської служби України у Луганській області подавалися платіжні доручення та реєстри зобов'язань на виплату заробітної плати Працівникам.
Серед іншого подано платіжні доручення та реєстри зобов'язань на виплату заробітної плати ОСОБА_1 за вересень, жовтень, листопад 2014 року.
Тобто відповідачем, як роботодавцем було виконано свій обов'язок щодо виплати заробітної плати позивачці.
Також суд зазначає, що позивачем не надано жодного документального підтвердження про невикористані дні відпустки у розмірі 110 днів та підтвердження розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки.
У зв'язку із захопленням 29 квітня 2014 року будівлі Луганської облдержадміністрації (м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3 та м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3а) (відомості про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 341 КК України (захоплення державних або громадських будівель чи споруд), частиною 1 статті 294 КК України (масові заворушення) та частиною 1 статті 338 КК України наруга над державними символами) та вимушеним переміщенням працівників Головного управління юстиції у Луганській області до іншої будівлі, а в подальшому до інших міст Луганської області (м. Сватове, м. Сєвєродонецьк) та неможливістю вивозу документації та оргтехніки через проведення антитерористичної операції на території м. Луганська та Луганської області особова справа позивача залишилася у місті Луганську, без наявності якої не має можливості нарахувати компенсацію за невикористані дні відпустки.
Суд зазначає, що частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
При зазначених обставинах, суд вважає позовні вимоги позивача неправомірними та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, не підтверджені матеріалами справи, а тому є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 69-71, 94, 160 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення заборгованості -відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Нуруллаєв І.С.