Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
07 травня 2015 року Справа № П/811/1215/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Нагібіної Г.П. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УПФ України в м.Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість у сумі 2031,35 грн.
В обгрунтування позову УПФ України в м.Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області зазначає про те, що за ФОП ОСОБА_1 рахується недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 2031,35 грн., яка в добровільному порядку не сплачена.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.24).
Відповідач у судове засідання не прибув, до суду повернулось поштове відправлення із зазначенням пошти причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (а.с.23).
Згідно приписів частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Абзацом другим частини 3 статті 167 КАС України встановлено, що судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.
Оскільки ухвала про відкриття провадження по справі разом із судовою повісткою направлялась відповідачу за адресою, зазначеною у реєстраційних даних відповідача (а.с.30-31), суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час, та місце судового розгляду.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд вирішив провести судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд, -
ФОП ОСОБА_1 (далі відповідач) з зареєстрований як фізична особа - підприємець 13.01.2011 року (а.с.26-27).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (тут і надалі - Закон, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За визначенням, наведеним у пункті 2 частини 1 статті 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2 - 14 частини першої цієї статті, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. (частина 2 статті 4 Закону).
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 2 статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону встановлено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Як визначено пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону, мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Відповідно до частини 11 статті 8 Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини 1 статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до частин 7, 8 статті 9 Закону єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками - фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, передбачений пунктом 4.6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.10 №21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.10 за №994/18289. Вказаною нормою (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону визначено, що сума єдиного внеску, яка своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.
Звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік відповідачем самостійно визначено до сплати єдиного внеску у сумі 2031,35 грн. (а.с.9-10), проте у добровільному порядку не сплачено, на підставі чого позивачем винесено Вимогу про сплату боргу №Ф-78 від 17.04.2012 року (а.с.11), яку направлено відповідачеві для узгодження та отримано згідно підпису 24.05.2012 року (а.с.12).
Відповідно до положень статті 25 Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Таким чином, на час вирішення спору за відповідачем рахується недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 2031,35 грн. Доказів її погашення суду не надано. Заперечень проти позову відповідач не надав.
Програма "Діловодство спеціалізованого суду" не містить інформації про оскарження відповідачем зазначеної вимоги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог даного адміністративного позову та про його задоволення.
Судові витрати сторонами у справі не понесені.
Керуючись ст. ст. 2,17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області (ідентифікаційний код 37714247) заборгованість в сумі 2031 (дві тисячі тридцять одну) гривню 35 копійок.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.П. Нагібіна