01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.08.2009 № 27/251
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Іваненко Я.Л.
Пантелієнка В.О.
За участю представників:
Коряжміна Г.М. - помічник прокурора;
від позивача -Куликов І.А. (довіреність від 15.06.2009р. № 400/09);
від відповідача -Ковтун Т.О. (довіреність від 23.12.2008р. № 1688-Н);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київський транспортний прокурор
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.05.2009
у справі № 27/251 (суддя Дідиченко М.А.)
за позовом Закрите акціонерне товариство "Альфа-Банк"
до Комунальне підприємство "Київський метрополітен"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 6538910,21 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2009р. у справі № 27/251 позов Закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк” до Комунального підприємства „Київський метрополітен” про стягнення 6 538 910,21 грн. задоволено, присуджено до стягнення 5 457 808,22 грн. процентів за користування кредитом, 81 101,99 грн. пені за прострочення сплати процентів, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, в. о. Київського транспортного прокурора (далі по тексту - прокурор) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить скасувати оскаржене рішення та направити справу на новий розгляд.
Подання мотивовано порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Посилаючись на положення статей 76 - 78 Господарського кодексу України, прокурор зазначає, що місцевий господарський суд мав залучити до участі у справі Київську міську державну адміністрацію як засновника Комунального підприємства „Київський метрополітен”, а також Державне казначейство України, основним завданням якого є забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевого бюджетів.
Відзиви на апеляційне подання не надійшли.
В судовому засіданні апеляційної інстанції помічник прокурора, представник Комунального підприємства „Київський метрополітен” висловилися за задоволення апеляційного подання, представник Закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк” - за його відхилення.
Обговоривши доводи апеляційного подання, заслухавши пояснення помічника прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційне подання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Закритим акціонерним товариством „Альфа-Банк” (далі по тексту - позивач) пред'явлено позов про стягнення з Комунального підприємства „Київський метрополітен” (далі по тексту - відповідач) 5 457 808,22 грн. процентів за користування кредитом, 81 101,99 грн. пені за прострочення сплати процентів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання в частині оплату позивачу процентів, нарахованих за користування кредитом, одержаним згідно договору про відкриття кредитної лінії від 31.08.2006р. № 107-МВ/06 та додаткових угод до нього.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд встановив, що 31.08.2006р. сторонами укладено договір про відкриття кредитної лінії № 107-МВ/06 (далі по тексту - Договір про відкриття кредитної лінії), відповідно до умов якого позивач зобов'язався відкрити відповідачу мультивалютну відновлювальну кредитну лінію та на підставі додаткових угод до договору окремими частинами (траншами) надати відповідачу кредит у порядку і на умовах визначених договором. Відповідач, у свою чергу, зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати всі інші умови договору, та повернути кредит у терміни, встановлені договором.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1.1 названого договору під терміном відновлювальна кредитна лінія розуміється кредитна лінія, протягом строку дії якої після повернення наданого позичальнику кредиту або його частини банк здійснює подальше кредитування позичальника у межах її ліміту.
Відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії та угод про внесення змін до нього Позивач відкрив Відповідачу мультивалютну відновлювану кредитну лінію, строк дії якої з урахуванням угоди про внесення змін № б/н від 27 лютого 2009 року до Договору про відкриття кредитної лінії закінчується 26.02.2010 року, з лімітом кредитної лінії, який з урахуванням угоди про внесення змін № 1 від 03.10.2007 року до Договору про відкриття кредитної лінії встановлено у розмірі 110 000 000, 00 грн. до 31.10.2007 року та з 01.11.2007 року по закінчення строку дії кредитної лінії встановлено у розмірі 100 000 000, 00 грн.
Згідно з пунктом 4.2 Договору про відкриття кредитної лінії Кредит надається у межах строку кредитної лінії окремими частинами (траншами), шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь який момент розмір Кредиту не перевищував ліміт Кредитної лінії. Кожен транш надається на підставі окремої додаткової угоди до Договору про відкриття кредитної лінії, укладеній між позивачем та відповідачем.
На виконання умов Договору позивач, на підставі додаткової угоди №1 від 01.09.2006 року надав відповідачу транш в розмірі 1 379 835,60 євро, що на дату видачі було еквівалентно 8 931 800, 02 гривень, зі строком повернення 29.02.2008 року, що підтверджується меморіальним ордером № 19627 від 01.09.2006 року.
Додатковою угодою № 2 від 01.09.2006 року (з урахуванням змін внесених до неї угодами про внесення змін б/н від 02.07.2007 року, № 2 від 27.12.2007 року, б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 14 800 000,00 грн. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером № 19671 від 01.09.2006 року на суму 14 800 000, 00 грн.
Додатковою угодою № 3 від 08.09.2006 року (з урахуванням змін внесених до неї угодами про внесення змін б/н від 07.09.2007 року, б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 5 000 000, 00 грн. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером № 21566 від 08.09.2006 року на суму 5 000 000, 00 грн.
Додатковою угодою № 4 від 11.09.2006 року (з урахуванням змін внесених до неї угодами про внесення змін б/н від 07.09.2007 року, б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 2 506 202,00 грн. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером № 15091 від 11.09.2006 року на суму 2 506 202, 00 грн.
Додатковою угодою № 5 від 12.09.2006 року (з урахуванням змін внесених до неї угодами про внесення змін б/н від 12.09.2007 року, б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 10 000 000,00 грн. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером № 11415 від 12.09.2006 року на суму 10 000 000, 00 грн.
Додатковою угодою № 6 від 13.09.2006 року (з урахуванням змін внесених до неї угодами про внесення змін б/н від 13.09.2007 року, б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 5 000 000, 00 грн. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером № 12491 від 13.09.2006 року на суму 5 000 000, 00 грн.
Додатковою угодою № 7 від 14.09.2006 року (з урахуванням змін внесених до неї угодами про внесення змін б/н від 14.09.2007 року, б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 5 682 000, 00 грн. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером № 12642 від 14.09.2006 року на суму 5 682 000, 00 грн.
Додатковою угодою № 8 від 19.09.2006 року (з урахуванням змін внесених до неї угодами про внесення змін б/н від 19.09.2007 року, б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 5 000 000, 00 грн. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером № 12541 від 19.09.2006 року на суму 5 000 000, 00 грн.
Додатковою угодою № 9 від 21.09.2006 року (з урахуванням змін внесених до неї угодами про внесення змін б/н від 01.03.2007 року, № 2 від 21.09.2007 року, б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 3 600 000, 00 грн.. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером № 13846 від 21.09.2006 року на суму 3 600 000, 00 грн.
Додатковою угодою № 10 від 22.09.2006 року (з урахуванням змін внесених до неї угодами про внесення змін б/н від 01.03.2007 року, № 2 від 21.09.2007 року, б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 10 900 000, 00 грн. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером Позивача № 32847 від 22.09.2006 року на суму 10 900 000,00 грн.
Додатковою угодою № 11 від 18.10.2006 року (з урахуванням змін внесених до неї угодами про внесення змін б/н від 18.04.2007 року, № 2 від 18.10.2007 року, б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 11 000 000, 00 грн. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером № 14623 від 18.10.2006 року на суму 11 000 000,00 грн.
Додатковою угодою № 12 від 26.10.2006 року (з урахуванням змін внесених до неї угодами про внесення змін б/н від 18.04.2007 року, № 2 від 26.10.2007 року, б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 62 305,00 грн. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером № 15031 від 26.10.2006 року на суму 62 305, 00 грн.
Додатковою угодою № 13 від 02.11.2006 року (з урахуванням змін знесених до неї угодами про внесення змін б/н від 03.05.2007 року, № 2 від 02.11.2007 року, б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 2 500 000,00 грн. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером № 13310 від 02.11.2006 року на суму 2 500 000, 00 грн.
Додатковою угодою № 14 від 22.11.2006 року (з урахуванням змін знесених до неї угодами про внесення змін б/н від 23.05.2007 року, № 2 від 23.11.2007 року, б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою гро внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 9 100 000, 00 грн. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером № 2408 від 23.11.2006 року на суму 9 100 000, 00 грн.
Додатковою угодою № 15 від 18.12.2006 року (з урахуванням змін знесених до неї угодами про внесення змін б/н від 24.05.2007 року, № 2 від 18.12.2007 року, б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 5 917 694, 98 грн. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером № 9659 від 18.12.2006 року на суму 5 917 694, 98 грн.
Додатковою угодою № 16 від 23.10.2007 року (з урахуванням змін знесених до неї угодами про внесення змін б/н від 29.02.2008 року, б/н від 27.02.2009 року, а також угодою про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії б/н від 05 грудня 2008 року) позивач надав відповідачу транш в розмірі 10 000 000,00 грн. зі строком повернення 26.02.2010 року, що підтверджується меморіальним ордером № 14933 від 23.10.2007 року на суму 10 000 000,00 грн.
З огляду на викладені обставини справи, місцевим господарським судом встановлено факт одержання відповідачем кредиту, загальний розмір якого становить 1 379 835, 60 євро та 101 068 199,98 грн., з яких було повернуто 1 379 835,60 євро та 1 068 199,98 грн., що підтверджується валютним платіжним дорученням № 9 від 23.10.2007 року та платіжними дорученнями № 2460 від 30.10.2007 року, № 2438 від 31.10.2007 року, № 87 від 29.12.2006 року. Отже, відповідач станом на 14.04.2009 року користується кредитом в розмірі 100 000 000, 00 грн. та всупереч умов Договору про відкриття кредитної лінії не сплатив проценти за користування кредитом, нараховані за лютий та березень 2009 року у розмірі 6 457 808, 22 грн.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити процент.
Відповідно до умов укладеного сторонами Договору про відкриття кредитної лінії (у редакції згідно угоди б/н від 27.02.2009 року про внесення змін до нього) за користування частиною кредиту, наданою у гривнях, відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу проценти у наступних розмірах: - з 05 грудня 2008 року по 26 лютого 2009 року - 42 % річних та з 27 лютого 2009 року - 39 % річних (пункт 1.3);. проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (для частини кредиту у гривнях чи у російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для частини кредиту у іноземних валютах, інших ніж російські рублі) (пункт 6.1).
На підставі пункту 6.2 Договору про відкриття кредитної лінії проценти, нараховані за місяць, відповідач зобов'язався сплачувати щомісяця у строк з 5-го числа (включно) місяця, за який вони нараховані, по 10-те число (включно) місяця наступного за місяцем, за який вони нараховані.
Місцевим господарським судом встановлено, і це підтверджується наявними матеріалами справи, що відповідач всупереч умов Договору про відкриття кредитної лінії не сплатив проценти за користування кредитом, нараховані за лютий та за березень 2009 року у розмірі 6 457 808, 22 грн.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства, положення Договору про відкриття кредитної лінії та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з розрахунком присуджених до стягнення процентів за користування кредитом, викладеним в оскарженому рішенні:
100 000 000, 00 грн. * 42% * 26 (з 01.02.2009 року по 26.02.2009 року) / 360 = 2 991 780, 82 грн.
100 000 000, 00 грн. * 39% * 2 (з 27.02.2009 року по 28.02.2009 року) / 360 = 213 698, 63 грн.
100 000 000, 00 грн. * 39% * 31 (з 01.03.2009 року по 31.03.2009 року) / 360 = 3 312 328, 77 грн.
З урахуванням наведеного, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено позов про стягнення 5 457 808,22 грн. процентів за користування кредитом
За наслідками системного аналізу запропонованого позивачем розрахунку пені, нарахованої на суму стягуваних процентів за користування кредитом, слід визнати обґрунтованими похідні позовні вимоги про стягнення 81 101,99 грн. пені за прострочення сплати процентів у період з 11.03.2009р. по 14.04.2009р.
Згідно положень Господарського кодексу України пеня є господарською штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230); штрафні санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором, якщо їх розмір не визначено законом (частина 4 статті 231).
Згідно пункту 11.1 Договору про відкриття кредитної лінії, за прострочення повернення кредиту, його частини та/або сплати процентів відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.
При таких обставинах, колегія суддів доходить висновку про те, що рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з'ясуванні обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його скасування.
Доводи апеляційного подання правильності висновку суду не спростовують.
У цьому зв'язку заслуговує на увагу позиція місцевого господарського суду, яким відхилено посилання відповідача на те, що Київська міська державна адміністрація повинна нести повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями відповідача, оскільки останній є комунальним підприємством згідно статуту.
Згідно статуту Комунального підприємства “Київський метрополітен”, останнє належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 30.06.1998 року № 464-Р та Київської міської державної адміністрації від 28.10.1998 № 2155 “Про зарахування майна державного підприємства у комунальну власність територіальної громади м. Києва” і підпорядковано виконавчому органу Київської міської ради.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 року N 97 встановлена Класифікація організаційно-правових форм господарювання, відповідно до якої казенне підприємство - це підприємство, створене за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства. Комунальне підприємство - підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
З урахуванням наведеного, слід визнати обґрунтованим умовивід місцевого господарського суду про те, що чинним законодавством України передбачені як казенні підприємства, так і комунальні підприємства.
Отже, положення частини 7 статті 77 Господарського кодексу України, якою передбачено субсидіарну відповідальність держави, в особі органу, до сфери управління якого входить казенне підприємство, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин сторін.
Також місцевим господарським судом правомірно відхилено посилання відповідача на рішення Київської міської ради № 17/17 від 14.06.2006 року “Про організаційні заходи щодо передачі в заставу майна територіальної громади міста Києва” щодо включення до бюджетного запиту потреби в коштах на погашення відсотків за користування кредитом, з тих підстав, що назване рішення містить пропозицію включити до бюджетного запиту потребу в додаткових коштах, проте не встановлює, що джерелом погашення відсотків, передбачених кредитом, є кошти місцевого бюджету.
Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2009р. у справі № 27/251 залишити без змін, а апеляційне подання заступника прокурора міста Києва - без задоволення.
Справу № 27/251 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Гарник Л.Л.
Судді Іваненко Я.Л.
Пантелієнко В.О.
06.08.09 (відправлено)