"13" серпня 2009 р.
Справа № 16/71-09-2040
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Скуділо О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Корчевний О.В., довіреність №15 від 29.01.2009р.;
від відповідача: Шибко В.В., довіреність від 10.08.2009р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області від 22 червня 2009 року
у справі №16/71-09-2040
за позовом Приватного підприємства „Град-Сервіс”
до відповідача Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області
про стягнення 96259,90 грн., -
Приватне підприємство „Град-Сервіс” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області 96259,90 грн., з яких: 73705,57 грн. основного боргу по оплаті наданих відповідачу за договором на вивіз твердих побутових відходів від 01.01.2008р. №00156/2/К06/3/О послуг, 1393,34 грн. -3% річних, 8992,09 грн. інфляційних витрат, 8868,90 грн. пені, а також 3300 грн. збитків, заподіяних відповідачем внаслідок знищення контейнерів.
Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором від 01.01.2008р. №00156/2/К06/3/О зобов'язань в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг та забезпечення схоронності контейнерів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22 червня 2009 року у справі №16/71-09-2040 (суддя Желєзна С.П.) позов ПП „Град-Сервіс” задоволено. З Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області на користь позивача стягнуто 73705,57 грн. основного боргу, 1393,34 грн. -3% річних, 8992,09 грн. інфляційних витрат, 8868,90 грн. пені, а також 3300 грн. збитків, 962,59 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що на виконання своїх зобов'язань за договором від 01.01.2008р. №00156/2/К06/3/О позивачем у серпні 2008 року було надано відповідачу послуги з вивозу твердих побутових відходів на загальну суму 73705,57 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт від 31.08.2009р. Натомість відповідач оплату вказаних послуг не здійснив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 73705,57 грн., несплатою якої відповідач порушує свої договірні зобов'язання. Окрім того, у серпні 2008 року Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області було заподіяно позивачу 3300 грн. збитків внаслідок знищення трьох контейнерів позивача. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що на підставі ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України вимоги позивача про стягнення 3% річних, інфляційних витрат та пені також є обґрунтованими.
Відповідач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП „Град-Сервіс” у задоволенні позовних вимог. При цьому відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи. За доводами скаржника місцевим господарським судом не враховано, що позивачем безпідставно збільшена сума заборгованості Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області шляхом включення до неї вартості послуг, що позивачем не надавались, а саме: послуг по транспортуванню та захороненню сміття та спорожненню контейнерів, які були пошкоджені та фактично не існували на час надання відповідних послуг. Таким чином на думку скаржника позивачем були посилково розраховані суми основного боргу, 3% річних, інфляційних витрат та пені.
10.08.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПП „Град-Сервіс” надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, оскільки воно прийняте відповідно до вимог чинного законодавства та з врахуванням обставин справи, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими, позивач не погоджується з апеляційною скаргою Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення -без змін.
Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, 01.01.2008р. між Фонтанською сільською радою (Замовник) та Приватним підприємством „Град-Сервіс” (Виконавець) було укладено договір на вивіз твердих побутових відходів №00156/2/К06/3/О, предметом якого є зобов'язання Виконавця самотужки і власними засобами протягом усього терміну дії цього договору виконувати комплекс послуг по вивозу сміття Замовника, розміщеного останнім у надані і установлені Виконавцем контейнери для ТПВ, а також зобов'язання Замовника приймати виконані Виконавцем послуги і вчасно їх оплачувати.
Додатком №1 від 01.01.2008р. сторони встановили, що розміщенню підлягають 123 контейнера, а також встановили дислокацію контейнерів, їх характеристики, графік вивезення.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.2 ст. 901 ЦК України положення глави 63 цього Кодексу “Послуги” можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
За умовами п.п. 1.1, 3.3 (п/п. 2, 14), 4.1, 4.4 договору на вивіз твердих побутових відходів від 01.01.2008р. №00156/2/К06/3/О Замовник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані Виконавцем послуги (роботи) відповідно до умов даного договору, а також щомісяця здійснювати оплату робіт Виконавця з технічного обслуговування контейнерів відповідно до додатку № 4 до цього договору. При цьому, Замовник щомісячно здійснює оплату послуг Виконавця по факту їх надання протягом 5 днів з дня підписання актів виконаних робіт. Тариф, що застосовується при здійсненні розрахунків, встановлюється за взаємною згодою сторін. Вартість наданих Виконавцем протягом місяця послуг визначається у додатку № 2 до даної угоди „Розрахунок вартості послуг (робіт) по вивозу ТПВ” та відповідно до цього додатку з травня 2008р. вартість вивезення ТПВ складає 68122,57 грн., а також вартість послуг з прибирання навколо контейнерів -3000грн. Крім того, відповідно до додатку № 4 до договору на вивіз твердих побутових відходів № 00156/2/К06/3/О від 01.01.2008р. вартість робіт Виконавця з технічного обслуговування контейнерів була обумовлена сторонами у сумі 2583,00грн.
Відповідно до п. 5.1 договору послуги вважаються наданими Виконавцем у момент здійснення їх фактичного вивозу твердих побутових відходів.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що у випадку порушення Замовником встановлених даним договором строків оплати послуг Виконавця, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.
Згідно з п/п. 9 п. 3.3 договору відповідачем було прийнято на себе зобов'язання із забезпечення схоронності контейнерів, переданих останньому за відповідним актом-приймання передачі.
Положеннями п. 6.3 договору на вивіз твердих побутових відходів № 00156/2/К06/3/О від 01.01.2008р. передбачено, що у випадку спалення, знищення, крадіжки або разу комплектації контейнерів, у випадках приведення їх у стан, непридатний для подальшої експлуатації, складається акт про заподіяння шкоди. Відповідно до п. 6.4 договору у випадку порушення зобов'язань винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки у повному обсязі.
За п.9.1 договору останній укладений строком на один рік, набуває сили з моменту його підписання та діє до 01.01.2009р.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем за серпень 2008р. були надані послуги з вивозу сміття, загальна вартість яких склала 71122,57грн., а також з технічного обслуговування контейнерів на загальну суму 2583,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт від 31.08.2008р. (а.с. 27-29). Вказані акти підписані представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками.
Натомість відповідачем прийняті на себе договірні зобов'язання з своєчасної та повної оплати отриманих послуг виконані не були, внаслідок чого за відповідачем - Замовником послуг - утворилась заборгованість перед ПП „Град-Сервіс” на суму у розмірі 73705,57 грн., яку Фонтанською сільською радою у добровільному порядку погашено не було.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як вже було зазначено вище, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, а тому позовні вимоги ПП „Град-Сервіс” щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 73705,57 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Вимога позивача щодо стягнення пені за неналежне виконання договірного зобов'язання -оплати наданих позивачем послуг також є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню на підставі п.6.1 договору, вимог ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунок пені, наданий позивачем до позовної заяви (а.с. 12), оскільки вказаний розрахунок зроблений відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору.
Таким чином, згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 8868,90 грн. При цьому позивач розрахував її за період з 06.09.2008р. по 06.03.2009р., що повністю відповідає вимогам ч.6 ст. 232 ГК України.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Як вище встановлено апеляційним господарським судом, позовні вимоги ПП „Град-Сервіс” про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат задоволені судом першої інстанції з огляду на вимоги ч.2 ст.625 ЦК України.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунки 3% річних та інфляційних витрат, надані позивачем до позовної заяви (а.с. 13-14), оскільки вказані розрахунки зроблені відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору.
Таким чином, згідно з наявними в матеріалах справи розрахунками за несвоєчасне виконання Замовником грошових зобов'язань за договором на вивіз твердих побутових відходів від 01.01.2008р. №00156/2/К06/3/О ПП „Град-Сервіс” додатково було нараховано до сплати відповідачу 1393,34 грн. - 3% річних, а також інфляційних витрат у сумі 8992,09 грн.
Окрім того, слід зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що за актом приймання-передачі контейнерів від 01.01.2008р. (а.с. 26) позивач передав Фонтанській сільській раді у користування 123 контейнера. При цьому, у даному акті сторони встановили, що у випадку знищення контейнера відшкодуванню Виконавцю підлягає 1 100 грн. за 1 контейнер.
Як вбачається з акту про заподіяння збитків, складеного між сторонами по справі 29.08.2008р. (а.с. 30), у період з 01.08.2008р. по 29.08.2008р. були спалені контейнери в кількості 3 шт., у зв'язку з чим розмір матеріальних збитків склав 3300 грн..
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 224 ГК України - учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Виходячи із змісту положень ст.ст. 509, 610, 611, 614 ЦК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. №435-IV, чинним законодавством України встановлена єдина підстава цивільно-правової відповідальності за завдані учаснику цивільно-правових відносин збитки -це правопорушення, до складу якого входять, зокрема, елементи об'єктивної сторони правопорушення, яка складається із збитків (упущеної вигоди); протиправної поведінки особи, яка порушила зобов'язання та причинного зв'язку між ними; елементи суб'єктивної сторони, зокрема, вини особи, яка порушила зобов'язання.
За приписами ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При цьому, відповідно до ст. 225 ГК України -до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства. Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань з забезпечення схоронності контейнерів, позивачу було заподіяно матеріальні збитки у розмірі 3300 грн. При цьому доказів відсутності вини у заподіянні даних збитків Фонтанською сільською радою з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, ч. 2 ст. 614 ЦК України надано не було. Враховуючи викладене, позовні вимоги ПП „Град-Сервіс” про стягнення з відповідача 3300 грн. збитків також є правомірними та обґрунтованими. Приймаючи до уваги викладене, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції було правомірно зроблено висновок про наявність у даному випадку усіх елементів цивільного правопорушення, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП „Град-Сервіс” про стягнення з відповідача 3300 грн. заподіяних збитків підлягають задоволенню у повному обсязі.
Водночас апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника про те, що позивачем безпідставно збільшена сума заборгованості Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області шляхом включення до неї вартості послуг, що позивачем не надавались, а саме: послуг по транспортуванню та захороненню сміття та спорожненню контейнерів, які були пошкоджені та фактично не існували на час надання відповідних послуг, оскільки в матеріалах справи наявні актами виконаних робіт від 31.08.2008р., підписаними представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками. Таким чином, внаслідок підписання вказаних актів відповідач визнав, що вартість наданих йому позивачем у серпні 2008 року послуг за договором від 01.01.2008р. №00156/2/К06/3/О становить саме 73705,57 грн., в незалежності від факту знищення у серпні 2008 року трьох контейнерів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Одеської області від 22 червня 2009 року у справі №16/71-09-2040 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді
О.О. Журавльов
В.М. Тофан
М.В. Михайлов