Постанова від 13.08.2009 по справі 17-31-11/128-08-3338

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2009 р.

Справа № 17-31-11/128-08-3338

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарях судового засідання Кубік О.В., Лисіній О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 04.08.2009 р.

від позивача: Олійнічук О.В., довіреність №568/9/10-0 від 13.01.2009р.;

від відповідача: не з'явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 13.08.2009 р.

від позивача: Олійнічук О.В., довіреність №568/9/10-0 від 13.01.2009р.;

від відповідача: не з'явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси

на рішення господарського суду Одеської області

від 24 червня 2009 року

по справі №17-31-11/128-08-3338

За позовом: Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лотос”

про стягнення 1492,50 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладений на 13.08.2009р..

В судовому засіданні 13.08.2009р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.06.2009р. по справі №17-31-11/128-08-3338 (суддя Зуєва Л.Є. ) відмовлено у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси до ТОВ „Лотос” про стягнення 1492,50 грн. з посиланням на те, що: 1) як вбачається з повідомлення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 05.10.2007р. вих.№26309/24-01, адресованого ТОВ „Лотос”, позивач запропонував відповідачу реалізувати мазут топковий марки -100, загальним об'ємом 12 тон, за ціною реалізації не менше 11940 грн., з урахуванням ПДВ, при цьому комісійну винагороду запропоновано відповідачу у розмірі 15% від суми реалізованого товару, 25.10.2007р. ТОВ „Лотос” листом №12 зобов'язалося реалізувати зазначене майно за 10 діб після отримання майна на реалізацію, з утриманням комісійної винагороди у розмірі 15%, на виконання умов договору від 06.06.2007р. №41/07 та умов договору купівлі-продажу №7 від 18.02.2008р., укладеного з ТОВ „Лотос” та гр. Хасановим В.В., відповідач реалізував мазут топковий марки -100 у розмірі 12 тон за 9950 грн., що підтверджується накладною №08/н від 20.02.2008р., при реалізації товару відповідач виходив з оціночної вартості товару, яка була визначена на підставі звіту про незалежну оцінку вартості мазуту в кількості 12 тон, яка станом на 24.09.2007р. склала 9950 грн., відповідачем на підставі п. 4.1 укладеної угоди платіжним дорученням до державного бюджету було перераховано кошти у розмірі 8457,5 грн. з урахуванням утриманої комісійної винагороди у розмірі 15%, які склали 1492,5 грн. на підставі п. 5.1 та 6.1 укладеної угоди та відповідно до вимог Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого і іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98 р. № 1340, таким чином, враховуючи умови укладеної між сторони угоди, відповідачем правомірно було утримано погоджену суму комісійної винагороди у розмірі 15%, що становить 1492,5 грн., а твердження позивача щодо відсутності у відповідача правових підстав для утримання цієї суми є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи; 2) посилання позивача на ті обставини, що відповідачем при реалізації безхазяйного майна у його вартість не було включено ПДВ у розмірі 20%, внаслідок чого загальна сума реалізованого майна повинна була б збільшитися та скласти 11940 грн., судом до уваги не приймається, оскільки механізм оподаткування податком на додану вартість операцій з передачі конфіскованого або безхазяйного майна у розпорядження уповноважених організацій з метою їх збереження або продажу передбачено пп. 5.1.16 ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість”, згідно з яким така передача звільняється від оподаткування податком на додану вартість, для такої операції з продажу уповноваженою особою конфіскованого або безхазяйного майна абзацом першим п. 4.7 ст. 4 вказаного Закону встановлена також окрема норма, згідно з якою базою оподаткування податком на додану вартість є комісійна винагорода. При цьому відповідно до пп. 6.1.1 ст. 6 зазначеного Закону податок на додану вартість становить 20 % бази оподаткування, визначеної ст. 4 Закону, і додається до ціни; 3) товарно-матеріальні цінності з групи товарів широкого вжитку оцінено за ринковими цінами (як передбачено абзацом „а” п. 8 Порядку) і експертами оцінено майно на суму 9950 грн., така сума не повинна містити в собі суму податку на додану вартість, оскільки його передача відповідно до пп. 5.1.16 ст. 5 Закону звільняється від податку на додану вартість, уповноважена особа за послуги, пов'язані з реалізацією майна, залишає собі на покриття власних витрат 15 % оціночної вартості, встановленої експертами, яка відповідно до податкового законодавства є базою для оподаткування ПДВ за ставкою 20 %, а 85 % вартості майна перераховується до державного бюджету, таким чином, реалізація конфіскованого майна через уповноважену особу здійснюється за ціною з урахуванням податку на додану вартість, обчисленого виходячи з комісійної винагороди: ціна продажу становить 10248,5 грн., з яких: 8457,5 грн. (9950 - (9950 х 15 %)) - перераховується до бюджету; 1492,5 грн. (9950 х 15 %) - комісійна винагорода уповноваженої особи; 298,5 грн. (1492,5 х 20 %) - сума податку на додану вартість, яка обчислена з комісійної винагороди, податкова накладна виписується уповноваженою особою на дату виникнення податкових зобов'язань, які виникають в порядку, передбаченому п. 7.5 ст. 7 Закону, оформляється податкова накладна на загальну суму 10248,5 грн., з якої окремим рядком: 9950 грн. - обсяг продажу без ПДВ, 1492,5 грн. - комісійна винагорода і окремим рядком 298,5грн. - сума податку на додану вартість; 4)враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем у повному обсязі було сплачені грошові кошти до державного бюджету, виходячи з умов укладеного договору та вимог діючого законодавства; 5) крім цього, враховуючи заявлені ДПІ у Київському районі, м. Одеси позовні вимоги щодо стягнення з відповідача залишку коштів за самостійне реалізоване майно у розмірі 3482,5 грн., який нібито утворився внаслідок невірного застосування положень Закону України „Про податок на додану вартість”, суд дійшов висновку, виходячи з правових обґрунтувань, що зазначена сума не є частиною вартості товару, а відноситься до суми ПДВ; 6) посилання позивача на порушення відповідачем порядку реалізації безхазяйного майна без створення комісії, яка б визначила на конкурсній основі найкращу пропозицію, судом до уваги також не приймається, оскільки зазначені обставини тягнуть за собою нарахування штрафних та фінансових санкцій передбачених діючим законодавством, а також визнання торгів недійсними, однак такі позовні вимоги позивачем у ході розгляду справи у суді не заявлялися.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулася Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №17-31-11/128-08-3338 від 24.06.2009р., постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи це тим, що: 1) відповідно до пп. 2.2.3 п. 2.2 р. 2 Угоди про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави, від 06.06.2007р. №41/07 при виконанні вимог зазначеної угоди виконавець - ТОВ „Лотос” здійснює реалізацію майна відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998р. №1340 за цінами, не нижчими від зазначених у акті опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави, між тим, зазначений акт опису, оцінки та передачі на реалізацію майна сторонами не укладався та не підписувався, пп. 4.2 п. 4 р. 4 угоди також вказано, що датою реалізації майна слід вважати дату проведення публічних торгів, проте така дата сторонами не встановлювалася та публічні торги не проводилися, що свідчить про порушення виконавцем умов угоди; 2) також відповідачем було порушено наказ ДПА України №18 від 19.01.2007р., оскільки на розгляд комісії з відбору суб'єктів господарювання, які будуть проводити продаж майна вартістю 5 тис. грн. і більше при ДПА в Одеській області, матеріали були направлені 22.11.2007р., але матеріали не розглядалися і рішення по них не приймалися, це свідчить про те, що продаж мазуту відбувся самовільно без згоди податкового органу та з порушенням угоди про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави; 3) ТОВ „Лотос” перерахувало на рахунок ДПІ у Київському районі м. Одеси кошти за реалізоване майно в сумі 8457,50 грн., це свідчить про те, що за ТОВ „Лотос” існує борг в сумі 3482,50 грн., з цієї суми могла б бути визначена комісією ДПА в Одеській області комісійна винагорода товариству, що займалося реалізацією майна, але комісією не розглядалося питання про визначення винагороди та рішення з цього питання не приймалося, тому кошти в сумі 3482,50 грн. повинні бути стягнуті з ТОВ „Лотос” в доход держави.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси, заслухавши представника скаржника, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 04.07.2007р. працівниками ДПІ у Київському районі м. Одеси виявлено майно з ознаками безхазяйного, яке на підставі Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998р. № 1340 (із змінами і доповненнями), Методичних рекомендацій, щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затверджених наказом ДПА України № 18 від 19.01.2007р. (із змінами і доповненнями), поставлено на облік ДПІ у Київському районі м. Одеси згідно з актами опису та попередньої оцінки майна, що переходить у власність держави.

На обліку ДПІ у Київському районі м. Одеси знаходилося 12 тон мазуту, який перебував на відповідальному зберіганні ТОВ „Лотос” відповідно до угоди про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави, укладеної між ДПІ у Київському районі м. Одеси (замовник) та ТОВ „Лотос” (виконавець) від 06.06.2007р. за №41/07, відповідно до умов якої ( п. 1.1 угоди) замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки зберігати реалізовувати передане йому на реалізацію майно, що перейшло у власність держави.

Підпунктом 2.2., п.2.2., р. 2 угоди про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави, від 06.06.2007р. № 41/07 встановлено, що при виконанні вимог зазначеної угоди виконавець - ТОВ „Лотос”, зобов'язаний прийняти майно за місцем його знаходження предметно згідно з актом опису, оцінки та передачі на реалізацію майно, що перейшло у власність держави, забезпечити власними силами зберігання майна та його споживчих якостей, транспортування та інші дії, необхідні для реалізації майна, здійснювати реалізацію майна відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998р. №1340 за цінами, не нижчими від зазначених у акті опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави, забезпечити проведення передпродажної підготовки для надання товарного вигляду майну, прийнятому від замовника тощо.

Пунктом 3.1 вказаної угоди сторони встановили, що виконавець зобов'язаний провести реалізацію переданого замовником майна в термін, передбачений чинним законодавством, яке діє на дату передачі майна на реалізацію.

Кошти, отримані від реалізації майна, за винятком сум, зазначених у розділі 5 цієї угоди, перераховуються виконавцем до Державного бюджету на розділ 31010000 бюджетної класифікації доходів у термін не пізніше семи банківських днів від дати реалізації (п. 4.1 угоди).

Відповідно до п. 5.1 угоди за надані послуги виконавець отримує комісійну винагороду, розмір якої визначається згідно з наданими пропозиціями підприємства, але не більше 20% від суми коштів, отриманих від реалізації майна, незалежно від витрат, понесених виконавцем при виконанні умов цієї угоди, за кожним фактом реалізації майна розмір комісійної винагороди визначається окремо.

Пунктом 6.1 угоди визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється після реалізації майна шляхом самостійного утримання ним суми визначеної комісійної винагороди

За вимогами п 8.1. зазначеної вище угоди з моменту прийому майна представником виконавця, відповідальність за його цілісність і збереження несе виконавець.

23.07.2007р. в.о. начальника ДПІ у Київському районі затвердив акт №81 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного, в якому вказано, що комісією проведено повторний опис та передачу на відповідальне зберігання до ТОВ „Лотос” майно, що перейшло у власність держави, - мазут топовий марки -100, кількістю 12 тон, вартістю 525,50 грн. за тону, всього на суму 3033 грн..

18.09.2007р. 24.09.2007р. ТОВ „Агенція оцінки нерухомості та бізнесу” на замовлення ТОВ „Лотос” надало звіт про незалежну оцінку вартості мазуту у кількості 12 тон, переданого на зберігання ДПІ у Київському районі м. Одеси підприємству ТОВ „Лотос”, в якому вказано, що вартість об'єкту оцінки (мазуту) становить 9950 грн. (без врахування ПДВ).

05.10.2007р. листом №26309/24-01 ДПІ у Київському районі м. Одеси надіслало на адресу ТОВ „Лотос” повідомлення про намір реалізувати майно, яке перейшло у власність держави, а саме: мазут топовий марки -100, загальним об'ємом 12 тон, ціна реалізації не менше 11940 грн. (разом з ПДВ), місце зберігання -ТОВ „Лотос”, експертна оцінка майна -станом на 18.09.2007р. -11940 грн. разом з ПДВ, строк реалізації -10 діб після отримання майна в реалізацію, запропонована комісійна винагорода 15%.

25.10.2007р. ТОВ „Лотос” направило на адресу ДПІ у Київському районі м. Одеси лист №12, в якому виконавець пропонував передати йому майно для подальшої реалізації, просив визначити комісійну винагороду у розмірі 15%.

Листом №16 від 14.11.2007р. ТОВ „Лотос” повідомило ДПІ у Київському районі м. Одеси про те, що мазут топовий М-100 в кількості 12 тонн зберігається на нафтобазі ВАТ „Одеснафтопродукт”, і оскільки ВАТ „Одеснафтопродукт” проводило розігрів мазуту, ТОВ „Лотос” просив ДПІ у Київському районі м. Одеси клопотати перед керівництвом ВАТ „Одеснафтопродукт” відвантажити ТОВ „Лотос” топовий мазут М-1С0 в кількості 12 тонн.

Також, листом № 68 від 20.11.2007р. ТОВ „Лотос” повідомило ДПІ у Київському районі м. Одеси, що мазут в кількості 12 тонн переданий на відповідальне зберігання та експертну оцінку згідно з актом №81 від 23.07.2007р., знаходиться на відповідальному зберіганні на нафтобазі ВАТ „Одеснафтопродукт”.

13 та 14 лютого 2008 року з метою здійснення контролю за станом збереження майна, переданого на відповідальне зберігання підприємствам Єдиного реєстру, спеціалістами ДПІ у Київському районі м. Одеси організовано проведення інвентаризації майна, з ознаками безхазяйного, переданого на відповідальне зберігання ТОВ „Лотос”.

В ході перевірки наявності майна, стану збереження, у відповідності із кількістю вказаною в актах опису та попередньої оцінки майна №79 від 18.07.2007р., № 81 від 23.07.2007р., № 85 від 10.10.2007р., № 87 від 09.02.2008р., та у відповідності із вказаними в актах місцями зберігання майна, виявлено, що майно відсутнє. Нестача майна, мазуту топового марки М-100, на суму 9950,0 грн. згідно експертної ринкової вартість, сталася з вини зберігача, а саме ТОВ „Лотос”, що підтверджується актом інвентаризації від 14.02.2008р. за № 35, поясненнями директора ТОВ „Лотос” Лабунського М.В. (лист зареєстровано за вхідн. ДПІ № 1399/10 від 14.02.2008р.), який вказав, що на виконання умов договору від 06.06.2007р. №41/07 Тов „Лотос” укладено договір купівлі-продажу №7 від 18.02.2008р. з гр.. Хасановим В.В., якому реалізовано мазут топовий марки -100 у розмірі 12 тон за 9950 грн., що підтверджується накладною №08/н від 20.02.2008р.

У позові позивач зазначає, що реалізація безхазяйного та іншого майна, яке перейшло у власність держави, здійснюється відповідно до наказу ДПА України від 19.01.2006р. за № 18, відповідно до якого, для того щоб здійснити реалізацію безхазяйного та іншого майна, яке перейшло у власність держави, суб'єкту господарювання необхідно бути включеним до Єдиного реєстру торгових підприємств, яким надаються право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави. Відбір суб'єктів господарювання для реалізація майна вартістю менше 5 тис. грн. здійснюється відповідними комісіями, створеними у державних податкових інспекціях, після відбору, рішення про визначення суб'єкта господарювання, якому передається безхазяйне майно на реалізацію, приймається колегіально простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Голова комісії має ухвальний голос, якщо під час прийняття рішення голоси членів комісії розділилися порівну.

На розгляд комісії з відбору суб'єктів господарювання, які будуть проводити продаж майна вартістю 5 тис. грн. і більше, при ДПА в Одеській області, матеріали по мазуту були направлені 22.11.2007р. але матеріли не розглядались і рішення по них не приймались, що як стверджує позивач у позові свідчить про те, що продаж мазуту відбувся самовільно, без згоди податкового органу.

19.02.2008р. ТОВ „Лотос” повідомило ДПІ у Київському районі м. Одеси (лист від 19.02 2008р. за №11 (вхідн. ДПІ №1574/10 від 19.02.2008р.)), що мазут в кількості 12 т. проданий. Кошти за реалізований мазут ТОВ „Лотос” зобов'язалось перерахувати. Експертна ринкова вартість мазуту, на момент реалізації, складала 9950,0грн. без ПДВ. Таким чином ,ТОВ „Лотос”, згідно положень п.5, р. IV Методичних рекомендацій, щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затверджених наказом ДПА України № 18 від 19.01.2007р., із змінами та доповненнями, повинно було перерахувати до бюджету кошти в сумі - 9950,0грн., і які повинні і надійти на рахунок бюджетної класифікацій 3101.

Кошти за самовільно реалізований мазут, в сумі 8457,5грн. ТОВ „Лотос” перерахувало на рахунок ДПІ у Київському районі м. Одеси 20.02.2008р., платіжним дорученням №23, отже за твердженням позивача у відповідача залишилася заборгованість по залишку несплаченої вартості реалізованого безхазяйного майна у розмірі 1492,5 грн., у зв'язку з чим ДПІ у Київському районі м. Одеси звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№4738 від 13.08.2008р.) про стягнення 1492,5 грн. -залишку коштів за самостійно реалізоване майно.

Під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції, а саме 10.10.2008р., ДПІ у Київському районі м. Одеси подала заява про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача по справі 3482,5 грн. -залишок коштів за самостійне реалізоване майно, при цьому позивач вказує на те, що експертна вартість мазуту топового марки М-100 в кількості 12 тон становить 9950грн. без ПДВ, для того, щоб визначити суму ПДВ потрібно суму експертної вартості помножити на 20 % ( 9950грн. * 20% = 1990грн.). Таким чином, сума вартості реалізації 12 тон мазуту повинна складати 11940грн. з ПДВ. Однак, ТОВ „Лотос” перерахувало на рахунок ДПІ у Київському районі м. Одеси кошти за реалізоване майно в сумі 8457,5грн., в результаті чого залишок по вартості товару складає (11940грн. - 8457,5грн.=3482,5грн.).

Між тим, дослідивши наявні в матеріалах справи документи та чинне законодавство, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції, вважає доводи ДПІ у Київському районі помилковими, виходячи з наступного.

Як правомірно встановлено господарським судом першої інстанції, на момент розгляду справи між ДПІ у Київському районі м. Одеси та ТОВ „Лотос” діяла угода про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави за № 41/07 від 06.06.2007р., а отже сторони у справі є учасниками господарських відносин, а згідно з п. 7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтями ст. ст. 626 та 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п.2.2., р. 2 угоди про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави, від 06.06.2007р. № 41/07 встановлено, що при виконанні вимог зазначеної угоди виконавець - ТОВ „Лотос”, зобов'язаний прийняти майно за місцем його знаходження предметно згідно з актом опису, оцінки та передачі на реалізацію майно, що перейшло у власність держави, забезпечити власними силами зберігання майна та його споживчих якостей, транспортування та інші дії, необхідні для реалізації майна, здійснювати реалізацію майна відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998р. №1340 за цінами, не нижчими від зазначених у акті опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави, забезпечити проведення передпродажної підготовки для надання товарного вигляду майну, прийнятому від замовника тощо.

Пунктом 3.1 вказаної угоди сторони встановили, що виконавець зобов'язаний провести реалізацію переданого замовником майна в термін, передбачений чинним законодавством, яке діє на дату передачі майна на реалізацію.

Кошти, отримані від реалізації майна, за винятком сум, зазначених у розділі 5 цієї угоди, перераховуються виконавцем до Державного бюджету на розділ 31010000 бюджетної класифікації доходів у термін не пізніше семи банківських днів від дати реалізації (п. 4.1 угоди).

Відповідно до п. 5.1 угоди за надані послуги виконавець отримує комісійну винагороду, розмір якої визначається згідно з наданими пропозиціями підприємства, але не більше 20% від суми коштів, отриманих від реалізації майна, незалежно від витрат, понесених виконавцем при виконанні умов цієї угоди, за кожним фактом реалізації майна розмір комісійної винагороди визначається окремо.

Пунктом 6.1 угоди визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється після реалізації майна шляхом самостійного утримання ним суми визначеної комісійної винагороди

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Пунктом 3 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998р. №1340, (надалі Порядок) встановлено, що майно, зазначене у п. 1 цього Порядку, зберігається органами (організаціями) у власних (орендованих) спеціально обладнаних приміщеннях на майданчиках) або передається ними для зберігання іншим організаціям за договорами.

Згідно з п. 7 Порядку, оцінка майна, зазначеного в п. 1 цього Порядку, провадиться комісією, яка утворюється органом, що здійснив його вилучення, у складі представників державних податкових інспекцій, органів (організацій), що здійснили вилучення майна або зберігають його, фінансових органів та органів (організацій), що здійснюватимуть розпорядження цим майном. За результатами роботи комісії складається акт опису, оцінки та передачі майна, який є підставою для реалізації майна, зазначеного в п. 1 цього Порядку, через торгові біржі та аукціони, безоплатної передачі, знищення.

Так, 23.07.2007р. в.о. начальника ДПІ у Київському районі затвердив акт №81 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного, складений комісією, в якому вказано, що комісією проведено повторний опис та передачу на відповідальне зберігання до ТОВ „Лотос” майно, що перейшло у власність держави, - мазут топовий марки -100, кількістю 12 тон, вартістю 525,50 грн. за тону, всього на суму 3033 грн..

24.09.2007р. ТОВ „Агенція оцінки нерухомості та бізнесу” на замовлення ТОВ „Лотос” надало звіт про незалежну оцінку вартості мазуту у кількості 12 тон, переданого на зберігання ДПІ у Київському районі м. Одеси підприємству ТОВ „Лотос”, в якому вказано, що вартість об'єкту оцінки (мазуту) становить 9950 грн. (без врахування ПДВ) станом на 18.09.2007р..

Відповідно до п. 9 Порядку майно, зазначене в п. 1 цього Порядку, передається для подальшого розпорядження ним на підставі акту й опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до п. п. 12 -13 цього порядку з дотримання відповідних вимог.

Таким чином, ДПІ у Київському районі м. Одеси укладаючи з ТОВ „Лотос” угоду про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави, від 06.06.2007р. № 41/07 та складаючи акт №81 від 23.07.2007р., надало виконавцеві повноваження щодо реалізації майн -мазуту топового -100 у кількості 12 тон.

До того ж, 05.10.2007р. листом №26309/24-01 ДПІ у Київському районі м. Одеси надіслало на адресу ТОВ „Лотос” повідомлення про намір реалізувати майно, яке перейшло у власність держави, а саме: мазут топовий марки -100, загальним об'ємом 12 тон, ціна реалізації не менше 11940 грн. (разом з ПДВ), місце зберігання - ТОВ „Лотос”, експертна оцінка майна -станом на 18.09.2007р. - 11940 грн. разом з ПДВ, строк реалізації -10 діб після отримання майна в реалізацію, запропонована комісійна винагорода 15%.

25.10.2007р. ТОВ „Лотос” направило на адресу ДПІ у Київському районі м. Одеси лист №12, в якому виконавець пропонував передати йому майно для подальшої реалізації, просив визначити комісійну винагороду у розмірі 15%.

При реалізації товару ТОВ „Лотос” виходило з оціночної вартості товару, яка була визначена на підставі звіту про незалежну оцінку вартості мазуту в кількості 12 тон, яка станом на 24.09.2007р. (18.09.2007р.) склала 9950 грн. без ПДВ.

ТОВ „Лотос” на підставі п. 4.1 укладеної угоди платіжним дорученням до Державного бюджету України перерахувало грошові кошти у розмірі 8457,50 грн. з урахуванням утриманої комісійної винагороди у розмірі 15%, які склали 1492,5 грн.., що відповідає вимогам п. п. 5.1 та 6.1 угоди.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України „Про Порядком обліку, зберігання, оцінки конфіскованого і іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним” від 25.08.98 р. №1340 кошти, отримані від реалізації майна, що переходить у власність держави (крім передбаченого п. 3 цієї постанови), зараховуються до державного бюджету за вирахуванням суми комісійної винагороди, розмір якої не повинен перевищувати 20 відсотків суми коштів, отриманих від реалізації майна, та яка залишається в уповноваженої особи для покриття її власних витрат, пов'язаних з реалізацією конфіскованого майна.

Отже, враховуючи вимоги чинного законодавства та умови укладеної між сторонами угоди, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем правомірно було утримано погоджену суму комісійної винагороди у розмірі 15%, що становить 1492,5 грн., а твердження ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо відсутності у відповідача правових підстав для утримання цієї суми є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Посилання ДПІ у Київському районі м. Одеси на те, що ТОВ „Лотос” при реалізації безхазяйного майна у його вартість не було включено ПДВ у розмірі 20%, внаслідок чого загальна сума реалізованого майна повинна була б збільшитися та скласти 11940 грн., також помилковим, оскільки механізм оподаткування податком на додану вартість операцій з передачі конфіскованого або безхазяйного майна у розпорядження уповноважених організацій з метою їх збереження або продажу передбачено пп. 5.1.16 п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість” (надалі - Закон), згідно з яким така передача звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Для такої операції з продажу уповноваженою особою конфіскованого або безхазяйного майна абзацом першим п. 4.7 ст. 4 Закону встановлена також окрема норма, згідно з якою базою оподаткування податком на додану вартість є комісійна винагорода.

При цьому відповідно до пп. 6.1.1 ст. 6 Закону податок на додану вартість становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної ст. 4 Закону, і додається до ціни.

Отже, товарно-матеріальні цінності з групи товарів широкого вжитку оцінено за ринковими цінами (як передбачено абзацом „а” п. 8 Порядку) і експертами оцінено майно на суму 9950 грн. без ПДВ, така сума не повинна містити в собі суму податку на додану вартість, оскільки його передача відповідно до пп. 5.1.16 п. 5.1 ст. 5 Закону звільняється від податку на додану вартість.

Уповноважена особа за послуги, пов'язані з реалізацією майна, залишає собі на покриття власних витрат 15 відсотків оціночної вартості, встановленої експертами, яка відповідно до податкового законодавства є базою для оподаткування ПДВ за ставкою 20 відсотків, а 85 відсотків вартості майна перераховується до державного бюджету.

Таким чином, реалізація конфіскованого майна через уповноважену особу здійснюється за ціною з урахуванням податку на додану вартість, обчисленого виходячи з комісійної винагороди.

Ціна продажу становить 10248,5 грн., з яких: 8457,5 грн. (9950 - (9950 х 15 %)) - перераховується до бюджету; 1492,5 грн. (9950 х 15 %) - комісійна винагорода уповноваженої особи; 298,5 грн. (1492,5 х 20 %) - сума податку на додану вартість, яка обчислена з комісійної винагороди.

Податкова накладна виписується уповноваженою особою на дату виникнення податкових зобов'язань, які виникають в порядку, передбаченому п. 7.5 ст. 7 Закону.

Оформляється податкова накладна на загальну суму 10248,5 грн., з якої окремим рядком: 9950 грн. - обсяг продажу без ПДВ, 1492,5 грн. - комісійна винагорода і окремим рядком 298,5 грн. - сума податку на додану вартість.

Дані податкової накладної фіксуються в Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) і збільшують податкові зобов'язання у декларації з податку на додану вартість того звітного періоду, в якому вони виникли. Для заповнення цієї Книги при проведенні операцій з продажу конфіскованого і безхазяйного майна необхідно керуватися п. 7 Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08.07.1997 р. № 342 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.08.1997р. за № 319/2123.

Оскільки порядок оподаткування вживаних товарів аналогічний порядку оподаткування конфіскованого і безхазяйного майна, то податковий облік, передбачений для вживаних товарів, поширюється і на операції з продажу конфіскованого і безхазяйного майна.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов цілком правомірного та обґрунтованого висновку, що ТОВ „Лотос” у повному обсязі сплачено грошові кошти до державного бюджету, виходячи з умов укладеного договору та вимог діючого законодавства.

Крім цього, враховуючи заявлені ДПІ у Київському районі, м. Одеси позовні вимоги щодо стягнення з відповідача залишку коштів за самостійне реалізоване майно у розмірі 3482,5 грн., який нібито утворився внаслідок невірного застосування положень Закону України „Про податок на додану вартість”, господарський суд Одеської області дійшов вірного висновку, виходячи з правових обґрунтувань, що зазначена сума не є частиною вартості товару, а відноситься до суми ПДВ.

Посилання ДПІ у Київському районі м. Одеси на порушення ТОВ „Лотос” порядку реалізації безхазяйного майна без створення комісії, яка б визначила на конкурсній основі найкращу пропозицію, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки зазначені обставини тягнуть за собою нарахування штрафних та фінансових санкцій передбачених діючим законодавством та умовами угоди, а також визнання торгів недійсними, однак такі позовні вимоги позивачем у ході розгляду справи у суді не заявлялися.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2009р. по справі №17-31-11/128-08-3338 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.

Попередній документ
4402188
Наступний документ
4402190
Інформація про рішення:
№ рішення: 4402189
№ справи: 17-31-11/128-08-3338
Дата рішення: 13.08.2009
Дата публікації: 22.08.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Одеський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір