01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.07.2009 № 16/252
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Студенця В.І.
суддів: Баранця О.М.
Смірнової Л.Г.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Цимбал Д.А.;
від відповідача - Герич М.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Гарт-С"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.05.2009
у справі № 16/252 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом
до ТОВ "ТДВ-Інвест"
ТОВ "Гарт-С"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 76522,08 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.2009 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТДВ-Інвест» задоволено повністю.
Стягнуто з товариства з обмеженою «ГАРТ-С» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТДВ-Інвест» 73875,46 грн. основного боргу, 2646,62 грн. пені, 765,22 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРТ-С» подало апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, рішення господарського суду м. Києва від 12.05.2009 року про стягнення з товариства з обмеженою «ГАРТ-С» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТДВ - Інвест» 73875,46 грн. основного боргу, 2646,62 грн. пені, 765,22 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, скасувати.
Апелянт в скарзі зазначає, що господарським судом м. Києва не повідомлено належним чином представника товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТ-С» про дату, час та місце розгляду справи, та винесено рішення за відсутності останнього, чим грубо порушено норми процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2009 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТ-С» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 16/252. Розгляд справи призначено на 31.07.2009 року о 10 год. 20 хв.
Розпорядженням від 31.07.2009 року № 01-23/1/5 голови Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці розгляд апеляційної скарги у справі № 16/252 доручено колегії суддів у складі: Студенця В.І. - головуючий суддя, суддів Баранця О.М., Смірнової Л.Г.
В судовому засіданні 31.07.2009 року представником відповідача подано клопотання, в якому останній просить зобов'язати позивача надати відповідачу рахунки на оплату по орендній платі за грудень 2008 року, січень 2009 року та відкласти розгляд справи до отримання згаданих рахунків.
Дане клопотання колегією суддів відхиляється з огляду на наступне.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, товариством з обмеженою відповідальністю «ТДВ-Інвест» заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТ-С» 76 522,08 грн., з яких 73 875,46 грн. основного боргу - заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 3-ОР від 01.10.2008 року, 2 646,62 грн. пені.
Між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) 01 жовтня 2008 року був укладений договір № 3-ОР оренди нерухомого майна, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення № 12, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 22, 23, 24 групи приміщень № 108 загальною площею 197,1 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 27.
Згідно п.п. 3.2, 3.4 даного договору розмір орендної плати становить 36937,73 грн. за один календарний місяць, орендар сплачує суму орендної плати за поточний місяць , щомісячно, в безготівковій формі в національній валюті України - гривні, не пізніше 5 числа поточного місяця. Тобто, підстави для витребування у позивача розрахунків по орендній платі у колегії суддів відсутні, оскільки даним договором чітко передбачено строки по оплаті орендної плати.
П. 3.10. договору орендна плата, що перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, стягується орендодавцем з орендаря за весь період заборгованості.
Згідно п. 6.1. договору за невиконання обов'язків за даним договором сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та даним договором та компенсують нанесені збитки іншій стороні за неналежне виконання даного договору.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання.
П. 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 5% від суми заборгованості по орендній платі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, а саме не сплатив орендну плату в розмірі 73 875,46 грн., у зв'язку з чим позивачем на дану заборгованість нараховано пеню за порушення строків орендної плати в розмірі 2 646,62 грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задовольнив їх, оскільки умовами договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів відповідач сплачує на користь позивача пеню.
Отже, судом першої інстанції доведено факт несвоєчасної сплати відповідачем орендних платежів, внаслідок чого і виникла відповідальність передбачена п. 6.2. даного договору.
Згідно статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань за договором оренди доведена матеріалами справи.
У пункті 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року, зазначається, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції належним чином повідомляв відповідача ухвалою від 28.04.2009 року про розгляд справи в судовому засіданні 12.05.2009 року, що підтверджується відповідним штампом про відправку документа від 29.04.2009 року.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення” обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 12.05.2009 року у справі № 16/252 відповідає вимогам зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення”. Господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 12.05.2009 року у справі № 16/252.
Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необгрунтованми та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду м. Києва від 12.05.2009 року у справі № 16/252 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 16/252 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя Студенець В.І.
Судді Баранець О.М.
Смірнова Л.Г.
04.08.09 (відправлено)