донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.08.2009 р. справа №2/183пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Запорощенка М.Д.
суддів
Діброви Г.І. , Старовойтової Г.Я.
за участю представників сторін:
від позивача:
Душенко А.А., дов. б/н від 01.05.09р.,
від відповідача:
Стрілкова Н.В., дов. № 009/юр-14 від 01.01.09р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" м.Краматорськ
на рішення
господарського суду
Донецької області
від
18.06.2009 року
по справі
№2/183пд (Мартюхіна Н.О.)
за позовом
Комунального виробничого підприємства "Краматорський водоканал" м.Краматорськ
до
Закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" м.Краматорськ
про
прийняття пунктів 3.5. та 5.2. договору № 9028 від 01.02.2009р. в редакції позивача
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.06.2009р. у справі № 2/183пд позов Комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал” м. Краматорськ до Закритого акціонерного товариства “Ново краматорський машинобудівний завод” м. Краматорськ про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладанні договору задоволений частково.
Пункт 5.2. договору на приймання стоків в комунальну каналізацію № 9028 від 01.02.2009р. прийнятий в редакції позивача.
Провадження у справі стосовно пункту 3.5. договору на приймання стоків в комунальну каналізацію № 9028 від 01.02.2009р. припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Вищевказане рішення суду першої інстанції мотивується тим, що зміст п. 5.2. Договору узгоджується з приписами ст. 1 Закону України від 20.05.1999 р. „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, ч. 1 ст. 231 ГК України.
Припинення провадження у справі стосовно пункту 3.5 Договору мотивується тим , що позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про відмову від позовних вимог від 18.06.2009р. № 2/183пд, де останній відмовляється від позовних вимог, щодо п. 3.5. договору № 9028 від 01.02.2009р. у зв'язку з врегулюванням спірного пункту.
Відповідач, Закрите акціонерне товариство «Новокраматорський Машинобудівний завод»м.Краматорськ Донецької області , не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає, що судом при винесенні рішення були порушені норми матеріального права .
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судом не застосовані норми , що підлягають застосуванню , а саме ст. 6 , ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України. Крім того , вважає , що судом не враховані положення ст. 1 Цивільного кодексу України, оскільки суд задовольняючи вимоги позивача , щодо пені в розмірі 1%, який біль , ніж в редакції відповідача -0,1% , ставить останнього в нерівні умови.
Позивач, Комунальне виробниче підприємство «Краматорський водоканал» м.Краматорськ Донецької області, у відзиві № 05-09/3333 від 16.07.09р. на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує , вважає їх необґрунтованими , а Рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим .
Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши заявника скарги та представника позивача, судова колегія встановила наступне.
Комунальним виробничим підприємством «Краматорський водоканал» м.Краматорськ Донецької області на адресу Закритого акціонерного товариства “Новокраматоський машинобудівний завод” було направлено проект договору № 9028 від 01.02.2009р . на приймання стоків в комунальну каналізацію підписаний з боку позивача.
05.05.2009р. Закрите акціонерне товариство “Новокраматорський машинобудівний завод” направив на адресу позивача спірний договір підписаний з протоколом розбіжностей.
22.05.2009р. між сторонами було підписано протокол погодження розбіжностей до протоколу розбіжностей від 05.05.2009р. до договору № 9028 від 01.02.2009р. на приймання стоків до комунальної каналізації, згідно до якого сторони не прийшли до згоди, щодо п.п. 3.5 та 5.2. договору.
У зв'язку з тим, що сторони не досягли домовленості по пунктів 3.5 та 5.2. договору Комунальне виробниче підприємство “Краматорський водоканал” звернулося до господарського суду із вимогами про прийняття цих пунктів договору в його редакції.
Позивач пункт п. 5.2. Договору просить прийняти в такій редакції, а саме: “За несвоєчасну оплату послуг Водоканалу Абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% від загальної суми боргу в відповідності з Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуденкових територій” № 686-ХІV від 20.05.1999р.”.
Відповідач проти прийняття пункту 5.2. договору в редакції позивача заперечує та просить викласти його в наступній редакції “За несвоєчасну оплату послуг Водоканалу Абонент сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше 100% від простроченої суми боргу в відповідності з Законом України від 20.05.99р. № 686-ХІV “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги з утримання прибуденкової території, який вступив в дію з 01.07.99р.”.
Позивачем до прийняття рішення по справі надано заяву про відмову від позовних вимог, щодо прийняття п. 3.5. договору в його редакції у зв'язку з врегулюванням спірного пункту.
Господарським судом відмову в цій частині позову прийнято та провадження у справі стосовно п. 3.5. договору припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, серед яких вказано й договори, визначено статтею 11 Цивільного кодексу України .
Також частиною 2 статті 67 Господарського та статті 627 Цивільного кодексів України визначено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, визначено статтею 179 Господарського кодексу України . Згідно з пунктом 3 цієї статті укладення договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.
Відповідно до ч.4 цієї ж статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.
Особливості укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст.184 ГК України. Так, відповідно до ч.3 ст.184 ГК України укладенні господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Відповідно до частин 2, 3, 5 статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Згідно з частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 означеного вище Закону споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (абзац перший ч. 1, ч. 2 і 3 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" ).
Предметом договору від 01.02.09р. № 9028, який містить спірний пункт, є зобов'язання Водоканалу прийняти стічні води в об'ємі відповідно заявці , що подається Абонентом на строк дії договору з розбивкою по місяцях.
Як це вірно встановлено судом першої інстанції , сторонами повністю дотримано вимоги ст.181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладання господарських договорів.
З матеріалів справи вбачається , що сторони не дійшли згоди щодо умов п. 5.2 договору від 01.02.09р. № 9028 стосовно розміру пені , яка передбачена за несвоєчасну оплату послуг Водоканалу.
Згідно ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються таки види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 ст. 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначені всі істотні умови договорів про надання житлово-комунальних послуг, у тому числі, й відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору .
У відповідності з приписами ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладанні договору та визначені умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідач пропонує викласти пункт 5.2. Договору у наступній редакції: „за несвоєчасну оплати послуг Водоканалу Абонент сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу ” , вважає , що зменшення розміру пені за згодою сторін не суперечить вимогам Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій ” .
Однак , як про це вірно зазначено судом першої інстанції та судова колегія вважає необхідним зауважити на це також, відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України , законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Пункт 2 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” встановлює, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченного платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Таким чином , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміст п. 5.2. Договору у редакції позивача узгоджується з приписами ст. 1 Закону України від 20.05.1999 р. „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” та ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України .
Крім того , судова колегія вважає необхідним зазначити , що Договір про надання послуг з питного водопостачання відноситься до житлово-комунальних послуг та відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Розробка типових договорів , відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , відноситься до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України суд
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Новокраматорський Машинобудівний завод»м.Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2009р. у справі № 2/183пд - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2009р. у справі № 2/183пд- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 12.08.09р.
Головуючий М.Д. Запорощенко
Судді: Г.І. Діброва
Г.Я. Старовойтова