01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.08.2009 № 22/45
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Баранця О.М.
Тищенко О.В.
при секретарі: Камінська Т.О.
За участю представників:
від позивача: Авраменко Ю.С., дов. б/н від 21.01.2009
від відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам"
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.06.2009
у справі № 22/45 (суддя Самсін Р.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло"
до Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення несплаченого страхового відшкодування та штрафних санкцій
На розгляд господарського суду міста Києва передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Алло” (далі-позивач) до Закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія з надання екстреної допомоги іноземним громадянам” (далі-відповідач) про стягнення 15829,70грн. основного боргу (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.06.2009 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 15829,70грн. основного боргу 276,29грн. судових витрат.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на неналежному виконанні відповідачем своїх договірних зобов'язань та доведеності розміру заявлених позовних вимог.
Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають суттєве значення для вирішення спору, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення та залишити позов без розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що в результаті заподіянні шкоди збитки поніс власник будівлі, а не позивач, отже на користь позивача стягнуто суму страхового відшкодування безпідставно. Заявлена до стягнення сума є безпідставною, оскільки не підтверджується документально. Крім того, відповідач посилається на те, що пошкодження будівлі відбулось в результаті наїзду автомобілем, яким керував Коровін С.Б., обов'язкова цивільна відповідальність якого була застрахована у страховій компанії „Універсальна”. Зазначена подія була визнана страховою, про, що було складено страховий акт №32/09/1620 та здійснено виплату страхового відшкодування Бондаревій Тамарі Степанівні у розмірі 10824,25грн. Проте, про вищезазначені обставини не були відомі на момент винесення рішення місцевим господарським судом.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2009 (колегія у складі: Смірнова Л.Г.- головуюча, Алданова С.О., Тищенко О.В.) відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 22.07.2009.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 №01-23/1/18, у зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. у щорічній відпустці, розгляд апеляційної скарги у даній справі доручено здійснювати колегії суддів у складі: Смірнова Л.Г. - головуюча, судді: Калатай Н.Ф., Тищенко О.В.
В порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) розгляд справи ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2009 було відкладено на 04.08.2009.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2009 №01-23/1/7, у зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у щорічній відпустці, розгляд апеляційної скарги у даній справі доручено здійснювати колегії у складі суддів: Смірнова Л.Г.-головуюча, Баранець О.М., Тищенко О.В.
У судове засідання 04.08.2009 з'явився представник позивача, який повністю заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі. Посилаючись на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду.
У наданих суду письмових поясненнях щодо обставин, викладених в апеляційній скарзі, позивач зазначив, що відповідачем не надано суду доказів на спростування заявленої до стягнення суми та на підтвердження обставин, зазначених у апеляційній скарзі, зокрема щодо здійснення виплат страховою компанією „Універсальна”.
Відповідач був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали про відкладення розгляду апеляційної скарги від 22.07.2009, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (пункт 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 „Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року”).
Крім того, до суду повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 22.07.2009), яка надсилалась на адресу відповідача, вказану у довідці ЄДРПОУ (арк. справи 66), яке містить відмітку про вручення уповноваженій особі.
Враховуючи наведене, а також, що явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі статті 101 ГПК України.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача Київський апеляційний господарський суд, -
Між позивачем та відповідачем 30.03.2006 було укладено генеральний договір МО №61216 добровільного страхування майна, предметом якого (об'єктом страхування) є майнові інтереси страхувальника (позивач у справі), що не суперечать чинному законодавству України пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням заявленим на страхування майном, перелік якого зазначений у страхових сертифікатах, що є невід'ємною частиною генерального договору.
Строк дії генерального договору визначений пунктом 6 договору складає 2 роки, а саме: з дати підписання Генерального договору і по 30.03.2008 включно; страхові сертифікати набирають чинності не раніше 00 годин 00 хвилин дати, що йде наступною за датою вказаною у відповідному страховому сертифікаті за умови надходження страхової премії на поточний рахунок або в касу страховика.
За страховим сертифікатом №50 від 03.07.2006 позивачем застраховано майно, що знаходиться за адресою м. Горлівка, вул. Гагаріна 42-Б, пав.1-А, згідно з переліком майна яке визначено у пункті 1 сертифікату, а саме: підпункт 1.1 - конструктивні елементи нежитлового приміщення (салонів мобільного зв'язку “Алло”); підпункт 1.2 - внутрішнє оздоблення приміщення; підпункт 1.3 - торгівельне обладнання; підпункт 1.4 - товари в обігу; підпункт 1.5. - скло вітринне.
В силу положень частини 2 статті 18 Закону України „Про страхування” відносини що виникли згідно вказаного страхового сертифікату свідчать про наявність між сторонами договірних зобов'язань по договору страхування, оскільки вказана стаття закону передбачає, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Об'єктом страхування в даному випадку, є вищезазначене майно, яке застраховано згідно договору на випадок втрати, знищення або пошкодження внаслідок подій, зазначених у Генеральному договорі страхування, одним з яких є втрата, знищення або пошкодження внаслідок транспортної шкоди, а саме: безпосереднього зіткнення із самохідним транспортним засобом, падіння пілотованих і не пілотованих літальних апаратів, їхніх частин або вантажу, що ним перевозився (підпункт 4.1.8 генерального договору).
В силу частини 2 статті 8 Закону України „Про страхування” страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.
30.11.2006 сталась дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП), а саме: на перехресті пр. Перемоги з вул. Гагаріна водій автомобіля „Ягуар” держ. номер АН2346ВМ гр. Коровин С.Б. здійснив наїзд на перешкоду (будівлю магазину „Алло” по вул. Гагаріна 42Б), внаслідок якої будівлі нанесені механічні пошкодження.
Згідно з частини 1 статті 16 Закону України „Про страхування”, страховик бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату страхувальнику у разі настання страхового випадку.
Як вбачається з виписки з банківського рахунку позивача за 05.06.2007, відповідачем здійснено платіж в сумі 2276,29грн. з призначенням платежу „страхове відшкодування згідно договору №61216 з д/у №50 від 03.07.2006р.”.
Укладення договору страхування зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.
Відповідно до статті 16 Закону України „Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Належне виконання позивачем своїх обов'язків по договору страхування, зокрема і в частині повідомлення про настання страхового випадку - ДТП, що сталась 30.11.2006 відповідачем не заперечується, та підтверджується матеріалами справи (заява за вхідним №503 від 13.12.2006, довідка Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області вих. 191 від 26.03.2007 та інші передані страховику, що підтверджується актом приймання-передачі від 02.07.2007). Вказаний випадок було визнано страховим, про що свідчить виплата страхового відшкодування 05.06.2007р. за договором страхування, а також підтверджено у листі відповідача (вих. 01-2965 від 18.06.2007), копія якого залучена до матеріалів справи.
Виплату страхового відшкодування у розмірі 2 276,29грн. відповідач пояснює складеним звітом №71 незалежного експерта, яким визначено матеріальний збиток по кожному із об'єктів страхування згідно із страховим сертифікатом №50 від 30.07.2006 до договору №61216, а саме: - внутрішнє оздоблення (п.1.2 сертифікату) - 969 грн., торгівельне обладнання (п. 1.3 сертифікату) - 1757,50грн., товари в обігу (п. 1.4 сертифікату) уцінка 30 терміналів на суму 1958,99 грн. + 59,80грн.. Виходячи із зазначених сум з урахуванням встановленої франшизи відповідачем здійснено розрахунок №97м суми страхового відшкодування від 30.05.2007 за яким загальний розмір збитку складає 4 475,29 грн., а сума страхового відшкодування -2276,29грн..
Статтею 988 Цивільного кодексу України до обов'язків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку, що узгоджується з підпунктом 11. 4 генерального договору страхування.
Підпунктом 11.5 договору передбачено, що страховик протягом 30 робочих днів після дати отримання від страхувальника всіх документів, що підтверджують факт (причини, обставини, наслідки) настання страхового випадку і розмір збитків приймає рішення про здійснення виплати страхового відшкодування та складає страховий акт.
Згідно частини 1 статті 16 Закону України „Про страхування", страховик бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату страхувальнику у разі настання страхового випадку.
Виходячи з положень чинного законодавства, сума страхового відшкодування визначається як різниця між сумою матеріального збитку і франшизою. Страховик складає розрахунок розміру страхового відшкодування, який є додатком до страхового акта, вираховуючи з матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи, тільки франшизу.
В силу положень підпункту 11.9 договору сума страхового відшкодування виплачується страховиком страхувальнику в сумі, розрахованій згідно з наданими страховику документами для визначення розміру збитку за вирахуванням франшизи, встановленої договором та страховими сертифікатами.
Про надання позивачем документів згідно переліку по страховому випадку від 30.11.2006, в тому числі документів підтверджуючих здійснення ремонтних робіт, понесених витрат тощо, свідчить акт приймання передачі документів складений 02.07.2007.
Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до пункту 3 Національного стандарту №1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, прямі збитки - поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об'єкта оцінки без урахування неотриманих майбутніх вигод.
В силу положень договору (пунктів 11.9.1, 11.10) страхове відшкодування виплачується: а) при знищенні або втраті майна - в розмірі його вартості, але не вище розміру страхової суми; в) при частковому пошкодженні майна - в розмірі відновлювальних витрат, але не вище страхової суми; загальна сума виплат страхового відшкодування за договором страхування не може перевищувати розміру страхової суми, а розмір виплати страхового відшкодування за договором страхування не може перевищувати розміру страхової суми по такому об'єкту.
Загальна вартість ремонтних робіт проведених позивачем по будівлі становить 45320,40грн. та підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт, що проводились за адресою м. Горлівка, вул. Гагаріна 42Б. пав. 1А., підписаний в березні 2007 року згідно з договором 01/12 від 10.10.2006, укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія СТК”, податковою накладною №34 від 31.03.2007 на вказану суму.
Так, згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт на застрахованому об'єкті були проведені: демонтажні роботи на загальну суму 1574,40 грн. які позивачем віднесені на витрати необхідні для відновлення застрахованого майна; внутрішні оздоблювальні роботи на загальну суму 10074,00грн.
На підтвердження вартості вказаних робіт суду представлені погоджена договірна ціна та локальні кошториси, сплата ремонтних робіт позивачем підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи (№3336 від 19.12.2007, №917 від 18.04.2007, №916 від 18.04.2007).
Страхова сума для майна, зазначеного у підпункті 1.2 сертифікату №50 від 03.07.2006 (внутрішнє оздоблення приміщення) складає 52000,00грн., витрати понесені позивачем в загальному розмірі 11648,40грн. не перевищують вказаної суми, відповідно за вирахуванням франшизи 1 000 грн. сума страхового відшкодування мала складати 10648,40грн.
Згідно із розрахунком 97м, відповідачем була встановлена інша сума відшкодування внутрішнього оздоблення (ремонту): внутрішнє оздоблення приміщення, а саме частковий ремонт штукатурки та облицювання стін - розмір збитків встановлених експертом в сумі 969 грн., а із врахуванням розміру безумовної франшизи в сумі 1000 грн. до виплати - 0 грн., у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 10648,40грн. визнаються обґрунтованими.
Страхове відшкодування по об'єкту страхування згідно з підпунктом 1.3 страхового сертифікату №50 від 03.07.2006 виплачено відповідачем в розмірі 1257,50грн., тоді як представлені позивачем документи (акт виконаних підрядних робіт, локальна смета, договірна ціна) свідчать про іншу суму понесених витрат, а саме, згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт на застрахованому об'єкті було проведено встановлення вітрин на суму 6934,80грн.
Таким чином, сума страхового відшкодування вартості пошкодженого торгівельного обладнання із врахуванням відновлювальних витрат та франшизи в сумі 500,00грн. складає 6438,80грн. Оскільки, сума сплаченого за вказаним страховим об'єктом страхового відшкодування складає 1257,50грн., вимоги позивача про відшкодування невиплаченої суми в розмірі 5181,30грн. підлягають задоволенню.
Надані позивачем докази, які підтверджують понесені витрати по ремонту, в тому числі на внутрішні оздоблювальні роботи, демонтажні роботи, витрати на відновлення торгівельного обладнання (вітрини в розмірі двох одиниць), документи, з огляду на ст. ст. 34, 36 ГПК України, визнаються судом належним доказом дійсної суми матеріального збитку. Понесені витрати на ремонт будівлі, встановлення вітрин (торгівельного обладнання) підтверджуються актом приймання виконаних підрядних робіт від 31.03.2007, локальним кошторисом 2-1-1 на ремонт будівлі, платіжними дорученнями.
Статтею 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Спірним, в даному випадку, за поданим позовом є нездійснення виплати страхового відшкодування за підпунктом 1.2 страхового сертифікату №50 від 03.07.2006, та неповна виплата страхового відшкодування за підпункту 1.3 страхового сертифікату на загальну суму 15829,70грн. (10 648, 40 грн. + 5 181, 30 грн.).
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи положення договору (підпункту 11.8) та часткову виплату страхового відшкодування за визнаним страховим випадком - ДТП 30.11.2006, а також, що строк виконання зобов'язання щодо виплати суми страхового відшкодування станом на час вирішення спору є таким, що настав, а залишок несплаченого страхового відшкодування складає 15829,70грн., Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, слід зазначити, що обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який мав довести наявність обставин, на підставі яких він заперечує проти вимог позивача.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування суми матеріального збитку заявленого позивачем. Суду також не надано звіт незалежного експерта №71 на підставі якого здійснено розрахунок суми страхового відшкодування по страховому випадку, який стався 30.11.2006 та доказів, які підтверджують обставини, заявлені відповідачем у апеляційній скарзі.
У зв'язку з вищезазначеним, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2009 прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, а тому апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія з надання екстреної допомоги іноземним громадянам” задоволенню не підлягає.
Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до приписів статті 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія з надання екстреної допомоги іноземним громадянам” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2009 у справі №22/45 залишити без змін.
3. Матеріали справи №22/45 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Баранець О.М.
Тищенко О.В.
10.08.09 (відправлено)