01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.07.2009 № 6/237
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Калатай Н.Ф.
Тищенко О.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Місник З.М. дов. № 610 від 16.07.2009 року
від відповідача - Боков І.О. дов. №23/09 від 21.07.2009 року
Пацюк В.С. дов. №20/09 від 01.07.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехпромлізинг"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.05.2009
у справі № 6/237 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Прожектор"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехпромлізинг"
про стягнення 733858,95 грн.
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства “Прожектор” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртехпромлізинг” про стягнення 1514654,40 грн. за договором поставки № 71 від 04.07.2007 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, відповідачем не в повному обсязі виконані зобов'язання з оплати товару та наданих послуг за договором поставки № 71 від 04.07.2007 року, тому заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 1514654,40 грн.
25.03.2009 року вже після звернення до суду відповідач добровільно сплатив 1 406 046,82 грн. основного боргу. В зв'язку з цим та на підставі ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу з відповідача, враховуючи, що станом на 21.04.2009 року сума основного боргу становить 108.607,48 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
(Лист, Вищий господарський суд, від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.05.2009 року (дата підписання повного тексту 03.06.2009) у справі № 6/237 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртехпромлізинг” на користь Відкритого акціонерного товариства “Прожектор” 108607,18 грн. заборгованості, 211138,62 грн. пені, штрафу у розмірі 333883,68 грн., 247980,39 грн. інфляційних витрат та 3% річних в розмірі 41498, 64 грн., 6092,25 грн. державного мита та 97,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2009 року виправлено описку, допущену в рішення Господарського суду м. Києва №6/237 від 14.05.2009 року, виключивши з тексту останнього слова “штрафу у розмірі 333883,68 грн.”. Викладено резолютивну частину вказаного рішення в наступній редакції: Позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртехпромлізинг” на користь Відкритого акціонерного товариства “Прожектор” 108607,18 грн. заборгованості, 211138,62 грн. пені, 247980,39 грн. інфляційних витрат та 3% річних в розмірі 41498,64грн., 6092,25 грн. державного мита та 97,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що протягом 2007-2008 років постачальник (позивач) поставив, а покупець (відповідач) прийняв товар на суму 1620029,60 грн., що підтверджується видатковими накладними. Відповідачем були підписані акти здачі прийняття робіт на суму 166 435,20 грн. Відповідачем було здійснено часткову оплату товару на суму 192 692,40 грн. та наданих послуг - 94100,40грн. Факт виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 30.09.2008 року. Станом на 30.09.2008 року заборгованість відповідача становила 1 514 654,40 грн. Відповідачем по справі було частково здійснено оплату, тому заборгованість становить 108607,48 грн. Оскільки відповідачем не виконані належним чином зобов'язання щодо оплати товару та наданих послуг перед позивачем згідно з Договором поставки № 71 від 04.07.2007 року, суд першої інстанції позовні вимоги визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 108607,18 грн. заборгованості, 211138,62 грн. пені, 247980,39 грн. інфляційних втрат та трьох відсотків річних в розмірі 41498,64 грн., а разом - 609224,83 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 14.05.2009 року у справі № 6/237, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуваннф обставин, що мають значення для справи. Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції встановлено, що відповідачем були підписані акти здачі прийняття робіт за договором на суму 166435,20 грн. Однак, вказана обставина не підтверджується матеріалами справи, оскільки у матеріалах справи наявні акти, підписані відповідачем на загальну суму 48350,40 грн. (акт здачі прийняття робіт № 18 від 27.12.2007 року на суму 35916 грн. та акт здачі прийняття робіт № 22 від 23.04.2008 року на суму 12434,40грн), а інші акти на виконання монтажних робіт укладені без участі відповідача, підписані третьої особою і містять посилання на виконання інших договорів. Апелянт зазначає, що Акт звірки взаєморозрахунків від 30.09.2008 року не може бути належним доказом у справі, оскільки є бухгалтерським документом та підписаний тільки Головним бухгалтером відповідача.. Відповідач також звертає увагу на те, що у зв'язку з невиконанням позивачем умов договору, сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору від 14.03.2008 року, відповідно до якої термін постачання усіх трьох партій товару було продовжено до 29.06.2008 року, а додатки №5,6,7 до договору було викладено у новій редакції, а додатковою угодою №2 до договору, термін постачання товару було продовжено до 31.12.2008 року. Викладені обставини спростовують встановлені у рішенні суду факти закінчення монтажних робіт за договором та настання строку оплати за договором 04.07.2008 року. Відповідач зазначає, що серед позовних вимог позивача відсутні вимоги про стягнення з відповідача штрафу. Крім цього, відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних витрат та 3% річних.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2009 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 22.07.2009 року.
03.07.2009 року представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані зміни (доповнення і уточнення) до апеляційної скарги, в яких скаржник зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а саме судом при винесені рішенні не було враховано факт зарахування сторонами зустрічних вимог, відповідно до ст.. 601 Цивільного кодексу України.
21.07.2009 року представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані пояснення по справі.
22.07.2009 року представником позивача у судовому засіданні на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2009 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній не визнає факти зарахування однорідних вимог, оскільки відповідач не узгодив таке зарахування, та просить залишити рішення Господарського суду м. Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2009 року у справі №6/237 скасувати, постановити нове, яким відмовити у позові повністю.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2009 року у справі №6/237 з підстав викладених в відзиві на апеляційну скаргу.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
04.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Прожектор” (надалі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Уктртехпромлізинг”(надалі - Покупець) було укладено Договір поставки № 71 (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність Покупця протягом 2007 року обладнання ущільнення (надалі - Товар), в асортименті та за цінами, що визначені в додатку № 4, який є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити Постачальнику вартість поставленого Товару на умовах цього Договору. .
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Покупець купляє Товар для передачі за договором фінансового лізингу відкритому акціонерному товариству “Укртелеком”(надалі - Лізингоодержувач).
Загальна сума Договору складає 5124105,60грн., в тому числі ПДВ 20% - 854017,60 грн. (п.2.1 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата кожної партії поставленого Товару в обсязі 100% його вартості здійснюється протягом 20 робочих днів після виконання монтажних робіт. Постачальник надає покупцю оригінали рахунків-фактури, видаткових накладних та актів виконаних робіт.
Згідно з п. 4.1 Договору поставка товару здійснюється в філії Лізингоодержувача (додаток №5,6,7 до цього договору) та монтується на об'єктах філій відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”.
Постачання, обумовленого цим Договором товару, здійснюється згідно графіків передачі предметів лізингу в фінансовий лізинг (трьома партіями, додаток №5,6,7). Товар має бути виготовлений, випробуваний, упакований, промаркований, укомплектований необхідною документацією та підготовлений до запуску в експлуатацію (п. 4.2 Договору).
Відповідно до п. 4.4. Договору постачання товару здійснюється з урахуванням ТУ (технічної умови), його особливостей та супроводжується такими документами, які мають містити посилання на номер договору:
а) оригіналами податкових накладних у 2(двох) примірниках, по одному для постачальника та покупця;
б) оригінали рахунків - фактур у 2(двох) примірниках, по одному для постачальника та покупцю;
в) оригіналами товарних накладних у 3(трьох) примірниках, по одному примірнику для постачальника, покупця та філії Лізингоодержувача, що отримує товар;
г) акт виконаних робіт.
Датою постачання товару вважається дата виконаних монтажних робіт та готовності до запуску експлуатацію (п.4.5 Договору).
Покупець погоджується, що роботи по монтажу, тестуванню, налагодженню за цим договором буде виконувати Польська філія ТОВ “УБІС”, ліцензія АВ №192294 від 01.09.2006 року, в межах договору укладеного за постачальником. Виконані роботи за цим договором оформляються шляхом підписання сторонами акту виконаних робіт (п.6.2 договору).
Відповідно до п.8.2 Договору у випадку затримки платежів з вини покупця більше ніж на 15 календарних днів покупець на письмову вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожень день затримки.
Пунктом 12.1 Договору сторони передбачили, що договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2008 року.
14.03.2008 року між сторонами була підписана Додаткова угода №1 до Договору №71 від 04.07.2007 року.
Загальна сума Договору складає: 5110374,00грн. в тому числі ПДВ 20% - 851729,00грн. (п.2.1 Додаткової угоди №1).
Пунктом 3 додаткової угоди №1 сторони домовились продовжити термін постачання товару та робіт до 29.06.2008 року та внести зміни до Графіку передачі товару - Партія №1 (Додаток №5 до договору), Графіку передачі товару - Партія №2 (Додаток №6 до договору, Графіку передачі товару - Партія №3 (Додаток №7 до договору) та викласти в новій редакції відповідно додатки № 5/1, №6/1, №7/1 до цієї Додаткової угоди.
14.01.2009 року між сторонами була підписана Додаткова угода №2 до Договору №71 від 04.07.2007 року.
Загальна сума Договору складає: 4742689,20 грн. в тому числі ПДВ 20% - 790448,20грн. (п2.1 Додаткової угоди №2).
Пунктом 3 додаткової угоди сторони домовились продовжити термін постачання товару та робіт до 31 грудня 2008 року та внести зміни до Графіків передачі товару - Партія №1, партія№2, Партія №3 відповідно (Додатки №5/1, №6/1, №7/1 до Додаткової угоди №1) та викласти в новій редакції відповідно додатки № 5/2, №6/2, №7/2 до цієї Додаткової угоди.
Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що монтажні роботи по договору №71 виконані на суму 166435, 20 грн. з наступних підстав.
Як зазначено вище, відповідно до п. 3.1 Договору оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата кожної партії поставленого Товару в обсязі 100% його вартості здійснюється протягом 20 робочих днів після виконання монтажних робіт. Постачальник надає покупцю оригінали рахунків-фактури, видаткових накладних та актів виконаних робіт.
Акти здачі - прийняття робіт повинні підписуватись сторонами договору №71, тобто позивачем та відповідачем .
Однак, з доданих позивачем актів виконаних робіт вбачається, що тільки два акти, а саме: № 18 від 27 грудня 2007 р. на суму 35 916 грн. та акт № 22 від 23 квітня 2008 р. на суму 12 434,40 грн. підписані сторонами договору.
Решта актів підписані іншої юридичною особою - ТОВ «УБІС.
Будь-які докази, що організація - ТОВ «УБІС», підписи та печатки якої містяться на зазначених актах, була уповноважена діяти від імені ТОВ «Укртехпромлізинг» позивачем надано не було, тому ці акти колегія суддів не приймає в якості доказів поставки та монтажу товару відповідачу.
Отже, колегія суддів вважає, що сума основного боргу відповідача, яка підлягає стягненню на момент звернення до суду - 48350,40грн.
Судом апеляційної інстанції не приймається в якості доказу прийняття робіт акт звірки взаємних розрахунків заборгованості ТОВ “Укртехпромлізинг” перед ВАТ “Прожектор” станом на 30.09.2008 року з наступних підстав.
Акт звірки взаємних розрахунків бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками та інше.
Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами не може бути належними доказом в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, а підписання Акту звірки взаємних розрахунків не тягне за собою юридичних наслідків як визнання боргу, чи визнання порушення договірних зобов'язань.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 27 .06.2007 року між ВАТ «Прожектор» (сторона-1) та ТОВ «Укртехпромлізинг» (сторона-2) було укладено договір №10-А-2007 (надалі - Договір № 10-А-2007).
Згідно зі статтею 2 якого предметом даного договору є сприяння ТОВ «Укртехпромлізинг» просуванню (продажу) обладнання і послуг ВАТ «Прожектор» на ринку України, відповідно до п. 4.1. ст. 4 цього договору в період його дії.
ВАТ «Прожектор» зобов'язаний сплачувати ТОВ «Укртехпромлізинг» винагороду в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно зі статтею 5, п.5.1 Договору № 10-А-2007 розмір та умови сплати винагороди визначається сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору та не може перевищувати 10% від ціни відповідного Договору поставки Обладнання.
Факт надання послуг за цим договором оформлюється шляхом підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг (п.5.3 договору № 10-А-2007).
Сплата винагороди здійснюється ВАТ «Прожектор» протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання сторонами зазначеного акту приймання-передачі зазначеного у п. 5.3 договору, якщо інший термін не визначений сторонами ( п.5.4 Договору № 10-А-2007).
23.11.2007 року між ВАТ «Прожектор» та ТОВ «Укртехпромлізинг» було підписано додаткову угоду № 2 до Договору № 10-А-2007 від 27.06.2007 року, згідно з якою сторони визначили, що розмір винагороди ТОВ «Укртехпромлізинг» складає 12 286,22 грн., яка має бути виплачена відповідно до умов Договору № 10-А-2007, тобто протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.
26.06.2008 року сторонами був підписаний акт прийому-передачі наданих послуг за Договором №10-А-2007 від 27.06.2007 року, згідно з якого ТОВ «Укртехпромлізинг» були надані послуги на користь ВАТ «Прожектор», розмір винагороди за які складає 12 286,22грн., в тому числі ПДВ 20% - 2047,70 грн.
27.06.2008 року між ВАТ «Прожектор» та ТОВ «Укртехпромлізинг» було підписано додаткову угоду № 1 до Договору № 10-А-2007 згідно з якою сторони визначили, що розмір винагороди ТОВ «Укртехпромлізинг» складає 116 870,00 грн., яка має бути виплачена відповідно до умов Договору № 10-А-2007, тобто протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.
08.01.2009 року між сторонами була підписана додаткова угода № 1/1, згідно з якою додаткова угода № 1 від 27.06.2008 року була змінена і розмір винагороди ТОВ «Укртехпромлізинг» був зменшений до 108 607,58 грн.
Решта умов Договору № 10-А-2007 та додаткової угоди № 1, що не змінені цією додатковою угодою залишаються без змін.
Таким чином залишились без змін і умова, що винагорода має бути сплачена ВАТ «Прожектор» на користь ТОВ «Укртехпромлізинг» протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.
30.03.2009 року сторонами був підписаний акт прийому-передачі наданих послуг за договором №10-А-2007 від 27.06.2007 року, згідно з якого ТОВ «Укртехпромлізинг» були надані послуги на користь ВАТ «Прожектор», розмір винагороди за які складає 108 607,58грн.
ТОВ «Укртехпромлізинг» направило ВАТ «Прожектор» заяву №156 від 01.04.2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка була отримана ВАТ «Прожектор» 08.04.2009 року (поштове повідомлення).
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням, зокрема, зустрічних однорідних вимог; таке зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін. За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається. Закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися господарському суду. (Інформаційний лист Вищий господарський суд, від 12.03.2009, № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України")
Отже, 08.04.2009 року ТОВ «Укртехпромлізинг» та ВАТ «Прожектор» було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог щодо сплати 108 607,18 гривень, що виникли з Договорів № 71 та № 10-А-2007.
Відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено поставку (виконання монтажних робіт), в частині стягнення 108 607,18 грн. суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Крім цього, як зазначалось вище, відповідно до п. 8.2. Договору у випадку затримки платежів з вини Покупця більш ніж на 15 днів, Покупець на письмову вимогу Постачальника сплачує пеню в розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла, у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день затримки.
Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки зобов'язання відповідача припинилось (згідно ст. 601 ЦК України) 08.04.2009 року після звернення позивача до суду.
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач на підставі п. 8.2. Договору та п. 3 ст. 549, ст. 550 Цивільного кодексу України має сплатити позивачу пеню за невчасне виконання зобов'язань, яка згідно з здійсненим судом розрахунком складає: 4 483,21 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.
Оскільки, сума основного боргу відповідача на момент звернення до суду становить 48 350,40грн, тому інфляційні втрати та 3% річних повинні нараховуватись саме на цю суму.
Судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 16.01.2007 року (останній день сплати коштів) по 08.04.2009 року (дата отримання заяви №156 про зарахування зустрічних однорідних вимог (повідомлення про вручення), відповідно до якого з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 19 621,53 грн. та 3% річних у розмірі 3 234, 84 грн.
Розрахунок інфляції
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні господарському суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Таким чином, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи та порушенням норм процесуального та матеріального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртехпромлізинг” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2009 року у справі №6/237 - скасуванню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати, понесені під час розгляду справи судом першої інстанції в розмірі 589,07 грн. (в тому числі державне мито у розмірі 576,90грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 12,17 грн.(пропорційно розміру задоволених вимог), а у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги з Позивача на користь Відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 2 667,67 грн.(пропорційно розміру задоволених вимог).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртехпромлізинг” задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2009 року у справі №6/237 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртехпромлізинг”(01042, м. Київ, вул. Глазунова, 4/47, р/р 265040415200 в АБ “Брокбізнесбанк”, в м. Києві, МФО 300249, або з будь -якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, Код ЄДРПОУ: 34615340) на користь Відкритого акціонерного товариства “Прожектор”(11603, Житомирська обл., м. Малин, вул. Фрунзе, 36, р/р 26003728 в ЖОД “РБ “Аваль”м. Житомир, МФО 311528, Код ЄДРПОУ: 14307825), 4483,21 грн. пені, інфляційні втрати у розмірі 19 621,53 грн. та 3% річних у розмірі 3 234, 84 грн., 756,90 грн. державного мита та 12,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 48350,40 грн. припинити.
В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Прожектор”(11603, Житомирська обл., м. Малин, вул. Фрунзе, 36, р/р 26003728 в ЖОД “РБ “Аваль”м. Житомир, МФО 311528, або з будь - якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, Код ЄДРПОУ: 14307825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртехпромлізинг”(01042, м. Київ, вул. Глазунова, 4/47, р/р 265040415200 в АБ “Брокбізнесбанк”, в м. Києві, МФО 300249, Код ЄДРПОУ: 34615340) 2909,43 грн. витрат за подачу апеляційної скарги.
5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи №6/237 повернути до Господарського суду міста Києва.
7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Калатай Н.Ф.
Тищенко О.В.