Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
05 травня 2015 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
з участю адвоката - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2015 року у кримінальному провадженні №12014180050000628 про накладення арешту на майно,
Ухвалою слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2015 року задоволено клопотання заступника начальника слідчого відділення Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_6 , яке погоджене із старшим прокурором прокуратури м. Кузнецовська ОСОБА_7 , та накладено арешт на автомобіль марки «Лексус GS300», 2007 року випуску, держномер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Як вбачається з клопотання слідчого та ухвали слідчого судді, потерпілий ОСОБА_8 звернувся до Кузнецовського міського відділу УМВС України в Рівненській області щодо заволодіння 12.07.2014 року о 11-00 год. мешканцями м. Житомира ОСОБА_9 , ОСОБА_10 шахрайським способом належним йому автомобілем марки «Мерседес-Бенц МL350» держномер НОМЕР_3 , внаслідок чого йому заподіяно майнову шкоду у великих розмірах.
Зазначене діяння кваліфіковане за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України. У даному кримінальному провадженні підозра не оголошувалась, оскільки ОСОБА_9 заперечує свою винуватість у даному кримінальному правопорушенні, а досудовим слідством не зібрано достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Необхідність накладення арешту майна обґрунтовується тим, що незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати, пошкодження вказаного автомобіля або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
В поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 вказує, що слідчим суддею не враховано, що клопотання про арешт майна подане слідчим з порушенням строків звернення, особа, на майно якої накладено арешт, не має жодного статусу в кримінальному провадженні та не є учасником кримінального провадження, розгляд клопотання відбувся без виклику власника автомобіля "Лексус", не встановлені правові підстави для застосування арешту майна. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_11 отримала оскаржувану ухвалу поштою 18.04.2015 року, та скасувати ухвалу слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2015 року і ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання заступника начальника СВ Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_6 про накладення арешту на автомобіль марки «Лексус GS300», 2007 року випуску, держномер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та встановлення заборони користування та розпорядження ним відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи адвоката ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку слідчого ОСОБА_6 , який вважає, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується тільки на підставах, передбачених ст.ст.132, 170 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що цих вимог КПК України слідчий суддя не дотримався.
При постановленні ухвали слідчим суддею в порушення вимог ст.173 КПК України не з'ясовані та не враховані правові підстави для арешту майна, передбачені ст.170 КПК України, та достатність доказів щодо накладення арешту на майно.
Як вбачається з матеріалів справи, у відомостях, які внесені до ЄРДР за №12014180050000628 за заявою потерпілого ОСОБА_8 предметом злочину зазначено автомобіль "Мерседес МЛ-350", а не автомобіль "Лексус", з чого вбачається, що власник автомобіля "Лексус" ОСОБА_11 не є учасником кримінального провадження, а автомобіль "Лексус" не є предметом злочину. Матеріали клопотання та ухвала слідчого судді не містять доказів того, що власник автомобіля "Лексус" ОСОБА_11 набула даний автомобіль в результаті вчинення кримінального правопорушення, чим не дотримано положень п.4 ч.2 ст.167 КПК України.
Крім того, з ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно вбачається, що вона ґрунтується на припущеннях. Зокрема, в ній вказано, що незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного автомобіля або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Проте будь-яких доказів можливості настання таких наслідків ні в клопотанні слідчим, ні в ухвалі слідчим суддею не наведено.
Як вбачається з ухвали, всупереч положень ч.1 ст.172 КПК України розгляд клопотання проводився без виклику зацікавлених осіб та власника арештованого майна. При цьому, в мотивувальній частині ухвали слідчим суддею зазначено, що потерпілий ОСОБА_8 давав у суді показання. Разом з тим власника арештованого майна ОСОБА_11 слідчим суддею було позбавлено такого права.
Також не обгрунтовано в клопотанні слідчого та не дано оцінки в ухвалі слідчого судді щодо строків звернення до суду з даним клопотанням. Не наведено мотивів необхідності накладення арешту на майно більше ніж через вісім місяців після початку досудового розслідування, а не в період до 06 серпня 2014 року, коли власником автомобіля "Лексус" стала ОСОБА_11 .
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя не навів в ухвалі переконливі мотиви, з яких він дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Доводи адвоката ОСОБА_5 в апеляційній скарзі щодо поновлення строку на апеляційного оскарження, колегія суддів вважає обгрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.167, 170, 171, 405, 407, 419, 422 КПК України колегія суддів,
Поновити адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2015 року.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2015 року у кримінальному провадженні №12014180050000628 про накладення арешту на майно, а саме автомобіль марки "Лексус GS300", 2007 року випуску, держномер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 - скасувати.
В задоволенні клопотання заступника начальника слідчого відділення Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_6 , яке погоджене із старшим прокурором прокуратури м. Кузнецовська ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: ____________________ ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2 _____________________ ОСОБА_3