Справа № 561/346/15-к
07 травня 2015 року смт. Зарічне
Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3
цивільного позивача - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Зарічне кримінальне провадження № 12015180120000025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пінковичі, Пінського району, Брестської області, Республіки Білорусь, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, -
05 лютого 2015 року приблизно о 22-й годині ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в будинку потерпілої ОСОБА_7 , жителя АДРЕСА_2 , під час сварки, з мотивів ревнощів, умисно наніс не менше 3-х ударів рукою в голову ОСОБА_7 , в результаті чого заподіяв останній тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, крововиливів під оболонку головного мозку, забою мозку, внаслідок яких ОСОБА_7 померла в Зарічненській лікарні.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе визнав повністю та показав, що з ОСОБА_7 перебував у близьких особистих стосунках впродовж останніх двох років. 05 лютого 2015 року близько 17.30 год. він зайшов до ОСОБА_7 . Виявив, що вона знаходиться у будинку сусідів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , та розпиває з ними спиртні напої. Через те, що ОСОБА_7 розпивала спиртні напої з сусідами та не хотіла піти додому коли він про це просив, між ним виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_5 схопив ОСОБА_7 за руку, стягнув з ліжка та потягнув у ванну кімнату. Силоміць посадив у ванну та почав обливати холодною водою. ОСОБА_7 почала вириватися, але через нетверезий стан не могла підвестися. Тоді він схопивши лівою рукою її за одяг, кулаком правої руки почав умисно наносити їй удари в голову. При цьому наніс не менше трьох ударів. Після цього він витяг ОСОБА_7 з ванної, обтер її рушником та завів у спальню де поклав на ліжко. Вранці 06 лютого 2015 року близько 06.30 год. ОСОБА_7 сказала, що у неї болить голова, та попросила ОСОБА_5 подати їй води. З того часу ОСОБА_7 більше не бачив. Про те, що ОСОБА_7 померла дізнався від працівників міліції. У вчиненому розкаюється, смерті ОСОБА_7 не бажав. Під час судового розгляду повністю відшкодував потерпілому заподіяну злочином шкоду.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що ОСОБА_5 зустрічався з його покійною матір'ю. Часто вживали алкогольні напої, після чого між ними виникали бійки. Про те, що ОСОБА_5 завдав його матері тяжкі тілесні ушкодження йому стало відомо від працівників міліції. Зазначив, що 07 лютого 2015 року близько 08.00 год. ранку, до нього зателефонувала його хресна ОСОБА_10 , сказала, що його мама у дуже тяжкому стані, та потрібно викликати швидку. Близько 11.00 год. каретою швидкої ОСОБА_7 без свідомості було доставлено в Зарічненську ЦРЛ, де її було прооперовано. Через тиждень ОСОБА_7 померла. Від заявленого цивільного позову про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в судовому засіданні відмовився, оскільки обвинувачений повністю відшкодував йому шкоду.
Крім визнання своєї вини, винність ОСОБА_5 в нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілій ОСОБА_7 доведена зібраними по справі та дослідженими в ході судового розгляду доказами.
Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що близько 08.00 год. 07 лютого 2015 року ОСОБА_12 її повідомив, що ОСОБА_7 без свідомості в будинку ОСОБА_13 . Вона прийшла, щоб надати їй медичну допомогу. Коли вона прийшла то побачила що ОСОБА_7 лежить без свідомості. Поміряла тиск ОСОБА_7 , який був 160/100. Коли вимірювала тиск,то виявила синці на руці та животі. Детально потерпілу не оглядала. ОСОБА_7 , перебувала у тяжкому стані, а тому зателефонувала сину потерпілої, щоб той викликав швидку. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які знаходилися в будинку розповіли для неї про те, що на днях ОСОБА_5 побив ОСОБА_7 і через це вона у такому стані. Показала, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 обоє вживали спиртні напої, після чого ОСОБА_5 бив ОСОБА_7 . Про це говорили у всьому селі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що 06.02.2015 року під вечір до нього додому прийшла ОСОБА_7 , яка скаржилась на головні болі, та попросила залишитися у нього вдома, оскільки дуже погано почувалася. Лягла на ліжко, близько 23.30 год. її стан погіршився. Вранці наступного дня приїхала швидка, він з ОСОБА_14 допоміг погрузити потерпілу в машину швидкої.
Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показала, що проживає разом з ОСОБА_13 однією сім'єю. Вказала, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 постійно виникали сварки та бійки через ревнощі. 06 лютого 2015 року близько 11.00 год. до неї додому прийшла ОСОБА_7 Скаржилась на сильні болі голови і загальну слабкість. Розповіла їй, що 05 лютого 2015 року ОСОБА_5 затягнув її у ванну, бив, обливав водою. Потерпіла попросила переночувати в неї. Вночі ОСОБА_7 стало зле, просила допомоги. 06 лютого 2015 року приїхала швидка і забрала її у лікарню.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що ОСОБА_7 прожила з ним по сусідству. Ствердив, що між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_7 часто виникають бійки під час розпивання спиртних напоїв.
Як вбачається з висновків судово-медичного експерта № 22 від 28 лютого 2015 року та № 22-Д від 11.03.2015 року досліджених в судовому засіданні (а.с. 45-49) у ОСОБА_16 виявлено черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів під оболонки головного мозку, забою мозку, чисельних синців тулубу на правій верхній кінцівки. За таких умов заподіяна ОСОБА_7 травма голови, у живих осіб, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень (за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння). Між спричиненою потерпілої травмою голови та настанням її смерті існує прямий причинний зв'язок. Смерть ОСОБА_7 настала від закритої черепно-мозкової травми внаслідок ударів в ділянку голови.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 119/15 від 16.03.2015 року, дослідженого в судовому засіданні (а.с. 51-54), ОСОБА_5 на момент вчинення інкримінованого йому діяння у тимчасово-хворобливому стані не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
Висновки експертиз є мотивованими, науково обґрунтованими, і сумнівів у суду не викликають.
Зізнавальні покази обвинуваченого щодо обставин вчинення злочину, дані ним в ході судового розгляду, повністю узгоджуються з обставинами, викладеними у протоколі проведення слідчого експерименту від 06.03.2015 року та фототаблицями до нього (а.с. 55-64), в ході якого ОСОБА_5 детально розказав та показав, як саме та при яких обставинах він заподіяв тяжкі тілесні ушкодження для ОСОБА_7 .
Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до статей 3 і 27 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнав себе винним відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує те, що в грудні 2014 року за вчинення насильства в сім'ї притягувався до адміністративної відповідальності (а.с. 65), за місцем проживання характеризується негативно (а.с. 67), перебуває на “Д” обліку у лікаря нарколога, не перебуває на “Д” обліку у лікаря невропатолога та психіатра (а.с. 68), раніше не судимий (а.с. 72), має постійне місце проживання (а.с. 69), є потерпілим від Чорнобильської катастрофи.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди потерпілому, те, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, те, що він являється потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_5 визначені ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Суд, керуючись ч. 2, 4 ст. 67 КК України, враховуючи характер вчиненого злочину, тяжкі наслідки у виді смерті ОСОБА_7 , не визнає зазначену в обвинувальному акті як обставину, що обтяжує покарання тяжкі наслідки, завдані злочином, оскільки вона являється кваліфікуючою ознакою даного злочину.
Оцінюючи зібрані докази в сукупності та враховуючи особу обвинуваченого суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 неможливе без ізоляції від суспільства. Покарання йому слід призначити пов'язане з позбавленням волі.
Разом з цим, суд враховує думку потерпілого, який просив суворо не карати ОСОБА_5 , а також обставини, які у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а саме те, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував заподіяну злочином матеріальну та моральну шкоду потерпілому, відтак суд вважає, що обвинуваченому належить призначити покарання нижче від найнижчої межі визначеної санкцією ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України.
Суд, керуючись ч. 5 ст. 128 КПК України, ст. 174 ЦПК України, приймає відмову ОСОБА_4 від цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, та закрити провадження в частині цивільного позову.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальних витрат по кримінальному провадженню немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 07.05.2015 року - моменту проголошення вироку.
Обрати ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою, взявши його під варту негайно із зали суду.
Прийняти відмову ОСОБА_4 від цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, та закрити провадження у справі в частині цивільного позову.
Речовий доказ: пучок волосся - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обвинуваченим, з моменту вручення копії обвинувального вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1