13.08.09
Чернігівської області
м.Чернігів тел.77-99-18
просп.Миру,20 тел.678-853
Іменем України
11 серпня 2009р. Справа № 8/112
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Верекон”, вул..Ежена Потьє,12, м.Київ, 03057
До відповідача: Закритого акціонерного товариства „Маслозавод „Прилуки”, вул..Дружби народів, 36, м.Прилуки
про стягнення 72930грн.40коп.
Суддя Т.Г.Оленич
Від позивача: Нитченко Г.Р. -адвокат, довір.пост. від 01.06.09р.
Від відповідача: Паламарчук О.А. -представник, довір.пост. від 02.06.09р.
За згодою сторони в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 63988грн.41коп. боргу по оплаті виконаних робіт з виготовлення поліграфічної продукції на підставі договору підряду №27.1-12.07 від 19.12.07р., 5647грн.44коп. пені, нарахованої за неналежне виконання зобов'язань за період з 04.03.09р. по 15.06.09р., 2585грн.99коп. інфляційних нарахувань за березень-травень 2009р. та 708грн.56коп. процентів річних, нарахованих за період з 04.03.09р. по 15.06.09р. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Після порушення провадження у справі позивачем подано заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає, що відповідач 24.06.09р. сплатив 2000грн., в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 61988грн.41коп. боргу, залишаючи при цьому без змін заявлені до стягнення суми пені, процентів річних та інфляційних нарахувань. Аналіз вказаної заяви свідчить, що за своїм змістом дана заява є зменшенням розміру позовних вимог. Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, дії позивача по зменшенню не суперечать чинному законодавству, не порушують права та інтереси третіх осіб, а тому судом заява приймається до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.
Відповідач проти позову заперечує, стверджуючи, що дія договору підряду, на який посилається позивач, закінчилася 31.12.08р., а тому поставка виготовленої продукції відбувалася поза договором. В видаткових накладних, по яких передано продукцію, дати проведення розрахунку не зазначено. В зв'язку з цим, вважає відповідач, строк виконання зобов'язання не настав, підстави для стягнення в судовому порядку суми боргу, пені інфляційних нарахувань та процентів річних відсутні. Також відповідач заперечує проти стягнення 6000грн. витрат, сплачених адвокату, стверджуючи, що позивачем не надано доказів наявності у Нитченко Г.Р. ліцензії на зайняття адвокатською діяльністю.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
19 грудня 2007р. між сторонами укладений договір підряду №27.1.-12.07, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати роботу з виготовлення поліграфічної продукції, а відповідач зобов'язувався прийняти виготовлену продукцію та оплатити її.
Відповідно до розділу 2 договору сторони домовилися, що обсяги, асортимент, ціна, терміни виготовлення й постачання продукції погоджуються сторонами і фіксуються у Специфікаціях (додатках до даного договору), які підписуються сторонами окремо на кожне замовлення у відповідності з отриманими підрядником від замовника письмовими заявками на виготовлення продукції.
У пункті 5.1. договору сторони визначили, що ціна продукції відповідає ціні робіт, що включає всі витрати підрядника (позивача у справі) на виготовлення продукції та вартість робіт підрядника та погоджується за кожним окремим замовленням у відповідній Специфікації.
30 грудня 2008р. між сторонами укладено додаткову угоду до Договору №№27.1.-12.07 від 19.12.07р., в якій строк дії договору продовжений до 31 грудня 2009р., а в частині здійснення розрахунків -до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань, а також внесені зміни до п.6.1. договору щодо порядку проведення розрахунків за кожну партію виготовленої продукції. Таким чином, матеріалами справи спростовуються заперечення відповідача щодо припинення дії договору з 31.12.08р. та здійснення поставки продукції в позадоговірному порядку.
Правовідносини підряду, які виникли між сторонами на підставі договору підряду №27.1-12.07 від 19.12.07р. регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.
За приписами ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
На виконання умов договору позивачем по видатковій накладній №1-000000018 від 11.02.09р. передано відповідачу продукцію -упаковки „Масло селянське 72,5% (Прилуцьке)”, „Масло Селянське 73%”, „Маса сиркова с курагою”, „Маса сиркова з родзинками”, „Сир 0%” на загальну суму 97382грн.70коп. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується підписом представника відповідача на видатковій накладній та копією довіреності серії ЯПМ №546515 від 10.02.09р.
При цьому, як вбачається із наявних у справі копій Специфікацій №9 від 30.01.09р., №10 від 30.01.09р., №11 від 02.02.09р., №12 від 02.02.09р., №13 від 02.02.09р., які підписані представниками обох сторін та скріплені їх печатками, зазначені у видатковій накладній відомості щодо кількості продукції, її асортименту та ціні повністю відповідають вказаним Специфікаціям.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем зобов'язання по виготовленню та передачі продукції виконані.
Згідно зі ст.853Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідач не надав доказів наявності на момент прийняття від позивача виготовленої останнім продукції будь-яких недоліків. Продукція, яка передавалася на підставі видаткової накладної №1-000000018 від 11.02.09р., прийнята відповідачем без зауважень.
В силу ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічна норма міститься у ст.526 Цивільного кодексу України. Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Пунктом 6.1.1. договору підряду в редакції додаткової угоди до цього договору від 30.12.08р. встановлено, що розрахунок (оплата) у розмірі 100% вартості продукції за кожною Специфікацією замовник зобов'язаний здійснити протягом 20 календарних днів з дати відвантаження продукції (підписання накладних). З огляду на вищевказане судом не приймається до уваги твердження відповідача, що строк виконання зобов'язання по оплаті продукції не настав.
Оскільки виготовлена продукція була отримана відповідачем 11.02.09р., то оплату цієї продукції відповідач повинен був здійснити в строк до 03.03.09р. включно.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з банківської виписки по рахунку позивача, відповідачем в строк до 03.03.09р. сплачено лише 4000грн. При цьому, станом на 11.02.09р. у відповідача існувала заборгованість по оплаті переднього замовлення у сумі 605грн.71коп., а тому позивачем правомірно зі сплачених відповідачем 4000грн. на оплату продукції поставленої 11.02.09р. зараховано 3394грн.29коп. В даному випадку суд приймає до уваги, що в призначеннях платежу відповідачем зазначалося рахунки-фактури, які не відповідали дійсності, що підтверджується листом позивача №24/1 від 06.07.09р. та листом відповідача №486 від 10.07.09р. Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем партію продукції, яка отримана ним 11.02.09р., своєчасно було оплачено лише 3394грн.29коп.
Після закінчення встановленого договором строку оплати у період з 08.04.09р. по 24.06.09р. відповідачем було сплачено 32000грн., що підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок з його рахунку та наданим відповідачем платіжним доручення №216 від 24.06.09р. Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість по оплаті виконаних робіт та переданої продукції становила 61988грн.41коп.
Оскільки відповідач належним чином свої зобов'язання за договором не виконав, що підтверджується матеріалами справи, на момент вирішення спору по суті доказів сплати заборгованості в повному обсязі суду не надав, з нього має бути стягнуто 61988грн.41коп. боргу.
Відповідно до п.11.2. договору підряду за прострочення оплати за порушення строків оплати замовник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
З урахуванням цієї умови договору позивач просить стягнути з відповідача 5647грн.44коп. пені, нарахованої за період з 04.03.09р. по 15.06.09р.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і сплата неустойки.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав належним чином прийняті на себе зобов'язання, у встановлений договором строк товар не оплатив, заявлена до стягнення сума пені обчислена з урахуванням умов договору, проведеними відповідачем платежами, із застосуванням облікової ставки НБУ в розмірі, що діяла під час прострочення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача має бути стягнуто 5647грн.44коп. пені.
Статтею 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання встановлена відповідальність такого боржника у вигляді сплати ним на вимогу кредитора суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Позивачем заявлено до стягнення 2585грн.99коп. інфляційних нарахувань, які обчислені позивачем за період з 04.03.09р. по 15.06.09р. включно, із застосуванням офіційних індексів інфляції за весь час прострочення, та з урахуванням проведених відповідачем платежів на часткову оплату виготовленої продукції.
Аналіз договору підряду від 19.12.07р. показує, що сторонами не встановлений інший розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому позивачем заявлена до стягнення сума процентів річних -708грн.56коп., яка обчислена за період з 04.03.09р. по 15.06.09р. саме виходячи із встановленого законом розміру - 3% та з урахуванням проведених відповідачем платежів на часткову оплату виготовленої продукції.
Як встановлено судом вище, відповідач припустився прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних є обґрунтованими та правомірними, в зв'язку з чим з відповідача має бути стягнуто 2585грн.99коп. інфляційних нарахувань та 708грн.56коп. процентів річних.
Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, а тому не приймаються судом до уваги.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат віднесені витрати, пов'язані, в тому числі, з оплатою послуг адвоката, які згідно зі ст.49 цього ж Кодексу при задоволенні позову покладаються на відповідача. Враховуючи, що позивачем надано суду докази, які підтверджують надання юридичних послуг саме адвокатом та докази фактичної сплати адвокату вартості цих послуг у розмірі, визначеної у договорі про надання юридичних послуг, суд приходить до висновку, що на відповідача мають покладені витрати на оплату послуг адвоката. Разом з тим, оскільки позовна заява була подана без урахування сплаченої відповідачем до моменту подачі позову суми в розмірі 2000грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката пропорційно задоволеній сумі, тобто в сумі 5835грн.46коп. Державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526,530,549,611,625,837,853,854 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Маслозавод „Прилуки”, м.Прилуки, вул..Дружби народів, 36 (ідентифікаційний код 30713561, п/р 26000959068340 в Чернігівській обласній ФАКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Верекон”, м.Київ, вул.. Ежена Потьє, 12 (ідентифікаційний код 33500834, п/р 26004300117764 в ПКФ ВАТ „ВіЕйБіБанк”, МФО 321637) 61988грн.41коп. боргу, 5647грн.44коп. пені, 2585грн.99коп. інфляційних нарахувань та 708грн.56коп. процентів річних, 709грн.30коп. держмита, 303грн.93коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5835грн.46коп. витрат на оплату послуг адвоката.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г.Оленич
Повне рішення підписано 13 серпня 2009р.
Суддя Т.Г.Оленич