ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/436
20.07.09
За позовом
Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
До
Акціонерного товариства закритого типу «Центр ділової авіації»
Про
стягнення 54 164,40 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
Від позивача Шабаліна О.О. (за дов.)
Від відповідача не з'явились
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»до акціонерного товариства закритого типу «Центр ділової авіації»про стягнення заборгованості у розмірі 54 164,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати послуг, наданих згідно з договором про надання комплексу послуг авіапасажирам у терміналі «С»державного міжнародного аеропорту «Бориспіль»№ 02-23.16-62 від 13.05.2005 р..
Ухвалою суду від 30.06.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/436 та призначено розгляд останньої на 20.07.2009 р..
У судове засідання 20.07.2009 р. представник відповідача не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
13.05.2005 р. між державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(виконавцем) та акціонерним товариством закритого типу «Центр ділової авіації»(замовником) було укладено договір про надання комплексу послуг авіапасажирам у терміналі «С»державного міжнародного аеропорту «Бориспіль» № 02-23.16-62 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню комплексу сервісних послуг, що надаються авіапасажирам в терміналі «С»державного міжнародного аеропорту «Бориспіль»(далі - послуги), перелік яких зазначено в додатку № 1 до Договору.
Виконавець зобов'язується згідно з п. 2.1.1 Договору надати авіапасажирам замовника послуги в терміналі «С»державного міжнародного аеропорту «Бориспіль»згідно з наданими заявками замовника.
На підставі заявок замовника, доданих до матеріалів справи, в жовтні -листопаді 2008 року виконавцем було надано послуги для оплати яких було складено та направлено замовнику поштою рахунки-фактури №№ СФ-6627, СФ-6700, СФ-7323, СФ- 7488, СФ-7721, СФ- 7738 на загальну суму 43 920 грн.. Надання послуг також підтверджується актом № 2031, актом № 2223, актом № 2394 про виконання робіт, підписаними сторонами.
Пунктом 3.3 Договору визначено, що рахунок на сплату наданих послуг замовник повинен отримати в бухгалтерії терміналу «С»на наступний після обслуговування робочий день і сплатити його на розрахунковий рахунок виконавця протягом з банківських днів.
Таким чином, станом на 15.06.2009 р. заборгованість замовника становить 43 920 грн..
Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено Договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення , яке мало місце підчас договору.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення 43 920 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань щодо Договору, винна сторона несе відповідальність відповідно до положень цього Договору та чинного законодавства України.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 3.5 Договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати послуг та сплати рахунків за Договором, замовнику нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожну добу затримки.
Суд вважає за необхідне задовольнити вимоги про сплату пені в сумі 5 261,52 грн., виходячи з розрахунку позивача, який перевірено судом та прийнято як вірний.
Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідач повинен сплатити позивачеві суму втрат від інфляції, розмір якої становить 4 241,84 грн. (сума боргу з урахуванням індексу інфляції -48 161,84 грн.), та три проценти річних в розмірі 741,04 грн., згідно з наданим позивачем розрахунком, який перевірено судом та прийнято як вірний.
Таким чином, загальна сума боргу складає 43 920 грн. + 5 261,52 грн. + 4 241,84 грн. + 741,04 грн. = 54 164,40 грн.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 541,65 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з акціонерного товариства закритого типу «Центр ділової авіації»(03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 92, офіс 420, рахунок 26003301230340 у філії «Жовтневе відділення Промінвестбанку в м. Київ», МФО 322067, код 24086236) на користь державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», рахунок 26009037067500 у філії АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, код 20572069) 48 161,84 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних в розмірі 741,04 грн., 5 261,52 грн. пені, 541,65 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 06.08.2009 р.