м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
10.08.2009 року Справа № 7/177
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Якушенко Р.Є.
суддів Бородіної Л.І.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії призначено розпорядженням від 12.06.2009. Розпорядженнями від 01.07.2009 та 03.08.2009 склад судової колегії було змінено.
У судовому засіданні 03.08.2009 було оголошено перерву до 10.08.2009
при секретарі
судового засідання Яковлевій І.А.
за участю представників сторін:
від позивача Болото О.О., дов. №273 від 06.10.2008
від відповідача не прибув
Розглянувши
апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” в особі Луганської філії,
м. Луганськ
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 28.05.2009
у справі № 7/177 (суддя Лісовицький Є.А.)
за позовом Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” в особі Луганської філії,
м. Луганськ
до відповідача Приватного підприємства
„Луганський поліграфічний центр „Готика”,
м. Луганськ
про стягнення 67333 грн. 53 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.05.2009 у справі №7/177 (суддя Лісовицький Є.А.) задоволено заяву приватного підприємства „Луганський поліграфічний центр „Готика”, відповідача у справі, про розстрочення виконання рішення господарського суду від 10.11.2008 у даній справі, розстрочено виконання вказаного рішення строком на 9 місяців зі сплатою стягнутої суми наступним чином:
червень 2009 року -1500 грн.,
липень 2009 року -1500 грн.,
серпень 2009 року -1500 грн.,
вересень 2009 року -1500 грн.,
жовтень 2009 року -1500 грн.,
листопад 2009 року -1500 грн.,
грудень 2009 року -6500 грн.,
січень 2010 року -6500 грн.,
лютий 2010 року -7557,18 грн.
Ухвала господарського суду з посиланням на норми статті 121 Господарського процесуального кодексу України мотивована доведеністю виняткових обставин, що унеможливлюють виконання рішення господарського суду від 10.11.2008.
Позивач у справі, Акціонерне товариство „Український інноваційний банк” в особі Луганської філії (далі АТ Укрінбанк), не погодився з прийнятою місцевим господарським судом ухвалою та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права та постановити нове рішення, яким відмовити відповідачу у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення від 10.11.2008 у справі №7/177.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу від 28.05.2009 про відстрочку виконання судового рішення, прийняв до уваги лише доводи відповідача про можливий арешт майна відповідача та паралізування роботи підприємства, без урахування доводів позивача, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд зазначив відносно відповідача ті обставини, що ще не настали, але можуть настати у майбутньому в рамках виконавчого провадження, і зробив висновок, що це призведе до негативних наслідків для боржника. При цьому місцевий господарський суд не врахував положення статті 55 Закону України „Про виконавче провадження”, зокрема, не врахував, що при арешті майна боржника, арештоване майно може бути передане на відповідальне зберігання самому боржнику, без зупинки виробництва. Господарський суд не перевірив фінансове становище боржника, не дослідив доказів та документів, з яких можна судити про неможливість виконання відповідачем судового рішення. Відповідач не надав документів, що підтверджують зменшення замовлень на виготовлення продукції, або неможливість замовників розрахуватись з відповідачем, відсутність грошових коштів.
Господарський суд не врахував, що розстрочення виконання рішення суду може мати негативні наслідки для позивача, унеможливлює здійснення банком виплати залучених коштів, оскільки при такій ситуації позичальник не може повернути банку кредит у строк, банк не може отримати видані позичальнику кредитні кошти, вимушений чекати виплати за розстроченням рішення суду і позбавлений можливості здійснити виплату коштів, що їм залучені.
Відповідач у справі надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу господарського суду Луганської області від 28.05.2009 такою, що відповідає вимогам діючого законодавства та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду -без змін.
У судовому засіданні, що відбулося 03.08.2009, відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки та надання документальних підтверджень витребуваних апеляційним судом ухвалою від 06.07.2009. Розглянувши клопотання відповідача, у судовому засіданні було оголошено перерву до 10.08.2009 та надана можливість відповідачу представити витребувані апеляційним судом в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України докази.
Відповідач не надав витребуваних доказів та не скористався правом участі у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи колегія суддів апеляційної інстанції
05.02.2009 відповідач у справі звернувся до господарського суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення по липень 2009 року, яка ухвалою господарського суду від 16.02.2009 залишена без задоволення.
19.05.2009 відповідач знову звернувся із заявою про розстрочення виконання рішення судом від 10.11.2008 згідно графіка погашення залишку боргу у період з червня 2009 року:
червень 2009 року -1500 грн.,
липень 2009 року -1500 грн.,
серпень 2009 року -1500 грн.,
вересень 2009 року -1500 грн.,
жовтень 2009 року -1500 грн.,
листопад 2009 року -1500 грн.,
грудень 2009 року -6500 грн.,
січень 2010 року -6500 грн.,
лютий 2010 року -7557,18 грн.
На обгрунтування заявлених вимог послався на важке фінансове становище та на наявність можливості виконати судове рішення у повному обсязі, перераховуючи залишок заборгованості в сумі 29557 грн. 18 коп. частинами згідно вказаного графіку.
Позивач проти заявлених вимог заперечував (а.с. 94) посилаючись на недоведеність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під час розгляду заяви про розстрочку виконання рішення місцевим господарським судом встановлено, що за період з 19.11.2008 до цього часу відповідачем на користь позивача сплачено 28661 грн. 48 коп. і залишок заборгованості на даний час складає -29557 грн. 18 коп.
Ухвалою господарського суду від 28.05.2009 заяву відповідача задоволено.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Задовольняючи заяву відповідача про розстрочку виконання рішення судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що відповідачем не подано доказів на підтвердження обставин зазначених у заяві, що роблять неможливим або ускладнюють виконання судового рішення.
Суд обгрунтував ухвалу доводами відповідача про можливий арешт майна відповідача, що паралізує роботу підприємства, і, як наслідок, призведе до банкруства підприємства. Вказані доводи не підтверджені документальними доказами та є лише припущенням.
Відповідно до положень статті 54 Закону України „Про виконавче провадження” у разі накладення арешту на майно боржника, види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, що місцевий господарський суд, розстрочивши виконання судового рішення прийняв до уваги лише доводи відповідача, без врахування доводів позивача, його матеріальних інтересів, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, встановлених статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги тяжке фінансове становище відповідача з огляду на кризу в економіці та фінансовій сфері, суд не врахував, що негативні наслідки світової фінансової кризи однаково впливають як на фінансовий стан підприємства боржника так і стягувача, а тому не можуть вважатися виключними обставинами, що унеможливлюють виконання судового рішення.
Під час розгляду апеляційної скарги судовою колегією встановлено, що відповідачем порушено графік погашення заборгованості, визначений ухвалою господарського суду про надання розстрочки виконання судового рішення, сума 1500 грн., що повинна була бути сплачена у липні 2009 року на дату розгляду апеляційної скарги не сплачена.
Не були належним чином з”ясовані та досліджені місцевим госопдарським судом обставини щодо можливості фактичного погашення відповідачем заборгованості перед позивачем шляхом поступової сплати суми заборгованості частками відповідно до запропонованого графіку розстрочення виконання судового рішення.
Під час апеляційного розгляду справи судовою колегією відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 06.07.2009 було витребувано від відповідача докази наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, докази можливості перерахування позивачеві щомісячно грошових коштів відповідно до затвердженого графіку розстрочки виконання судового рішення та докази виконання сторонами зобов”язань зо договорами №4 від 10.03.2009 та №11 від 05.04.2009, на які відповідач посилався в заяві про надання розстрочки, як на докази отримання майбутніх доходів.
Зазначені докази відповідачем надано не було, у зв”язку з чим у судовому засіданні 03.08.2009, розглянувши клопотання відповідача про відкладенні розгляду справи, судова колегія оголосила перерву до 10.08.2009 з метою надання відповідачу часу для підготовки витребуваних доказів та надання їх суду.
Проте, відповідач витребуваних судом апеляційної інстанції доказів не надав і після перерви, не скористався правом участі у судовому процесі, хоча був належним чином повідомлений про час його проведення під розпис, що підтверджується матеріалами справи.
Така поведінка відповідача свідчить про зловживання належними йому процесуальними правами з огляду на приписи частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Отже, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду від 10.11.2008 у даній справі.
З огляду на викладене, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Луганської області від 28.05.2009 скасуванню.
Відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись статтями 49, 99, 101, п. 1, 2 ч.1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” в особі Луганської філії на ухвалу господарського суду Луганської області від 28.05.2009 у справі №7/177 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 28.05.2009 у справі №7/177 скасувати.
3. Заяву Приватного підприємства „Луганський поліграфічний центр „Готика” про розстрочення виконання рішення суду від 10.11.2008 у справі №7/177 -залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Р.Є. Якушенко
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Д.Ю. Перлов