08 липня 2009 р. Справа № 2а-18285/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Валюха В.М.,
при секретарі Польовій М.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ВВС» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0005781701/3 від 09.06.2009 року,
Приватне підприємство «ВВС» звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005781701/0 від 19.12.2008 року та № 0005781701/1 від 03.03.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1125000 грн. 00 коп., у тому числі 375000 грн. 00 коп. - сума основного платежу, 750000 грн. 00 коп. - нарахована штрафна (фінансова) санкція.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі Акту від 05.12.2008 року № 1600/23-01/21742266 «Про результати планової виїзної перевірки Приватного підприємства «ВВС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року», яким встановлено порушення позивачем під час проведення операцій з купівлі нерухомого майна вимог п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 375000 грн. 00 коп. Проте при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не були враховані норми п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яким передбачено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна є нотаріус, який посвідчує відповідний договір. Крім того, відповідачем не взято до уваги факту сплати до бюджету податку продавцем майна, про що свідчили відповідні платіжні доручення та договори купівлі-продажу.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, при цьому уточнила позовні вимоги та просила визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0005781701/3 від 09.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1125000 грн. 00 коп., у тому числі 375000 грн. 00 коп. - сума основного платежу, 750000 грн. 00 коп. - нарахована штрафна (фінансова) санкція.
Представники відповідача, кожен зокрема, в судовому засіданні адміністративний позов не визнали та пояснили, що позивач є податковим агентом при здійсненні операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а нотаріуси відповідно до п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» виконують функції податкових агентів в частині контролю повноти сплати податку до бюджету перед посвідченням договорів та забезпечують надання відповідної інформації податковому органу. Представники відповідача просять в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.
Судом встановлено, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проводилась планова виїзна перевірка позивача, результати якої оформлені Актом від 05.12.2008 року № 1600/23-01/21742266 «Про результати планової виїзної перевірки Приватного підприємства «ВВС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року».
Перевіркою виявлено, що позивачем відповідно до договору купівлі-продажу від 30.01.2008 року придбані у ОСОБА_5 нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 6873,2 кв. м., за які підприємство розрахувалося шляхом перерахунку 3676184 грн. 00 коп. у І кварталі 2008 року на розрахункові рахунки продавця. На підставі договору купівлі-продажу від 4.02.2008 року позивачем у ОСОБА_5 придбано земельну ділянку розміром 20000 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, за ціною 3823816 грн. 00 коп. Кошти підприємством перераховано на розрахункові рахунки продавця. Вищевказані договори посвідчені приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_6
Згідно акту перевірки, позивачем із зазначених операцій не утримано податку з доходів фізичних осіб із виплат ОСОБА_5 за продаж об'єктів нерухомості, внаслідок чого порушено вимоги п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та занижено податок з доходів фізичних осіб всього на суму 375000 грн. 00 коп., у тому числі 135600 грн. за грудень 2007 року та 239400 грн. 00 коп. за січень 2008 року.
На підставі акту перевірки Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0005781701/0 від 19.12.2008 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1125000 грн. 00 коп., у тому числі 375000 грн. 00 коп. - сума основного платежу, 750000 грн. 00 коп. - нарахована штрафна (фінансова) санкція.
Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржене в адміністративному порядку до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації у Волинській області, Державної податкової адміністрації України. За результатами розгляду первинної та повторних скарг до податкових органів вищого рівня виносились рішення про відмову в задоволенні скарг позивача. Після прийняття рішення про результати розгляду скарги Державною податковою адміністрацією України відповідачем було направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0005781701/3 від 09.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1125000 грн. 00 коп., у тому числі 375000 грн. 00 коп. - сума основного платежу, 750000 грн. 00 коп. - нарахована штрафна (фінансова) санкція.
Зазначені фактичні обставини підтверджуються поясненнями осіб, які беруть участь у справі, копіями скарг позивача та рішень податкових органів про результати їх розгляду, копією акту перевірки від 5.12.2008 року № 1600/23-01/21742266.
Порядок оподаткування операцій з продажу нерухомого майна регулюється статтею 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підпунктами 11.2.2, 11.2.3 пункту 11.2 якої встановлено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, зазначених у підпункті 11.1.1 пункту 11.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, іншого, ніж зазначені у підпункті 11.1.1 пункту 11.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону. Дохід від продажу об'єкта нерухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 1.10 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» нерухоме майно (нерухомість) - об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.
Згідно пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом.
Отже, з доходу, отриманого ОСОБА_5 внаслідок продажу нерухомого майна та земельної ділянки за договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 30.01.2008 року та купівлі-продажу земельної ділянки від 04.02.2008 року, підлягає сплаті податок відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Згідно пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Пунктом 11.3 статті 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору. Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом. Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об'єкта нерухомості, зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.
Отже, спеціальною нормою, яка регулює порядок оподаткування операцій з відчуження нерухомості, передбачено обов'язок однієї зі сторін договору (продавця або покупця) сплатити податок та визначено, що податковим агентом у таких правовідносинах є нотаріус.
З нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.01.2008 року (пункт 12.3) вбачається, що прибутковий податок, відповідно до п. 11.2.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в сумі 183809 грн. 20 коп. сплачений продавцем згідно платіжного доручення № 1 від 30.01.2008 року. Як слідує з пункту 21 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.02.2008 року, прибутковий податок в сумі 195182 грн. 71 коп. згідно платіжного доручення № 1 від 04.02.2008 року сплачено продавцем. Факт сплати зазначених сум податку з доходів фізичних осіб стороною договору підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 30.01.2008 року та № 1 від 04.02.2008 року.
Таким чином, оскільки до нотаріального посвідчення договорів продавцем сплачено податок з доходів фізичних осіб, нотаріусом перевірено факт сплати податку, тому суд приходить до висновку, що сторонами по договорах купівлі-продажу дотримано спеціального порядку, встановленого статтею 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо обчислення та сплати податку до бюджету.
Посилання відповідача на вимоги пункту 8.1.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та лист Державної податкової адміністрації України від 7.10.2008 року № 20313/7/17-017, згідно якого юридична особа, яка нараховує (виплачує) платнику податку - фізичній особі дохід від купівлі у останнього нерухомого майна, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок за відповідною ставкою податку, а нотаріуси відповідно до п. 11.3 ст. 11 Закону виконують функції податкових агентів в частині контролю повноти сплати податку до бюджету перед посвідченням договорів та забезпечують надання відповідної інформації податковому органу, до уваги судом не приймаються з наступних підстав.
Спеціальний порядок оподаткування операцій з відчуження нерухомості передбачено статтею 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якою встановлено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна є нотаріус. Цією ж статтею встановлено обов'язок сторін або однієї зі сторін договору, а не конкретно покупця - юридичної особи, сплатити до бюджету податок при купівлі нерухомості у фізичної особи. Крім того, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що податок нараховується, утримується та сплачується до бюджету від імені та за рахунок платника податку. З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «ВВС» повністю розрахувалось зі ОСОБА_5 за придбане нерухоме майно шляхом перерахунку на її розрахункові рахунки у банківських установах повної суми коштів, податок з доходів фізичних осіб від продажу об'єктів нерухомості до бюджету перераховано покупцем, а нотаріусом при посвідченні договорів купівлі-продажу перевірено дотримання сторонами вимог статті 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно визначено позивачу податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 375000 грн. 00 коп. та нараховані штрафні санкції в сумі 750000 грн. 00 коп., оскільки чинним законодавством при здійсненні операцій з придбання нерухомого майна у фізичної особи не передбачено обов'язку саме покупця - юридичної особи утримувати податок з доходів фізичних осіб, а встановлено, що сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення, а податковим агентом при таких операціях виступає нотаріус.
При вирішенні даного спору судом також враховано, що податок з доходу від продажу ОСОБА_5 позивачу об'єктів нерухомості за договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 30.01.2008 року та від 04.02.2008 року, фактично сплачено до бюджету, а тому зобов'язання позивача сплатити з цих же операцій податок з доходів фізичних осіб призведе до подвійної сплати такого податку.
Приймаючи постанову у даній справі, суд виходить з наданих повноважень, визначених п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, та враховує, що позивач оскаржує в судовому порядку правовий акт індивідуальної дії, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0005781701/3 від 09.06.2009 року.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0005781701/3 від 09 червня 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 10 липня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх