ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/401
13.07.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Леман-Україна»
До 1.) Закритого акціонерного товариства «Азовелектросталь»
2.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Леман-Україна»
Про стягнення 3753419,63 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
Від позивача Бєлозьоров С. С. (за дов.)
Від відповідача-1 не з'явились
Від відповідача-2 Пиляй С.І. (за дов.)
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Леман-Україна»до закритого акціонерного товариства «Азовелектросталь»про стягнення заборгованості у розмірі 2425649,53 грн., 1001814,99 грн. пені, 18224,74 грн. трьох процентів річних та 72898,94 грн. процентів за неправомірне користування коштами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості товару, поставленого згідно з договором поставки № ДФО-182/07/08 від 04.07.2008 р..
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача-2 (товариства з обмеженою відповідальністю «Леман-Україна») 17 грн. за умовами договору поруки № 25 від 05.02.2008 р..
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2009 р. порушено провадження у справі № 6/401, розгляд справи призначено на 13.07.2009 р..
Відповідач-1 та відповідач-2 письмових пояснень чи заперечень по суті спору не надали.
У судове засідання 13.07.2009 р. представник відповідача-1 не з'явився, через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю явки представника.
Оскільки учасником господарського спору є юридична особа, а не її представник, неможливість явки представника не є підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим клопотання судом відхилено.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
04.07.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Леман-Україна»(постачальником) та закритим акціонерним товариством «Азовелектросталь» (покупцем) було укладено договір поставки № ДФО-182/07/08 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1), постачальник зобов'язується передати у встановлений в Договорі термін у власність покупця металопродукцію (далі -Товар) в строки та на умовах, встановлених Договором, а покупець зобов'язується оплатити вартість Товару та прийняти його відповідно до умов Договору.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура Товару, що постачається на умовах Договору, вказуються в рахунках-фактурах постачальника, які є невід'ємною частиною Договору та/або в видаткових/залізничних накладних.
Відповідно до п. 1.3 Договору, факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортименті та номенклатурі, зазначеним в рахунках-фактурах та/або в видаткових/залізничних накладних, або факт оплати рахунка-фактури означає взаємну згоду постачальника та покупця з умовами поставки та умовами оплати Товару (якщо вони вказані в рахунку-фактурі), ціною, загальною кількістю, асортиментом та номенклатурою Товару, які зазначені у рахунках-фактурах та/або в видаткових/залізничних накладних, а також є підтвердженням факту отримання покупцем від постачальника рахунка-фактури, який постачальник поставляє/поставив.
Відповідно до п. 4.1 Договору, Товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної, а у випадку поставки товару залізничним транспортом - з дати календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній, або в інший момент у відповідності з умовами поставки згідно з правилами «Інкотермс»по яких постачається конкретна партія Товару, з урахуванням особливостей, вказаних в Договорі.
На виконання умов Договору позивач постав відповідачу Товар на загальну суму 2787525,97 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних згідно з переліком, визначеним в додатку № 1 до позовної заяви. Товар було одержано за довіреностями на отримання матеріальних цінностей (копії -у справі).
Відповідно до п. 3.5 Договору, оплата Товару здійснюється покупцем шляхом передоплати 100% вартості Товару в строки, вказані в рахунках-фактурах постачальника. З моменту зарахування на розрахункових рахунок постачальника 100 % оплати за поставлений Товар, або за Товар, який має бути поставлений, ціна на Товар не підлягає зміні.
Постачальник має право поставити Товар покупцю без попередньої оплати. У таких випадках покупець оплачує поставлений Товар в розмірі 100% від вартості поставленого Товару протягом трьох банківських днів з моменту поставки.
Як зазначено позивачем, відповідач-1 за отриманий Товар розрахувався в сумі 1689646,54 грн., з огляду на що неоплаченим залишився Товар на суму 1097879,43 грн.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач просить стягнути борг в розмірі 2425649,53 грн.
Факт наявності боргу у відповідача-1 перед позивачем в сумі 1097879,43 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем-1 не спростований, відтак, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача-1 основного боргу в сумі 1097879,43 грн. підлягають задоволенню.
В стягненні 1327770,10 грн. боргу відмовлено.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до п. 5.2 Договору за прострочення строків оплати Товару, встановлених Договором та додатками до нього, відповідач-1, на вимогу позивача, сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім уплати пені, відповідач-1 сплачує позивачу штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого Товару у вказані в Договорі та додатках до нього строки.
Позивачем наданий розрахунок пені відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з яким розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 1001814,99 грн.
Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Умовами Договору не передбачено сплату процентів за користування грошовими коштами сторони не є фізичними особами і застосування аналогії у даних правовідносинах неможливе, оскільки є прямий припис закону -проценти встановлюються договором або законом.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення процентів за неправомірне користування коштами у розмірі 72898,94 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 трьох процентів річних в сумі 18224,74 грн. (1222922,92 грн. заборгованість з врахуванням встановленого індексу інфляції) та збитків від інфляції в сумі 125043,49 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунками позивача, який приймається судом як вірний.
Щодо вимог позивача до відповідача-2 слід зазначити наступне.
05.02.2008 р. позивач (кредитор) та відповідач-2 (поручитель) уклали договір поруки № 25 (далі - Договір № 25), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується безоплатно, в частковому об'ємі, відповідати перед кредитором за виконання обов'язків по оплаті третіми особами, що купують у кредитора металопрокат (боржники) за договорами поставки укладеними між кредитором та боржниками в період з 2005 р. по 2009 р..
Отже, як слідує з умов Договору № 25, його дія поширюється в тому числі й на зобов'язання, що виникають з Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору № 25 поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником за основним договором зобов'язання по оплаті поставленого товару частково, в розмірі 10% від суми несплаченої заборгованості боржника, але не більше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діє на момент пред'явлення вимоги по оплаті.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги до відповідача-2 про стягнення з нього солідарно заборгованість в розмірі 17 грн. є також обґрунтовані.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача-1.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем-1 не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 1222922,92 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1001814,99 грн. пені, 18224,74 грн. трьох процентів річних, а разом 2242962,65 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення 1327770,10 грн. заборгованості та процентів за неправомірне користування коштами у розмірі 72898,94 грн. не підлягають задоволенню, оскільки нарахування останніх не передбачено Договором.
Виходячи з того, що 17 грн. основного боргу є солідарним зобов'язанням відповідачів, з відповідача-1 підлягає стягненню 1012085,35 грн. (1222922,92 грн. -17 грн.) боргу з урахуванням індексу інфляції, 116384,54 грн. пені, 30432,48 грн. трьох процентів річних.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача-1 підлягає стягненню 15238,25 грн. державного мита та 186,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи, що розмір заявлених позовних вимог становить 3753419,63 грн., а державне мито сплачено виходячи з суми 2425649,53 грн., суд вважає за необхідне достягнути з позивача на користь Державного бюджету України 1243,50 грн. державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов до відповідача-1 задовольнити повністю.
Стягнути солідарно товариства з обмеженою відповідальністю «Леман-Україна»(м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, код ЄДРПОУ 32036829, рахунок 26004962482211 в філії «ПУМБ»м. Києва, МФО 322755) та з відкритого акціонерного товариства «Агроспецмонтаж»(14001, м. Чернігів, вул. Щорса, 112, код 00912563, рахунок 26009985721191 у банку Чернігівська обласна філія АКБ «УСБ»м. Чернігова, МФО 353014, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Леман-Україна»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код 32665054, рахунок 26001450028000 у банку ЦВ ЗАТ «Донгорбанк»м. Києва, МФО 334970) 17 грн. боргу.
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Азовелектросталь» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл.. Машинобудівельників, 1, рахунок 26003900175599 в МФ ПУМБ, МФО 335742, код 25605170) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Леман-Україна»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код 32665054, рахунок 26001450028000 у банку ЦВ ЗАТ «Донгорбанк»м. Києва, МФО 334970) 1222905,92 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1001814,99 грн. пені, 18224,74 грн. трьох процентів річних, 15238,25 грн. державного мита та 186,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Леман-Україна»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код 32665054, рахунок 26001450028000 у банку ЦВ ЗАТ «Донгорбанк»м. Києва, МФО 334970) на користь Державного бюджету України 1243,50 грн.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 07.08.2009 р.