ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/387
30.06.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумське автотранспортне підприємство-15955»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»про стягнення 14 844,43 грн. за участю представників позивача -Баб'яка Д.А., довіреність без номера від 01.01.2009р., відповідача -не з'явився,
У червні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 12 516,38 грн. заборгованості, 2 328,05 грн. пені, а загалом 14 844,43 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором № К 01568 від 06.04.2007 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.06.2009 року.
Через канцелярію суду 26.06.2009 року представник відповідача надав заяву, де визнав позовні вимоги у частині заборгованості у сумі 12 516,38 грн.
Представник відповідача в судове засідання 30.06.2009 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.04.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Сумське АТП-15955»(клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт» (компанія) був укладений договір № К 01568, за умовами якого компанія від свого імені, за дорученням та за рахунок клієнта, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів клієнта згідно отриманих ПК.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту розірвання (п.10.1 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору при укладенні договору клієнт перераховує на розрахунковий рахунок компанії впродовж 3-х банківських днів кошти в розмірі та за умов обумовлених сторонами в додатку до договору.
В п. 7.3 договору передбачено, що компанія несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на р/рахунок компанії і в разі розірвання договору, гарантує повернення сум, яка залишилася після остаточного розрахунку.
На виконання умов договору позивач 30.01.2009р. здійснив попередню оплату в сумі 15 840,00 для заправки автомобілів стисненим природним газом.
В період з 02.02.2009р. по 03.06.2009р. відповідач не виконував свої договірні зобов'язання по відпуску стисненого природного газу для заправки автомобілів позивача у відповідності до умов договору.
02.02.2009 року направив відповідачу лист №77 з проханням терміново повернути грошові кошти.
16.02.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією про стягнення 12 516,38 грн.
20.03.2009 року у відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію №62, в якій визнає суму заборгованості в розмірі 12 516,38 грн.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Отже, позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання та має перед позивачем заборгованість у сумі 12 516,38 грн.
Відповідач через канцелярію суду 03.08.2009 року надав заяву у якій визнав позов в частині стягнення заборгованості у сумі 12 516,38 грн.
Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що компанія несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на р/рахунок компанії і в разі розірвання цього договору, гарантує повернення суми, яка залишилася після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому п. 10.2 договору.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 12 516,38 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Враховуючи вищевикладені норми закону, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з поставки товару нараховано 2 328,05 грн. пені.
З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання, стану виконання відповідачем цього зобов'язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 500,00 грн. В позові в частині стягнення 1828,05 грн. пені судом відмовлено.
Державне мито у сумі 130,16 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, (10 поверх, оф.1-2), код 34483710) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумське автотранспортне підприємство-15955»(40009, м. Суми, Білопільське шоссе, 11, код 05495934) 12 516 (дванадцять тисячі п'ятсот шістнадцять) грн. 38 коп. боргу, 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. пені, 130 (сто тридцять) грн. 16 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Чебикіна