01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.08.2009 № 20/85
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Островича С.Е.
суддів: Гарник Л.Л.
Скрипка І.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Василенко О.І. - довіреність б/н від 01.04.2009 року
від відповідача - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Європрофіль ЮА"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2009
у справі № 20/85 (суддя Палій В.В.)
за позовом ТОВ "Європрофіль ЮА"
до ТОВ "Київ-Профіль"
про стягнення 2013422,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Європрофіль ЮА” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Київ-профіль” про стягнення 2 013 422, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача виникла перед позивачем заборгованість внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 031108 від 01.11.2008 року.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 044 405, 00 грн. - основного боргу, 6 997, 50 грн. штрафних санкцій, 33 600, 00 грн. - витрат на оплату послуг адвоката, 10 968, 00 грн. - судових витрат та повернути надмірно сплачене державне мито в сумі 9 620, 00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.05.2009 року у справі № 20/85 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю „Європрофіль ЮА” з Державного бюджету України 335,78 грн. зайво сплаченого державного мита.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2009 року у справі № 20/85 і стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1 044 405, 00 грн., штрафні санкції в сумі 6 997, 50 грн. та вартість послуг адвоката в сумі 33 600, 00 грн. та стягнути з відповідача судові витрати в сумі 16 393, 00 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення у справі прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
19.06.2009 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.07.2009 року.
08.07.2009 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважних представників у судове засідання 09.07.2009 року.
Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2009 року було змінено склад колегії суддів.
Відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, колегією суддів ухвалою від 09.07.2009 року розгляд справи було відкладено на 23.07.2009 року.
В судовому засіданні 23.07.2009 року представники позивача та відповідача звернулися до суду зі спільним клопотанням про продовження строку апеляційного розгляду справи до 30.10.2009 року, у зв'язку з проведенням між сторонами переговорів щодо реструктуризації боргу.
Колегія суддів клопотання представників позивача та відповідача про продовження строку апеляційного розгляду справи до 30.10.2009 року залишила без задоволення, у зв'язку з тим, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено продовження строку вирішення справи у суді апеляційної інстанції у строки, запропоновані сторонами і передумовою продовження строків вирішення спору є поважність причин продовження таких строків, тоді як представниками сторін не надано доказів на підтвердження заявленого клопотання.
В судовому засіданні 23.07.2009 року представником позивача було подано клопотання про залучення до матеріалів справи доказів часткової сплати відповідачем суми боргу заявленої до стягнення, яке судом задоволено.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, колегією суддів ухвалою від 23.07.2009 року розгляд справи було відкладено на 06.08.2009 року.
Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2009 року було змінено склад колегії суддів.
В судовому засіданні 06.08.2009 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням залучення до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2009 року, заяви про уточнення вимог апеляційної скарги та рахунку на оплату № 498 від 03.11.2008 року, яке судом задоволено.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі на уточненнях до неї, просив змінити рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2009 року у справі № 20/85 і стягнути з відповідача заборгованість у сумі 924 405, 00 грн., штрафні санкції в сумі 6 997, 50 грн. та вартість послуг адвоката в сумі 33 600, 00 грн. та стягнути з відповідача судові витрати в сумі 16 393, 00 грн.
Представник відповідача в судове засідання 06.08.2009 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та без участі представників відповідача.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом м.Києва встановлено, що 01.11.2008 року між позивачем, в якості Постачальника та відповідачем, в якості Покупця було укладено договір поставки № 031108, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця товар, що являє собою плоский стальний оцинкований лист у рулонах, номенклатура, асортимент, ціна яких вказані у Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору, що у подальшому іменується товар, а Покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його вартість на умовах даного Договору.
Загальна сума даного Договору складає сума всіх накладних, що додаються до нього, орієнтовно дана сума становить 12 000 000, 00 грн., у тому числі ПДВ 2 000 000,00 грн. (п. 1.4 Договору).
03.11.2008 року сторонами підписано Специфікацію №1 до Договору на суму 2 003 405, 00грн.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними: № 527 від 04.11.2008 року на суму 574 800, 00 грн., № 528 від 05.11.2008 року на суму 473 480,00 грн., № 534 від 07.11.2008 року на суму 606 525,00 грн., № 537 від 10.11.2008 року на суму 348 600,00грн. Всього на суму 2 003 405,00грн.
Відповідно до пп. 5.1, 5.2 Договору сторонами визначено, що покупець здійснює часткову або 100% попередню оплату вартості партії товару, шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця, згідно виставленого Постачальником рахунку, не пізніше двох днів з моменту виставлення рахунку. Порядок розрахунків за кожну партію товару вказується у Специфікації.
У Специфікації визначено термін оплати: на протязі 90 календарних днів до 05.02.2009 року включно.
Відповідач вартість товару оплатив частково у розмірі 959 000,00 грн.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 044 405, 00грн. основного боргу, 6 997, 50 грн. - штрафних санкцій.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на те, що поставки за накладними здійснені не на виконання умов договору поставки № 031108 від 01.11.2008 року, про що зазначено у самих накладних. Відповідно на зазначені поставки не розповсюджуються умови договору щодо оплати товару і строк оплати поставленого позивачем товару не настав.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що як вбачається із накладних № 527 від 04.11.2008 року на суму 574 800, 00 грн., № 528 від 05.11.2008 року на суму 473 480, 00 грн., № 534 від 07.11.2008 року на суму 606 525,00грн., № 537 від 10.11.2008 року на суму 348 600, 00 грн. у графі „Договір” зазначено - без договора.
Апеляційна інстанція зазначає, що рахунок на оплату № 498 від 03.11.2008 року на суму 2 003 405, 00 грн. (з ПДВ) виписаний без договору.
При здійсненні часткової оплати відповідачем одержаного товару у призначенні платежу також не містилось посилання на договір № 031108. Таким чином, поставки товару за накладними № 527 від 04.11.2008 року на суму 574 800, 00 грн., № 528 від 05.11.2008 року на суму 473 480,00грн., № 534 від 07.11.2008 року на суму 606 525, 00 грн., № 537 від 10.11.2008 року на суму 348 600, 00 грн., здійснені не на виконання умов договору поставки № 031108 від 01.11.2008 року, відповідно на зазначені поставки не розповсюджуються умови договору щодо строків здійснення оплати товару.
При цьому, у накладних не зазначено строків оплати одержаного відповідачем товару.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки між позивачем і відповідачем не був встановлений строк (термін) виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару, позивач, в порядку п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, повинен звернутись до відповідача з вимогою про здійснення оплати поставленого товару.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що матеріали справи № 20/85 не містять доказів звернення позивача з вимогою до відповідача про здійснення оплати товару.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк оплати поставленого відповідачу товару не настав, тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Посилання позивача в апеляційній скарзі та уточненнях до неї на зміну рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2009 року у справі № 20/85 року у зв'язку з тим, що висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є невмотивованими, оскільки з рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2009 року вбачається, що суд надав оцінку всім матеріалам, наявним у справі, з дотриманням процесуальних норм, про що зазначив у рішенні.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2009 року у справі № 20/85 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Європрофіль ЮА”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, витрати на оплату адвокатських послуг вірно у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладені на позивача.
Надмірно сплачене позивачем державне мито у розмірі 335, 78 грн. вірно повернуто місцевим господарським судом позивачу з Державного бюджету України. При цьому вірно зазначено, що чинним законодавством України не передбачено повноважень для суду щодо повернення державного мита позивачу, у випадку зменшення ним розміру позовних вимог після пред'явлення позову до суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Європрофіль ЮА” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2009 року у справі № 20/85 залишити без змін.
Матеріали справи № 20/85 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Острович С.Е.
Судді Гарник Л.Л.
Скрипка І.М.