12.08.09
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 698166
просп. Миру , 20
“ 11? серпня 2009 року справа № 7/90
Суддя Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом
Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави
В особі Державного підприємства Прилуцької виховної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області
17500, м. Прилуки, вул. Київська,234
До Фізичної особи -підприємця Ткаченко Сергія Григоровича
17500, м. Прилуки, вул. Козача,56А
Про стягнення 2977,24 грн.
Представники сторін:
Від позивача : Замура Л.П. -дов. № 1-45 від 02.06.2009 р.
Від відповідача : Драчук В.В. -дов. № б/н від 01.07.2009 р.
Від прокуратури: Козакова І.М. - старший прокурор відділу прокуратури області
Суть спору:
Заявлено позов про стягнення 2120 грн. заборгованості по неоплаті вартості робіт по виготовленню будівельних блоків згідно акту здачі -прийняття № 16 від 27.04.2007 р., 746,24 грн. інфляційних та 111 грн. річних.
Відповідач в відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на завищення обсягу робіт, зазначених в акті, на відсутність заборгованості, оскільки відповідач повністю розрахувався за фактично виконані роботи, ненадання позивачем накладних на відпуск блоків відповідачу.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокурора, суд
Встановив:
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов??язаної сторони виконання її обов?язку.
Згідно ст.. 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону , інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобв?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов?язків ( ст.. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст.. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов?язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.. 525 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст.. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Між сторонами договір як єдиний письмовий документ не укладався.
Позивачем - Державним підприємством Прилуцькою виховною колонією Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області на замовлення відповідача були проведені роботи по виготовленню блоків будівельних із матеріалів замовника на загальну суму 4800 грн. (з ПДВ), по ціні 20 грн. (без ПДВ) за 1 куб. м. Факт виконання робіт підтверджується підписаним сторонами актом № 16 від 27.04.2007 р. здачі -прийняття робіт (надання послуг).
Відповідач частково розрахувався за виконані роботи в сумі 2680 грн., що підтверджується виписками банку: 10.05.2007 р. відповідач перерахував позивачу 480 грн., 15.06.2007 р. -600 грн., 26.07.2007 р. -700 грн., 15.08.2007 р. відповідач згідно касового ордеру перерахував 900 грн.
Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
14.04.2008 р. позивачем направлено відповідачу лист № 760 з вимогою про сплату 2120 грн., що підтверджується поштовою квитанцією (а.с.19).
Отже, відповідач зобов'язаний був оплатити вартість товару в термін до 24.04.2008 р. (з врахуванням поштового перебігу).
Відповідач не виконав свої зобов?язання по оплаті 2120 грн. боргу.
Заперечення відповідача проти позову з посиланням на завищення обсягів робіт та відсутність заборгованості не беруться судом до уваги на підставі слідуючого:
Відповідно до ст..33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не надано доказів завищення робіт, вартості фактично виконаних робіт та доказів їх оплати. Крім того, відповідно до акту здачі -прийняття робіт № 16 від 27.04.2007 р., підписаного особисто відповідачем, сторони претензій одна до одної не мають.
Згідно зі ст.. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Факт виконання робіт, що складають предмет угоди між сторонами, може бути підтверджено актом приймання -здачі виконаних робіт. Такий акт № 16 від 27.04.2007 р. складено сторонами в якому визначено вартість виконаних робіт -4800 грн., на що і посилаються прокурор та позивач.
Таким чином, вимоги прокурора по стягненню 2120 грн. боргу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прокурором нараховано та пред'явлено до стягнення 746,24 грн. інфляційних за період з вересня 2007 р. по квітень 2009 р. та 111 грн. 3% річних за період з 01.09.2007 р. по 01.06.2009 р.
Відповідач не надав доказів сплати даних сум нарахувань.
Вимоги позивача по стягненню інфляційних та річних підлягають частковому задоволенню на підставі слідуючого: враховуючи, що вимога про сплату боргу в сумі 2120 грн. направлена позивачем відповідачу 14.04.2008 р., право вимоги виникає тільки з 25.04.2008 р. (з врахуванням 7 денного строку та поштового перебігу). Таким чином, сума інфляційних належна жо стягнення становить 284,14 грн. за період з травня 2008 р. по квітень 2009 р., сума річних -70,05 грн. за період з 25.04.2008 р. по 01.06.2009 р.
Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України..
Керуючись ст.. ст.. 173, 180,181,193 Господарського кодексу України, ст.ст.11,525,526,530,625,626,628,837 Цивільного кодексу України, ст..49,82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити частково.
1. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Ткаченко Сергія Григоровича, м. Прилуки, вул. Козача,56А (р. 260037580 в ЧОД ВАТ ?Райффайзен Банк ?Аваль?, МФО 353348, код 2817815635) на користь Державного підприємства Прилуцької виховної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Чернігівській області м. Прилуки, вул. Київська,234 (р.26004302715804 в філії Промінвестбанку м. Прилуки, МФО 353423, код 08681117) 2120 грн. боргу, 284,14 грн. інфляційних, 70,05 грн. річних.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Ткаченко Сергія Григоровича, м. Прилуки, вул. Козача,56А (р. 260037580 в ЧОД ВАТ ?Райффайзен Банк ?Аваль?, МФО 353348, код 2817815635) в доход державного бюджету (на рахунок № 31111095700002 в ГУДКУ в Чернігівській обл., символ звітності 095, код 22825965, МФО 853592, код платежу 22090200) 102 грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Ткаченко Сергія Григоровича, м. Прилуки, вул. Козача,56А (р. 260037580 в ЧОД ВАТ ?Райффайзен Банк ?Аваль?, МФО 353348, код 2817815635) в доход державного бюджету (р. 31214259700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код бюджетної кодифікації 22050000) 118 грн. витрат з інформаційно -технічного забезпечення розгляду у судах.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Суддя Н.О. Скорик
12.08.2009 р.