01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.07.2009 № 16/62
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Кондратової І.Д.
Попікової О.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Слободянюк А.П. - представник, дов. № 11/09 від 09.06.2009;
від відповідача - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від 3-ої особи - Міссіоров В.П. - представник, дов. № 3-00043 від 25.03.2009;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Науковець"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.04.2009
у справі № 16/62 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта"
до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Науковець"
третя особа позивача
третя особа відповідача Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України
про усунення перешкод у користування нежилим орендованим приміщенням
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2009 розгляд апеляційної скарги у справі № 16/62 було відкладено на 28.07.2009
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2009 у справі № 16/62 позов задоволено повністю, зобов'язано відповідача не чинити позивачу перешкод у користуванні нежитловим орендованим ним приміщенням по вул. Костьольній, 15 в місті Києві; з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 85,00 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що представники відповідача не допускають співробітників позивача до орендованого приміщення, мотивуючи це тим, що приміщення знаходиться у власності об'єднання і воно має право розпоряджатись ним на свій розсуд, однак, МПП "КВФ "Ольвіта", правонаступником якого є позивач, укладено договір оренди № 2 від 20.11.2001 строком до 20.11.2011 та договір оренди б/н від 01.02.2012 строком до 31.12.2012, у зв'язку із чим Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2009 у справі № 16/62 скасувати з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що позивачем в довідці ЄДРПОУ зазначено, що первинна реєстрація юридичної особи відбувалась 25.02.2002, тоді як договори оренди укладені 01.02.2002 та 20.11.2001, що унеможливлює укладення договорів з позивачем та підтверджує той факт, що зазначені договори укладалися з іншою юридичною особою, крім того, при розгляді справи позивачем були надані документи, які жодним чином не можуть бути підтвердженням чинення перешкод в користуванні приміщенням, оскільки ані в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.07.2008, ані в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 12.03.2008 не йдеться мова про встановлення факту чинення перешкод в користуванні приміщенням, даного факту не встановлено, отже визнавати дані обставини доведеними у суду не було ніяких підстав.
Заявник стверджує, що судом не розглянуто клопотання від 06.04.2009 про відкладення розгляду справи, чим позбавлено можливості відповідача взяти участь в розгляді справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2009 у справі № 16/62 є законним і обґрунтованим, прийнятим з дотриманням вимог процесуального та матеріального права, вказує на те, що у матеріалах справи знаходиться копія Статуту позивача, в п. 1.3 якого зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта" є правонаступником Малого приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта" згідно із чинним законодавством України; крім того код ЄДРПОУ позивача на момент укладення договорів оренди і на дату підписання позовної заяви не змінився.
На виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2009 позивачем надані документи.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача та третьої особи, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 20.11.2001 між Державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України та Малим приватним підприємством "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта" укладений договір оренди № 2 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності та знаходиться на балансі установ, організацій, підприємств НАН України, відповідно до п. 1.1 якого Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України, за договором орендодавець, передало, а Мале приватне підприємство "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта", за договором орендар, прийняло в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення в житловому будинку, площею 102,6 кв.м, яке розміщено за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, 15.
Відповідно до п. 2.1 договору від 20.11.2001 Мале приватне підприємство "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта" вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.
Пунктом 10.1 договору від 20.11.2001 сторони погодили умову про те, що договір укладено строком на 10 років, що діє з 20.11.2001 до 20.11.2011 включно.
20.11.2001 представниками Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України та Малого приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта" підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, 15, площею 102,6 кв.м.
Також, 01.02.2002 між Державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України та Малим приватним підприємством "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта" був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності та знаходиться на балансі установ, організацій, підприємств НАН України, відповідно до п. 1.1 якого Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України, за договором орендодавець, передало, а Мале приватне підприємство "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта", за договором орендар, прийняло в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення в житловому будинку, площею 61,2 кв.м, яке розміщено за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, 15.
Відповідно до п. 2.1 договору від 01.02.2002 Мале приватне підприємство "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта" вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.
Пунктом 10.1 договору від 01.02.2002 сторони погодили умову про те, що договір укладено строком на 10 років, що діє з 01.02.2002 до 31.12.2012 включно.
01.02.2002 представниками Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України та Малого приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта" підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, 15, площею 61,2 кв.м.
Пунктом 1.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта", зареєстрованого 25.02.2002 за № 03088 передбачено, що останнє є правонаступником Малого приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Ольвіта" згідно із чинним законодавством України.
Згідно із п. 10.7 договорів оренди від 20.11.2001 та 01.02.2002 реорганізація орендодавця чи орендаря або перехід права власності на орендоване майно третім особам не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем.
14.04.2003 Бюро Президії Національної академії наук України прийнято постанову № 106 "Про передачу житлового будинку № 15 по вул. Костьольній Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Науковець", відповідно до п. 1 якого дозволено Державному житлово-комунальному підприємству Національної академії наук України передати зі свого балансу на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 15 по вул. Костьольній "Науковець" (відповідач у справі), житловий будинок у Шевченківському районі міста Києва з інженерними мережами первісною вартістю 741 555 грн., нарахованим зносом 402 435 грн. станом на 01.06.2003.
Відповідач листом від 10.06.2003 за № 39 повідомив позивача про те, що у зв'язку із передачею житлового будинку по вул. Костьольній, з балансу ДЖКП НАН України на баланс відповідача, договори оренди від 20.11.2001 та 01.02.2002 втратили чинність з 01.06.2003; запропоновано переукласти договір оренди до 20.06.2003.
У листі від 26.06.2003 за № 51/03, на адресу відповідача, позивач заперечує факт втрати чинності договорів з 01.06.2003, однак повідомив відповідача про можливість доповнення існуючих договорів оренди додатковими угодами, які були б підставою для ведення подальших розрахунків по орендній платі.
Згідно із ст. 268 ЦК Української РСР при переході права власності на здане в найм майно від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для нового власника; договір найму зберігає чинність і при переході майна від однієї державної організації (наймодавця) до іншої.
Також, відповідно до вимог ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Отже, після передачі Державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України згаданого нежитлового приміщення на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Науковець”, останнє стало правонаступником прав орендодавця Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України у договорах оренди від 20.11.2001 та 01.02.2002.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 3 від 17.06.2003 на орендну плату за червень 2003 р. на загальну суму 1 058,43 грн., який був оплачений останнім, що підтверджується платіжним дорученням за № 512 від 15.07.2003 в графі: "Призначення платежу" якого зазначено: "Оплата за оренду та комунальні послуги згідно із рахунком № 3 від 17.06.2003 без ПДВ".
Таким чином, відповідач підтвердив правомірність перебування позивача в орендованих приміщеннях.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Натомість, як стверджує позивач, представники відповідача не допускають співробітників позивача до орендованого приміщення, мотивуючи це тим, що приміщення знаходиться у власності відповідача і він має право розпоряджатись ним на свій розсуд. Відповідач чинить всілякі перешкоди та не дає змоги потрапити представникам позивача в орендоване приміщення
Зазначене підтверджується листом № 1242/8 від 03.07.2008 року заступника прокурора Шевченківського району м. Києва, постановою Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.07.2008 року, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.03.2008 року, копії яких містяться в матеріалах справи.
Щодо твердження відповідача про надання позивачем документів, які не можуть бути підтвердженням факту вчинення перешкод у користуванні майном, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що факт чинення відповідачем перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, наданим в оренду позивачу, підтверджується листуванням позивача та відповідача та неодноразовим зверненням позивача до компетентних органів.
Зокрема, у заяві від 26.06.2008 Прокурору Шевченківського району міста Києва зазначено про встановлення замків на вхідних дверях, за відмови надати ключі, не допуск до орендованих приміщень, установлення огорожі навколо будинку, яка заважає мешканцям.
Доводи апеляційної скарги не є такими, що надають підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, зважаючи на викладене та такі обставини.
Відповідачем не спростовано доводів позивача про чинення перешкод у користуванні орендованим майном, також відповідач ухилявся від пояснень правоохоронним органам, оскільки, як вбачається із постанови Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві від 10.07.2008, голова правління відповідача, відповідно до телеграми із запрошенням прибути до Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві, не з'явилась.
Ухвалою суду першої інстанції від 10.02.2009 розгляд справи № 16/62 відкладено на 03.03.2009 у тому числі через надсилання відповідачем телеграми 10.02.2009 про перенесення судового засідання; 24.03.2009 у судовому засіданні були присутніми представники обох сторін та розгляд справи було відкладено на 07.04.2009.
За викладених обставин немає підстав для твердження про порушення прав відповідача через незадоволення його повторного клопотання від 06.04.2009 про відкладення розгляду справи.
Крім того, зазначена обставина не є підставою для скасування рішення відповідно до ст. 104 ГПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2009 у справі №16/62 залишити без змін, а скаргу без задоволення.
2. Справу № 16/62 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Ропій Л.М.
Судді Кондратова І.Д.
Попікова О.В.
10.08.09 (відправлено)