ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/257
02.07.09
За позовом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві
До Товариства з обмеженою відповідальністю „Євродім”
Про стягнення 1470000 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
Від позивача не з'явились
Від відповідача Воронюк О. О. (за дов б/н від 17.06.2009 р.)
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Державне управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю „Євродім” про стягнення 1470000 грн., перерахованих за умовами договору підряду № 2 від 12.10.2006 р..
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаний договір укладено з порушенням вимог законодавства, а саме: постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 р. „Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва”.
При цьому позивач не заперечує, що роботи за спірним договором, стягнення оплати за які є предметом спору, були відповідачем виконані вчасно та в повному обсязі.
Ухвалою суду від 06.04.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/257.
Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Зокрема, відповідач посилається на те, що позивач в позовній заяві не навів жодних правових обґрунтувань для стягнення спірної суми.
Також, відповідач зазначає, що ним роботи за спірним договором, який є чинним та в судовому порядку недійсним не визнавався, виконані своєчасно та в повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання 02.07.2009 р. не з'явився.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва, за згодою представника відповідача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
12.10.2006 р. між Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві (замовником), яке згідно з наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.06.2006 р. № 285 перейменовано в Державне управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві, та товариством з обмеженою відповідальністю „Євродім” (виконавцем) було укладено договір підряду № 2 (далі -Договір).
Відповідно до умов Договору (п 1.1), замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати власними силами та засобами згідно з технічним завданням замовника роботи по реконструкції (модернізації) сміттєсортувальних ліній сміттєсортувального комплексу за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 94-А.
Загальна вартість робіт за Договором становить 1470000 грн. (п. 3.1), термін дії Договору починається з моменту підписання Договору сторонами та закінчується після виконання сторонами своїх зобов'язань. Виконання робіт починається з 26.12.2005 р. та закінчується 30.09.2006 р. (п. 1.2).
Відповідач роботи за Договором виконав своєчасно та в повному обсязі, про що свідчать додані до матеріалів справи копії довідки про вартість виконаних підрядних робіт за 2006 рік, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2006 року (типова форма № КБ-3), акту приймання виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2006 року від 18.12.2006 р., акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006 року (типова форма № КБ-2в) та акту перевірки виконання договору від 12.10.2006 № 2. Вказаний факт сторонами не заперечується.
На виконання умов Договору позивачем відповідачу було перераховано 1470000 грн., що останнім підтверджено.
Позивач, вимагаючи повернення спірних коштів, наполягає на тому, що Договір укладений з порушенням вимог законодавства, а саме: постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 р. „Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва”, вказуючи в позовній заяві на те, що в порушення вказаної постанови кошти державного бюджету незаконно спрямовані на безповоротній основі відповідачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Отже, як слідує з матеріалів справи, між сторонами, виходячи з умов Договору, винили зобов'язання, в силу яких відповідач взяв на себе обов'язок виконати певні роботи, а позивач зобов'язувався прийняти їх та оплатити, в рахунок чого позивачем відповідачу спірні кошти й були перераховані.
Викладене вище спростовує твердження позивача про спрямування коштів відповідачу на безповоротній основі.
Статтею 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, а згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, а саме те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У матеріалах справи відсутні докази визнання Договору у встановленому чинним законодавством порядку недійсним, з огляду на що, виходячи з положень ст. 204 ЦК України, Договір є правомірним, а відтак, жодних підстав для повернення коштів, перерахованих на його виконання, немає.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Жодних інших підстав для повернення спірних коштів позивач суду не навів. З огляду на викладене, позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 04.08.2009 р.