ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/90
05.08.09
За позовом Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ»(Жуляни)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Київська міська державна адміністрація (виконавчий орган Київської
міської ради)
2. Київська міська рада
3. Солом'янська районна у місті Києві рада
4. Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого
органу Київської міської ради (Київської міської державної
адміністрації)
До Центрального територіального управління капітального будівництва
Міністерства оборони України
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 5. Міністерство оборони України
Про розподіл житла пропорційно внесеним пайовим часткам
За участю Військової прокуратури центрального регіону України
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача Заболотна Н.С. -по дов. № б/н від 23.02.2009р.
Аскеров С.С. -по дов. № 1.8-1173 від 24.11.2008р.
Від відповідача Коваль О.Б. -по дов. № 10/3 від 19.01.2009р.
Від третьої особи 1 не з'явився
Від третьої особи 2 Руденко Н.В. -по дов. № 225-КР-813 від 28.07.2009р.
Від третьої особи 3 не з'явився
Від третьої особи 4 Нечипорчук Н.О. - по дов. № 043/1/7-8286 від 24.11.2008р.
Від третьої особи 5 Коваль О.Б. -по дов. № 220/85/д від 19.02.2009р.
Від прокуратури Хруленко О.В. -посвідчення № 658 від 23.07.2007р.
На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ»(Жуляни) до Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства Оборони України про розподіл житла - готелю «Авіа»на Повітрофлотському проспекті, 84, будівлі, що знаходиться на балансі позивача між Комунальним підприємством Міжнародний аеропорт «Київ»(Жуляни) та Управлінням капітального будівництва Міністерства Оборони України пропорційно внесеними пайовими частками (інвестиції) в реконструкції об'єкту і власником спірного майна - Київською місткою радою згідно рішення від 08 червня 2000 року № 189/010.
Відповідач у письмовому відзиві на позов проти позову заперечує посилаючись на те, що згідно п. 3.1.2. Договору після здачі об'єкту в експлуатацію Пайовик отримує дев'яносто відсотків житла. Відповідно до абз. 2 п. 2.4. Договору сторони погодили і встановили, ще загальна площа житлових приміщень Об'єкту остаточно буде визначена ні підставі проектно-кошторисної документації та документації, що буде оформлена БТІ. Відповідно до визначеної фактичної загальної площі житлових приміщень буде остаточно визначено розмір частики Пайовика, але у будь якому випадку процентне співвідношення часток, встановлене п. 3.1.2 цього договору не підлягає зміні. Відповідно до п. 4.1.(д) Замовник зобов'язаний після оформленню Акту Державної комісії передати Пайовику дев'яносто відсотків загальної площі квартир будівлі об'єкту та залишає за собою десять відсотків житла. Відповідно до Технічного паспорту на житловий будинок по проспект) Повітрофлотському, 84 від 03.11.08 загальна площа квартир об'єкту становить 3425,8 кв. м. 90% загальної площі квартир становить - 3083,22 кв. м. Відповідно до п. 4.2.(ж) Договору Пайовик зобов'язаний вимагати передачу загальної площі Об'єкту у відповідності з п. 3.1.2. цього Договору. Пайовик своїм листом від 15.01.2009р. № 10/39 в порядку ст. 530 ЦК України звернувся до Замовника з вимогою виконати умови Договору та передати Міністерству оборони України профінансовану частку житла. Станом на день подання позову відповіді від комунального підприємства не надходило, що свідчить про порушення зі сторони Замовника умов Договору та вимог чинного законодавства України в частині передачі Пайовику профінансованого житла. Зазначені вище дії Замовника спричиняють значні збитки держави в особі Міністерства оборони України, оскільки позбавляють останнього оформити право власності на квартири.
Третя особа 1 в судове засідання 05.08.2009р. не з'явилась. У письмових поясненнях зазначає, що позивач в позовній заяві просить суд переглянути розподіл квартир в будинку на Повітрофлотському проспекті, 84 з чого випливає, що умови договору від 23.11.2004р. № 191-2004 мають бути змінені, однак підстави для цього, передбачені законодавством, відсутні та позивачем не наведені. Згідно з п. 3.1.2 та пп. «д»п. 4.1 договору від 23.11.2004р. № 191-2004 відбувся розподіл квартир у реконструйованому будинку згідно з яким позивач добровільно передав відповідачу 90% житла, що підтверджується, зокрема, додатком до Додаткової угоди від 20.02.2006р. № 2 до договору від 23.11.2004р. № 191-2004. Враховуючи зазначене, вважає, що перегляд питання перерозподілу площі будинку на Повітрофлотському проспекті, 84 між позивачем та відповідачем є недоцільним.
Третя особа 2 у письмових поясненнях позовні вимоги Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі з посиланням на рішення Київської міської ради від 02.04.2009р. № 151/1207 «Про згоду на передачу житлового будинку комунальної власності територіальної громади м. Києва», яким Київська міська рада надала згоду на безоплатну передачу з комунальної власності територіальної громади м. Києва до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва житлового будинку за адресою: проспект Повітрофлотський, 84 по відновній вартості, яка включає залишкову вартість колишнього готелю «Авіа»та витрати, понесені Міністерством оборони України у зв'язку з реконструкцією будівлі. На підставі п. 2 цього рішення Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) разом з Комунальним підприємством Міжнародний аеропорт «Київ»(Жуляни) здійснити у встановленому порядку передачу вищезазначеного майна територіальній громаді Солом'янського району м. Києва.
Третя особа 3 в судове засідання не з'явилась, вимоги суду викладені в ухвалах від 13.05.2009р., від 22.06.2009р. та від 13.07.2009р. не виконала, а саме не подала письмові пояснення на позовну заяву.
Третя особа 4 вимоги суду викладені в ухвалі від 13.07.2009р. не виконала, а саме не подала докази виконання рішення Київської міської ради від 12.04.2009р. №151/1207, письмові пояснення на позовну заяву.
Третя особа 5 в судове засідання не з'явилась, вимоги суду викладені в ухвалі від 13.05.2009р. не виконала, а саме не подала письмові пояснення на позовну заяву.
В судовому засіданні 05.08.2009р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Як вбачається з матеріалів справи готель «Авіа»на Повітрофлотському проспекті, 84 є комунальною власністю територіальної громади міста Києва від імені якої права суб'єкта комунальної власності здійснює Київська міська рада.
Відповідно до частини 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішенням Київської міської ради № 189/910 від 08.06.2000р. «Про деякі питання реконструкції колишнього готелю «Авіа»на Повітрофлотському проспекті, 84»на підставі п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та враховуючи згоду Комунального підприємства Міжнародного аеропорту «Київ»(Жуляни), надано згоду останньому на укладення інвестиційних угод з Управлінням експлуатації фондів, розквартирування військ та капітального будівництва Військ протиповітряної оборони України та військовою частиною 3030 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на інвестування відповідних коштів в реконструкцію приміщень колишнього готелю «Авіа»на Повітрофлотському проспекті, 84, визначивши цими угодами порядок розподілу реконструйованих приміщень при умові передачі місту 10 відсотків житла.
23.11.2004р. між Комунальним підприємством Міжнародного аеропорту «Київ»(Жуляни) (Замовник) та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Пайовик) було укладено договір № 191-2004 про будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін (далі - Договір).
Пунктом 1.3. Договору визначено що Об'єктом є реконструкція будівлі готелю «Авіа»по Повітрофлотському проспекту, 84 в Солом'янському районі м. Києва, яка знаходиться на балансі Замовника, під 68-квартирний житловий будинок, згідно з затвердженою в установленому порядку проектно-кошторисною документацією (ПКД).
Відповідно до п. 2.1. Договору предметом цього Договору є реконструкція у порядку пайової участі Сторонами Об'єкту, який знаходиться на балансі Замовника і розташований за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 84, для забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей.
Реконструкція Об'єкту, що визначено пунктом 2.1. цього договору здійснюється Пайовиком або визначеними останнім спеціалізованими підприємствами, установами та ор ганізаціями зі всією інженерною та соціальною інфраструктурою згідно архітектурно-планувльним завданням, технічним умовам (надалі - ТУ) та ПКД (п. 2.2. Договору).
Умовами Договору сторони погодили і встановили, що для досягнення мети цього договору і розмежування повноважень між сторонами, Замовник передає, а Пайовик приймає повноваження на виконання функцій замовника будівництва Об'єкту, перелік яких міститься в п. 3.4. Договору.
Відповідно до п. б) п. 4.1. Договору Замовник приймає на себе обов'язок згідно п. 3.4. цього договору передати пайовику функції замовника реконструкції (будівництва) Об'єкту з оформленням двостороннього акту.
Як вбачається з матеріалів справи 23.11.2004р. сторонами складений двосторонній акт № 191-2004/2 передачі функцій замовника, згідно якого Замовник передав, а Пайовик прийняв функції Замовника, перелік яких міститься в згаданому акті.
У зв'язку з реформуванням Збройних Сил України 19.03.2007р. було укладено додаткову угоду № 4, якою здійснено заміни сторони по Договору -Пайовика на Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно ч. 1 до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 п. 2.4. Договору сторони узгодили і встановили, що умови, порядок, терміни реконструкції Об'єк ту, строки та умови передачі житла, що передається Замовником Пайовику для забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, визначаються Сторо нами цим договором та можуть уточнюватися, шляхом укладання відповідних договорів, що є додатками до цього договору і є його невід'ємними частинами.
Відповідно до ч. 2 п. 2.4. Договору сторони погодили і встановили, що загальна площа житлових приміщень Об'єкту ос таточно буде визначена на підставі проектно-кошторисної документації та документації, що буде оформлена Бюро технічної інвентаризації (надалі - БТІ). Відповідно до визначеної фак тичної загальної площі житлових приміщень буде остаточно визначено розмір частки Пайо вика, але у будь-якому випадку процентне співвідношення часток, встановлене п. 3.1.2. цього договору, не підлягає зміні.
Згідно п. 3.1. Договору сторонами встановлено, що після введення Об'єкту в експлуатацію:
3.1.1. Розмір частки Замовника, яку він має отримати за результатами реконструкції Об'єкту, складається із будівлі Об'єкту та десяти відсотків житла, згідно рішення Київської міської ради від 08.06.2000р. № 189/910, номери квартир і їх загальна площа остаточно уточ нюється Сторонами, відповідно до документації БТІ після здачі Об'єкту в експлуатацію;
3.1.2. Пайовик отримує дев'яносто відсотків житла, номери квартир і їх загальна площа остаточно уточнюється Сторонами, відповідно до документації БТІ після здачі Об'єкта в експлуатацію.
Згідно виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації а реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна 03.11.2008р. Технічного паспорту на житловий будинок по проспекту Повітрофлотському, 84 загальна площа квартир об'єкту становить 3 425,8 кв. м.
Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 30.12.2008р. житловий будинок по Повітрофлотському проспекту, 84 у Солом'янському районі міста Києва було прийнято в експлуатацію.
Солом'янська районна у місті Києві державна адміністрація розпорядженням № 2285 від 30.12.2008р. затвердила акт від 30.12.2008р. державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта : «Реконструкція колишнього готелю «АВІА»(гуртожитку) під житловий будинок за адресою : м. Київ, Повітрофлотський проспект, 84 у Солом'янському районі міста Києва».
Підписуючи редакцію Договору позивач фактично погодився з передбаченими цим Договором умовами, зокрема щодо істотної умови про розподіл житла між сторонами по закінченню реконструкції. Позивач на момент укладення Договору не скористався наданим йому законом правом за наявності заперечень щодо окремих умов Договору скласти протокол розбіжностей (ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України).
Однак, враховуючи те, що Договір був підписаний сторонами, тобто укладений за взаємним волевиявленням і сторони у передбаченому порядку та формі досягнули згоди щодо його умов, а отже Договір вважається укладеним відповідно до положень частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, статті 638 Цивільного кодексу України.
Слід зазначити, що згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування»встановлює, що акти ради, прийняті в межах наданих повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
26.12.2008р. Комунальне підприємство міжнародний аеропорт «Київ»(Жуляни), з однієї сторони, та заступник голови Київської міської державної адміністрації -начальник Головного управління житлового забезпечення, з другої сторони, склали акт № 418 про те, що перший передав, а другий прийняв 4 (чотири) квартири загальною площею 322,3 кв. м. в рахунок 10% відрахувань за житловий будинок у м. Києві по Повітрофлотському проспекту, 84 з оздобленням, згідно рішення Київради № 189/910 від 08.06.2000р.
Отже, відбулося часткове фактичне виконання Договору, що в свою чергу також свідчить про прийняття позивачем умов Договору.
Однак, звернувшись з позовними вимогами про розподіл житла між сторонами Договору та Київською міською радою пропорційно внесеними пайовими частками в реконструкцію об'єкту позивач намагається змінити умови Договору, в тій частині, яка за погодженням сторін Договору не підлягає зміні.
Крім того, слід зазначити, що загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України
Відповідно до п. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зміна договору згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому ч 2 згаданої статті визначає, що договір може бути змінено у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Суд вважає за необхідне відзначити, що обставини з приводу належності або неналежності виконання відповідачем умов Договору не досліджуються, оскільки позивач не посилається на ці обставини як на підставу для задоволення позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно ч. 2 зазначеної статті якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Позивач не наводить існування обставин, які істотно змінились після укладення Договору, і якими сторони керувалися при укладенні Договору, що є підставою для його зміни в частині розподілу житла.
Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України визначено що, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами про розподіл житла між позивачем та відповідачем і власником майна -Київською міською радою пропорційно внесеними пайовими частками.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов виснову про відстуність підстав для задоволення позову.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В позові відмовити повністю.
Суддя
Т.Ю.Трофименко