Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
19 березня 2009 року Справа № 19/24
Позивач: Державна екологічна інспекція в Чернігівській області,
вул. Малясова, 12, м.Чернігів, 14017.
Відповідач: Дочірнє підприємство "Пластмас" Товариства з обмеженою
відповідальністю "Торговий дім "Пластмас-Прилуки",
вул. Козача, 56, м. Прилуки, Прилуцький район,
Чернігівська область, 17500.
Про: відшкодування шкоди у розмірі 11064,95 грн.
Суддя Л.Р. Кочергіна
Представники сторін:
позивача: Кубрак І.М., довіреність № 04-08/332 від 30.10.2008 року,
Шульга В.М. довіреність № 04-08/3422 від 06.11.2008 старший державний інспектор (посвідчення № 038),
відповідача: Бойко В.С., довіреність № 2 від 05.01.2009 року,
Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області подано позов про стягнення з Дочірнього підприємства „Пластмас” Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Пластмас-Прилуки” (надалі -ДП „Пластмас” ТОВ „ТД Пластмас-Прилуки”) шкоди у розмірі 11064,95 грн. завданої внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
В позовній заяві зазначено, що за відсутності дозволу на спеціальне водокористування ДП „Пластмас” ТОВ „ТД Пластмас-Прилуки” самовільно проведено забір води в період з 12.06.2007 року по 22.04.2008 року. Кількість забраної води складає 74233 куб.м. (з 12.06.2007 року по 31.12.2007 року забрано 47826 куб.м., з 01.01.2008 року по 22.04.2008 року забрано 26407 куб.м.)
17.02.2009 року позивачем подано уточнення до позовної заяви, у якому останній уточнив другий абзац позовної заяви, виклавши його в наступній редакції: „4 листопада 2009 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області Шульгою В.М., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Макаровим М.К., Пташник А.Г. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП „Пластмас” ТОВ „Торговий дім Пластмас-прилуки”, м. Прилуки Чернігівської області, про що складено акт.”
Позивачем по справі подано письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог щодо розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті здійснення самовільного спеціального використання води.
Судом прийнято до розгляду зазначені заяви.
Відповідач в письмовому відзиві заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги позивача безпідставними. ДП „Пластмас” ТОВ „Торговий дім Пластмас-Прилуки” зазначає, що на момент проведення позапланової перевірки 12.03.2008 року, відповідачем проводилися роботи з переоформлення дозволу на спецводокористування, у зв'язку із чим останнім зроблено усі необхідні дії які вимагає закон. Разом з тим, процес оформлення дозволу затягнувся у зв'язку із введенням нових правил оформлення відповідних дозволів та необхідністю оформлення додаткових документів. Відтак вина відповідача у відсутності дозволу відсутня. ДП „Пластмас” ТОВ „Торговий дім Пластмас-Прилуки” також зазначає, що він повідомив позивача про одержання дозволу на спецводокористування 23.04.2008 року, однак 04.11.2008 року позивач неправомірно здійснив другу позачергову перевірку.
05.02.2009 року відповідачем подано письмові доповнення до відзиву на позов. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позивачем неправомірно, двічі протягом восьми місяців проводились позапланові перевірки. Крім того, на думку відповідача, згідно ст. 250 Господарського кодексу України до спірних правовідносин повинен бути застосований шестимісячний строк притягнення до адміністративно-господарської відповідальності. Оскільки факт нанесення шкоди встановлено позивачем ще 12.03.2008 року, про що свідчить акт перевірки від 12.03.2008 року, то період протягом якого може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді стягнення шкоди, закінчується 12.09.2008 року. Разом з тим, позивач звернувся до суду із позовом лише 22.01.2009 року.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
12 березня 2008 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Федько О.О. та Бистревською О.В. на підставі направлення №86 від 07.03.2008 року проведено позапланову перевірку водогосподарської діяльності ДП „Пластмас” ТОВ „Торговий дім Пластмас-Прилуки”, про що складено акт №03/011.
В ході перевірки встановлено, що ДП „Пластмас” ТОВ „Торговий дім Пластмас-Прилуки” використовує артезіанську свердловину та самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування, в період з 12.06.2007 року по 12.03.2008 року забрало 64919 м3 води з артезіанських свердловин.
4 листопада 2008 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Шульгою В.М. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Макаровим М.К., Пташник А.Г. на підставі направлення №809 від 03.11.2008 року проведено позачергову перевірку водогосподарської діяльності ДП „Пластмас” ТОВ „Торговий дім Пластмас-прилуки”, про що складено акт № 243/08.
В ході перевірки встановлено, що ДП „Пластмас” ТОВ „Торговий дім Пластмас-Прилуки” використовує артезіанську свердловину та самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування, в період з 12.06.2007 року по 22.04.2008 року забрало 74233 м3 води з артезіанських свердловин, в тому числі з 12.06.2007 року по 31.12.2007 року -47826 м3, з 01.01.2008 року по 22.04.2008 року -26407 м3.
Із вказаних актів вбачається, що в порушення ст.44, ст. 49 Водного кодексу України в період з 12.06.2007 року по 22.04.2008 року відповідачем -самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування, забрано 74233 м3 м3 води.
Відсутність дозволу на спеціальне водокористування та самовільний забір води з артезіанської свердловини відповідачем не заперечується, однак наполягає на пропущенні позивачем шестимісячного строку застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді стягнення шкоди.
Відповідно до вимог ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Виходячи із змісту ст. 238 Господарського кодексу України, адміністративно-господарськими санкціями є санкції, застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Адміністративно-господарськими санкціями є заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Судом встановлено, що позивач діє в межах повноважень визначених п.п.1, 4, 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства природи України від 19.12.2006 року №548 і є спеціальним підрозділом Міністерства природи України, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції. Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.
Одним із основних завдань Інспекції є здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.
Інспекція відповідно до покладених на неї завдань має право подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Виходячи із наведеного, Державна екологічна інспекція є органом державної влади до повноважень якого входить застосування санкцій до суб'єктів які порушують встановлені законами вимоги про охорону навколишнього природного середовища та правила їх використання, в тому числі й у господарській діяльності.
Відповідно до п. 9 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності спеціального дозволу.
Згідно до п.6 ст. 110 Водного кодексу України за порушення водного законодавства особи несуть відповідальність у разі недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.
Відповідно до ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст.ст. 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Виходячи із наведеного, шкода, заявлена позивачем, є санкцією за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що підлягає стягненню в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення, тобто нормативно закріплених підстав звільнення від відповідальності або зменшення розміру такої відповідальності, та незалежно від встановлених та сплачених зборів за користування, забруднення або погіршення природних ресурсів.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що до спірних правовідносин має застосовуватись встановлений ст. 250 Господарського кодексу України шестимісячний строк застосування адміністративно-господарських санкцій.
З матеріалів справи вбачається, що порушення відповідачем порядку спеціального водокористування в період з 12.06.2007 року по 12.03.2008 року було виявлено позивачем 12 березня 2008 року, що підтверджується наявним в матеріалах актом перевірки №03/011.
Разом з тим, із позовом про відшкодування шкоди позивач звернувся лише 22.01.2009 року, тобто з порушенням встановленого законом шестимісячного строку застосування такої санкції.
Враховуючи наведене, вимога позивача в частині стягнення з відповідача шкоди завданої державі в період з 12.06.2007 року по 12.03.2008 року у розмірі 9547,89 грн., не підлягає задоволенню.
Судом також встановлено, що в період з 12.03.2008 року по 22.04.2008 року, відповідачем самовільно, без дозволу на спецводокористування забрано із артезіанської свердловини 9353 м3. Зазначена обставина не заперечується відповідачем, підтверджується актом перевірки № 243/08 від 04.11.2008 року та журналом обліку витрат води господарчо-питного водозабезпечення ДП „Пластмас” ТОВ „ТД Пластмас-Прилуки”.
Відповідно розрахунку, згідно “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України економіки України від 18.05.1995 року №37 та зареєстрованої Мінюстом України №162/698 від 01.06.1995 року, відповідач повинен відшкодувати шкоду за порушення водного законодавства в сумі 1517,05 грн.
Зазначена сума шкоди є обґрунтованою, правомірною та підлягає до стягнення.
Доводи відповідача про те, що позивачем неправомірно проведено перевірку 04.11.2008 року, на підставі якої заявлено позовну вимогу про стягнення суми шкоди, не приймається судом до уваги, оскільки неправомірність проведення перевірки державним органом контролю не звільняє винну особу від відповідальності за нанесену державі шкоду, встановлену, доведену і обґрунтовану у процесі судового розгляду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 250, 251 Господарського кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 44, 48, 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємство "Пластмас" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пластмас-Прилуки" вул. Козача, 56, м. Прилуки, Прилуцький район, (р/р 26000051480185 в ЧФ „Приватбанк” МФО 353586, код ЄДРПОУ 32512498) до місцевого бюджету Прилуцької міської ради Чернігівської області (р/р 33114331700006 в ГУДК у Чернігівській області, МФО 353592, код платежу 24062100) 1517,06 грн. шкоди.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя Л.Р. Кочергіна
Повний текст рішення підписано: 20.03.2009 року
Суддя Л.Р. Кочергіна
20.03.09