Постанова від 21.07.2009 по справі 2а-675/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.07.2009 р. 16год. 34хв. № 2а-675/09/2670

За позовомПриватного підприємства «Юридична фірма «ЮрСК»

До Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Провизнання нечинним рішення Фонду та правомірним органу підприємства,

Суддя Вовк П.В.

Секретар судового засідання Голод В.С.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1.,

Від відповідачаЧепілка Л.М., Давидюк Л.М.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 21.07.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 27.07.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання нечинним рішення Голосіївської міжрегіональної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про встановлення розміру допомоги по вагітності та пологах у сумі 57,85 грн. та визнання правомірним рішення уповноваженого органу підприємства по загальнообов'язковому соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності №1 від 21.07.2008 про призначення ОСОБА_1. допомоги по вагітності та пологах в сумі 42019,57 грн.

В судовому засіданні 21.07.2009 позивач, скориставшись правом наданим ст. 51 КАС України змінив позовні вимоги, у зв'язку з чим просив суд:

1. Визнати відсутність повноважень (підстав) для проведення позапланової ревізії позивача з 16 по 22 жовтня 2008 року.

2. Встановити, що допомога по вагітності і пологах директора позивача ОСОБА_1. за період її відпустки у зв'язку із вагітністю та пологами з 16.07.2008 по 19.11.2008 становить 42019,57 грн.

3. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення фінансування виплати допомоги по вагітності та пологах в сумі 42019,57 грн.

4. Зобов'язати відповідача профінансувати виплату допомоги по вагітності та пологах в сумі 42019,57 грн. застрахованій особі -ОСОБА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2009 відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-675/09/2670 .

У судовому засіданні 01.07.2009 суд, за згодою позивача, допустив заміну первинного відповідача (Голосіївську міжрегіональну виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) на Виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оскільки в судовому засіданні було з'ясовано, що оскаржуване рішення за результатами перевірки позивача було прийнято саме Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (№73 від 27.04.2009).

У судовому засіданні 21.07.2009 суд ухвалив про прийняття до розгляду, із переліку змінених позовних вимог, лише другу - четверту позовні вимоги, оскільки перша вимога одночасно змінює, і підставу, і предмет позову, що суперечить вимогам ст. 51 КАС України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач незаконно здійснив розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах в розмірі 57,85 грн. за 89 робочих днів, замість належних, на думку позивача 42019,57 грн., оскільки твердження Фонду, що ОСОБА_1. за період січень-червень 2008 року було нараховано 78,88 грн. заробітної плати за відпрацьовані 122 робочих дня спростовується первинними документами про нарахування та сплату заробітної плати: штатним розкладом, відомостями нарахування зарплати, видатковими касовими ордерами про виплату зарплати, а також сплатою усіх податків і зборів із зарплати ОСОБА_1. та уточнюючими звітами, поданими до перевірки.

Відповідач проти позову заперечив та просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

За період, що перевірявся фонд заробітної плати працівників приватного підприємства, який зазначений в відомостях нарахування заробітної плати, не відповідає фонду заробітної плати, зазначеному в звітних формах Ф4-ФСС з ТВП. Даний фонд заробітної плати, також, мав розбіжності з даними звітів податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ, які надавались до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

На підприємстві не проводилось нарахування заробітної плати у розмірах, які були визначені у відомостях нарахування заробітної плати, наданих на перевірку 16.10.2008.

На момент настання страхового випадку (16.07.2008) страхові внески із заробітної плати директора Лубенської Катерини Анатоліївні за січень - червень 2008 року до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не перераховувались, а були перераховані до Фонду лише 18.09.2008.

В порушення ч. 2 ст. 53 Закону № 2240 та всупереч п. 7, 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26 вересня 2001 року за № 1266 при розрахунку середньоденної заробітної плати Позивачем був невірно визначений розмір нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподаткований доход) ОСОБА_1.

За розрахунковий період з 01.01.2008 по 30.06.2008 ОСОБА_1. була нарахована заробітна плата в розмірі 78,88 грн., що підтверджується звітами по формі №1ДФ за І та II квартали 2008 року. Донарахування заробітної плати ОСОБА_1. у зв'язку з виправленням помилки, було здійснено в серпні місяці 2008 року за попередній період, і не може бути включене до розрахункового періоду відповідно до діючого законодавства.

Серпень місяць 2008 року, в якому проведене донарахування заробітної плати ОСОБА_1., не є місяцем розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах.

Крім того, перевіркою було встановлено, що допомога по вагітності та пологах в порушення п. 4 ч. 2 ст. 27 Закону № 2240, п. 7.1, 7.2 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженою постановою правління ФСС з ТВП від 26.06.2001 р. за № 16, не була проведена по бухгалтерському обліку підприємства. Дані фінансових звітів за коштами Фонду не відповідають балансовим рахункам «За соціальним страхуванням», як це вимагає Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

Отже, відповідачем правомірно не прийняті до зарахування витрати у розмірі 41961,72 грн. та накладений штраф у розмірі 20980,86 грн. за порушення витрачання страхових коштів Фонду на Позивача, про що було винесено рішення №73 від 27.04.2009.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Юридична фірма «ЮрСК»(надалі -позивач) є юридичною особою, зареєстрованою 29.05.2006 Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією, з 30.05.2006 є страхувальником у Голосіївській міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та з 01.01.2008 платником єдиного податку, що підтверджується наявними у справі копіями довідки ЄДРПОУ, повідомлення про реєстрацію страхувальника та свідоцтва про право сплати єдиного податку.

Згідно наказу позивача №1-Т від 01.06.2006 директором підприємства з 01.06.2006 було призначено Свиридову Катерину Анатоліївну, яка після реєстрації шлюбу 16.06.2007 отримала прізвище Лубенська.

Відповідно до наказу позивача №19-Т від 16.07.2008 директору підприємства ОСОБА_1. з 16.07.2008 по 18.11.2008 надано відпустку по вагітності та пологах та призначено виконуючим обов'язки директора ОСОБА_2.

Як свідчить первинний листок непрацездатності ААЯ №659238 (надалі -ЛН) ОСОБА_1. звільнена від роботи з 16.07.2008 по 18.11.2008 та їй надано відпустку по вагітності та пологах.

Рішенням №1 від 21.07.2008 уповноваженого позивача ОСОБА_2. по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності вирішено призначити ОСОБА_1. на підставі ЛН та здійснено розрахунок допомоги по вагітності та пологах в сумі 42019,57 грн. за 89 днів з 16.07.2008 по 18.11.2008 (довідка-розрахунок від 27.10.2008 наявна у справі).

20.10.2008 позивач звернувся до Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з заявою №2010/02 про фінансування допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1. у сумі 42019,57 грн. на її особовий рахунок через відсутність коштів на підприємстві згідно ст.ст. 50-52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001. №2240 (надалі -Закон №2240).

27.10.2008 ОСОБА_1. також зверталась з подібною заявою до Фонду.

Голосіївська міжрайонна виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності листом №1106/01-40/05 від 07.11.2008 відмовила позивачу та ОСОБА_1. у фінансуванні виплати матеріального забезпечення, оскільки перевіркою позивача (акт №2121) встановлено, що у підприємства відсутня заборгованість з його виплати, у зв'язку з тим, що допомога по вагітності та пологах не була проведена по бухгалтерському обліку підприємства. А також, роз'яснено, що застосування ч. 4 ст. 50 Закону №2240 можливе за умови наявності у позивача фінансових проблем, внаслідок яких на підприємстві відсутні кошти, однак на рахунку позивача були наявні грошові кошти у сумі 20,61 грн.

З 16.10.2008 по 22.10.2008 Голосіївською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено позапланову ревізію по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивача, пов'язану з отриманням заяви від страхувальника, тобто позивача, на отримання коштів для відшкодування витрат з бюджету Фонду за період з 29.05.2008 по 30.05.2008.

За результатами ревізії було складено акт №2121 від 22.10.2008, згідно висновків якого загальна сума безпідставно відсторнованого нарахованого фонду заробітної плати за липень 2006 року -червень 2007 року складає 11110,83 грн. Загальна сума безпідставно відсторнованих страхових внесків за липень 2006 року -червень 2007 року складає 77,71 грн. Зайво нараховані страхові внески за січень -липень 2008 року в розмірі 1% складають 525,21 грн. Неправомірно зараховані до звіту за 9 місяців 2008 року витрати по вагітності та пологах в сумі 42019,57 грн. та невірно здійснений розрахунок матеріального забезпечення ОСОБА_1., оскільки допомога по вагітності та пологах повинна складати 57,85 грн. (42019,57 грн. -57,85 грн. = 41961,72 грн.).

З 03.04.2009 по 08.04.2009 Голосіївською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено позапланову ревізію по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивача, пов'язану з виявленням камеральної перевірки недостовірних даних у заявлених документах обов'язкової звітності за період з 01.10.2008 по 03.04.2009, за результатом проведення якої було складено акт ревізії №420 від 08.04.2009 про безпідставно відсторнований нарахований фонд заробітної плати за липень 2006 року -червень 2007 року у сумі 11110,83 грн. Загальна сума безпідставно відсторнованих страхових внесків за липень 2006 року -червень 2007 року складає 77,71 грн. Зайво нараховані страхові внески за січень -липень 2008 року в розмірі 1% складають 525,21 грн. Невірно здійснений розрахунок допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1., допомога повинна складати 57,85 грн. Неправомірно зарахована сума витрат за рахунок коштів Фонду складає 41961,72 грн.

Враховуючи, подані позивачем зауваження на наведений акт ревізії, Голосіївською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було знов проведено позапланову перевірку позивача та складено акт №515 від 24.04.2009, згідно висновків якого допомога по вагітності та пологах ОСОБА_1. повинна складати 57,85 грн. Неправомірно зарахована сума витрат за рахунок коштів Фонду складає 41961,72 грн.

На підставі актів №420 від 08.04.2009 та №515 від 24.04.2009 Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі -відповідач) винесла рішення №73 від 27.04.2009, яким не прийнято до зарахування витрати у розмірі 41961,72 грн. через порушення ч. 2 ст. 53 Закону №2240 та накладено штраф у розмірі 20980,86 грн. на підставі ст. 30 Закону №2240.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про правомірність та законність прийнятого відповідачем рішення про неприйняття до заліку витрат на допомогу по вагітності та пологах ОСОБА_1. у розмірі 41961,72 грн.

При цьому, судом відзначається, що оскільки позивач не оскаржує застосування до нього штрафних санкцій, то рішення відповідача розглядається судом лише в межах вимог заявлених позивачем, тобто в частині неприйняття до заліку витрат на допомогу по вагітності та пологах ОСОБА_1. у розмірі 41961,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №2240 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону №2240 за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності такий вид матеріального забезпечення як допомога по вагітності та пологах.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 50 Закону №2240 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (абз. 1 ч. 1 ст. 51 Закону №2240).

Статтею 53 Закону №2240 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону.

Порядок (1266-2001-п) обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26.09.2001 № 1266 (надалі -Порядок №1266), розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб'єкта підприємницької діяльності; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).

Страховий випадок настав 16.07.2008 , - з моменту надання ОСОБА_1. відпустки по вагітності та пологах.

Отже, з огляду на зміст, викладеної норми розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітної плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1. є період з 01.01.2008 по 30.06.2008.

Пунктом 7 Порядку №1266 передбачено, що середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із п. 14 Порядку №1266 середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподаткованого доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Як було встановлено судом, рішенням №1 від 21.07.2008 уповноваженого працівника позивача ОСОБА_2. по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності вирішено призначити ОСОБА_1. на підставі ЛН та здійснено розрахунок допомоги по вагітності та пологах в сумі 42019,57 грн. за 89 днів з 16.07.2008 по 18.11.2008.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 38 Закону № 2240 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

За розрахунковий період з 01.01.2008 по 30.06.2008 ОСОБА_1. була нарахована заробітна плата в розмірі 78,88 грн., що підтверджується звітами по формі №1ДФ за І та II квартали 2008 року наявними у справі.

Донарахування заробітної плати ОСОБА_1. у зв'язку з виправленням помилки, було здійснено в серпні місяці 2008 року за попередній період, а оскільки серпень місяць 2008 року, в якому проведене донарахування заробітної плати ОСОБА_1., не є місяцем розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах, то з огляду на вищенаведені норми таке донарахування не може бути включене до розрахункового періоду.

Пунктом 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та пунктом 1.6 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 13.01.2004 № 5 визначено, якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, то вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1. повинна складати 57,85 грн. = 0,65грн. середньоденної заробітної плати Х 89 роб. днів, оскільки фактично середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах згідно ЛН ААЯ № 659238 складає 0,65 грн. = 78,88 грн. / 122 роб. дні.

З цього приводу судом відзначається, що позивачем невірно розраховано кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді, а саме відповідно до табелів обліку робочого часу за січень - червень 2008 року ОСОБА_1. відпрацювала у розрахунковому періоді 122 робочі дні, замість 121, як зазначає позивач.

Як свідчать матеріали справи, зокрема довідка № 1 від 21.07.2008, позивач при розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1. враховував її заробітну плату, що була визначена у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати, а саме за січень - березень 2008 року у сумі 9495,00 грн. за місяць, за квітень - червень 2008 року -9705,00 грн. за місяць.

Натомість як вбачається зі звітної форми, поданої Позивачем 08.08.2008 до Пенсійного фонду Голосіївського району м. Києва за липень 2008 року, фонд заробітної плати склав лише 45,66 грн., що свідчить про нарахування ОСОБА_1. у липні місяці 2008 року заробітної плати за 8 годин роботи на місяць виходячи з мінімальної заробітної плати.

Крім того, суд враховує той факт, що даний звіт було підписано власноруч Лубенською К.А. як директором підприємства, яка в цей час вона фактично знаходилась у відпустці по вагітності та пологах згідно із наказом підприємства від 16.07.2008 № 19-Т.

Згідно вимог п. 4 ч. 2 ст. 27 Закону №2240, п.п. 7.1, 7.2 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженою постановою правління ФСС з ТВП від 26.06.2001 №16 страхувальник зобов'язаний вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів за формою, яка затверджується в установленому порядку та з відповідним відображенням у бухгалтерському обліку підприємства.

Однак матеріали справи не містять даних щодо проведення допомоги по вагітності та пологах по бухгалтерському обліку підприємства, вбачається невідповідність даних фінансових звітів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд при вирішенні даного спору, враховуючи зміст ст. 2 КАС України, дійшов висновку, що відповідачем доведено відсутність протиправної бездіяльності щодо нездійснення фінансування у сумі 42019,57 грн. допомоги по вагітності та пологах, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити таку виплату.

За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню як безпідставні та необґрунтовані.

Крім того, позовні вимоги не можуть бути задоволені, виходячи з наступного.

Судом не вбачається порушення прав, свобод та інтересів позивача у спірних правовідносинах саме стосовно визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення йому фінансування виплати допомоги по вагітності та пологах в сумі 42019,57 грн. та зобов'язання, у зв'язку з цим профінансувати таку виплату застрахованій особі -ОСОБА_1., оскільки виплата допомоги по вагітності та пологах позивачем не виплачувалась ОСОБА_1., що було встановлено судом вище.

Так, згідно ч. 4 ст. 50 Закону №2240 якщо через відсутність коштів на своїх банківських рахунках або через їх арешт страхувальник має заборгованість із виплати матеріального забезпечення, передбаченого цим Законом, більше ніж за один календарний місяць понад строки, встановлені статтею 52 цього Закону, за заявою застрахованої особи чи осіб, які мають право на одержання матеріального забезпечення, фінансування такого забезпечення здійснюється виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем реєстрації страхувальника з наступним відшкодуванням страхувальником виплачених Фондом коштів.

Таким чином, згідно вимог, викладеної норми саме ОСОБА_1. як фізична особа має право на звернення до відповідача з заявою про отримання матеріального забезпечення або в іншому випадку особа, яка має право на таке отримання. Однак позивач, як юридична особа такими повноваженнями не наділений.

При цьому, судом наголошується, що позивач мав би право на звернення до суду на захист його порушених прав, свобод чи інтересів з вимогами про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення йому фінансування виплати допомоги по вагітності та пологах в сумі 42019,57 грн. та зобов'язання здійснити виплати, за умови, якщо б підприємство виплатило ОСОБА_1. матеріальне забезпечення, а Фонд не відшкодував йому у відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»та абз. 5 п. 6.7 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №16 від 26.06.2001.

Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.В. Вовк

Попередній документ
4396030
Наступний документ
4396032
Інформація про рішення:
№ рішення: 4396031
№ справи: 2а-675/09/2670
Дата рішення: 21.07.2009
Дата публікації: 22.12.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: