ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
01.06.2009 р. № 2а-655/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва
у складі головуючого -судді Качур І.А., суддів Кишинського М.І., Мазур А.С.
при секретарі Черненко О.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Опанасенка М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України про визнання нечинними та скасування п.п.8, 14 Постанови «Про прядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням»від 22.08.1996 року за №992,
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.06.2009 року о 12 год. 15 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними та скасування п.п.8, 14 Постанови «Про прядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням»від 22.08.1996 року за №992. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що навчався у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, який закінчив 30.06.2006 року. 09.07.2008 року прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України звернулась до суду з позовом про відшкодування вартості навчання в сумі 55000 грн. згідно вимог оскаржуваної Постанови. Вважає, що положення 8 та 14 даної Постанови не відповідають Конституції України та законам, оскільки він як громадянин України має право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. А тому п. 14 Порядку, що зобов'язує випускника державного вищого навчального закладу, що вступив на навчання на конкурсній основі, відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати суперечить Конституції України. П.8 Порядку порушує законодавчо визначений принцип вільного обрання місця роботи. А тому просить визнати пункти 8 та 14 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням»від 22.08.1996 року №992 нечинними та скасувати такі.
У судовому засіданні представник відповідача позов підтримав та дав пояснення, аналогічні мотивам звернення до суду. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, оскаржувана Постанова Кабінету Міністрів України, якою затверджено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням прийнята у 1996 році, була оприлюднена належним чином. А тому позивач мав можливість ознайомитися з нею тривалий час, однак протягом встановленого строку не оскаржував її. Наполягав на відмові у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строків звернення до суду.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з таких підстав.
ОСОБА_3 з 2001 року по 2006 рік навчався за державним замовленням у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2001 року між студентом ОСОБА_3 та ректором Національної юридичної академії України імені Я.Мудрого було підписано угоду №005 про підготовку фахівців з вищою освітою. Відповідно до положень вищевказаної угоди студент зобов'язується прибути після закінчення академії на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років.
Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України «Про освіту»від 23.05.1991 року з наступними змінами і доповненнями, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про вищу освіту»від 17.01.2002 року з наступними змінами і доповненнями, передбачено, що випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи. Випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником. Якщо випускник вищого навчального закладу навчався за кошти третьої особи, його працевлаштування здійснюється відповідно до укладеної між ними угоди.
Постановою Кабінету Міністрів України №992 від 22.08.1996 року затверджено порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням.
П.8 Порядку встановлено, що випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років. Особи, зараховані до вищих навчальних закладів на цільові місця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. N 408 "Про пільги для сільської молоді при прийомі до вищих навчальних закладів, удосконалення системи перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів" (ЗП України, 1992 р., N 8, ст. 192), після закінчення вищого навчального закладу направляються на роботу на підприємства, до організацій сільського, лісового, водного господарства, переробних галузей агропромислового комплексу, закладів соціальної сфери села і зобов'язані відпрацювати за призначенням не менше трьох років. Особи, зараховані до вищих навчальних закладів відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та віднесені до 3 та 4 категорії, зобов'язані після закінчення вищого навчального закладу відпрацювати за призначенням не менше трьох років.
У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14 Порядку).
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Судом встановлено, що оскаржувана Постанова Кабінету Міністрів України №992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням" прийнята 22.08.1996 року. Дана Постанова була офіційно опублікована в офіційних виданнях України: «Урядовому кур'єрі»1996, 10, 10.10.96 №191-192 та «Зібранні постанов Уряду України»1996, №17, ст.460.
А тому судом не приймається до уваги посилання представника позивача на те, що ОСОБА_3 довідався про існування оскаржуваної постанови та порушення своїх прав після подачі 09.07.2008 року позову прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України про стягнення з нього вартості навчання у розмірі 55000 грн..
Таким чином судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України.
Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не представлено.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України про визнання нечинними та скасування п.п.8, 14 Постанови «Про прядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням»від 22.08.1996 року за №992 слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 9, 24, 71, 86, 99, 100, ст.ст.158-163, 171, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -02.06.2009 року.
Головуючий І.А.Качур
Судді М.І.Кишинський
А.С.Мазур