"22" квітня 2015 р. м. Київ К/9991/1973/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
за участю: секретаря Кохан О.С.,
представника позивача Малишевої І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Путильському районі Чернівецької області на постанову Господарського суду Чернівецької області від 25.10.2011 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 по справі №2/330 за позовом Путильського районного споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Путильському районі Чернівецької області, за участю прокуратури Чернівецької області про визнання нечинними та скасування рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія
Постановою Господарського суду Чернівецької області від 25.10.2011 позовні вимоги Путильського районного споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Путильському районі Чернівецької області про визнання нечинними та скасування рішень - задоволено. Визнано нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.07.2008 №0000282300 та від 19.09.2008 №0000372300.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 постанову Господарського суду Чернівецької області від 25.10.2011 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.07.2008 №0000282300 та від 19.09.2008 №0000372300.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Путильському районі Чернівецької області 27.12.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.01.2012 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Чернівецької області від 25.10.2011 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пункту 1 статті 3, статей 10, 11, пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 2 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій».
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Путильське районне споживче товариство є суб'єктом підприємницької діяльності, яке здійснювало розрахункові операції із застосуванням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Державною податковою адміністрацією Чернівецької області проведено перевірку Путильського районного споживчого товариства щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, про що складено акт від 20.06.2008 №240009982304.
Перевіркою встановлено, що якого в структурному підрозділі Путильського споживчого товариства - магазині «Пролісок» зафіксовано продаж товарів без застосування реєстраторів розрахункових операцій, що є порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у Путильському районі прийнято рішення від 15.07.2008 №0000282300 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 497345,50грн.
За результатами адміністративного оскарження Державною податковою адміністрацією Чернівецької області збільшено на 584869,50грн. суму штрафних санкцій, внаслідок чого прийнято рішення від 19.09.2008 №0000372300 на суму 584869,50грн.
Рішенням Державною податковою адміністрацією України від 30.10.2008 №10620/6/25-0425 зазначені вище рішення залишені без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що застосування фінансових санкцій до позивача на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є безпідставним, оскільки позивачем забезпечено повний облік розрахункових операцій при продажу товарів.
Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених цим законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України.
Такий перелік затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
При цьому граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пункті 22 переліку, тобто провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надано статус гірських, становить 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності.
Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій або безготівковій формі із застосуванням РРО визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121. Нею, зокрема, передбачено, що строк переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік операцій із застосуванням РРО складає один місяць з дати перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій.
Таким чином, позивач протягом місяця починаючи з дня перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій у розмірі 200тис.грн. зобов'язаний був перейти на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Враховуючи викладене, для правильного вирішення справи судам необхідно було встановити момент перевищення обсягу розрахункових операцій у розмірі 200тис.грн. та відповідно з якого моменту позивач зобов'язаний був застосовувати реєстратор розрахункових операцій; суму розрахункових операцій, що були непроведені через РРО з моменту його обов'язкового застосування та відповідно розмір штрафних санкцій, який підлягав застосуванню до позивача за таке порушення.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій зазначене залишено поза увагою, належної правової оцінки обставинам справи надано не було.
Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки встановлення нових обставин вимагає дослідження доказів, що знаходиться поза межами касаційного розгляду справи, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій як таких, що не відповідають статті 159 цього Кодексу.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Путильському районі Чернівецької області задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Чернівецької області від 25.10.2011 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 по справі №2/330 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв