61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
16 квітня 2009 р.Справа № 22-а-318/09
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.
при секретарі Баглаєнко Я.В.
за участю представників:
представників позивача -Сліденко А.В., Галаган О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Київському районні м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2008 року по справі № 2а-30/08
за позовом ДПІ у Київському районні м. Харкова
до ТОВ «Ремікс-Агро», ПП «Інтеграл»
про визнання недійсними правочинів та господарського зобов'язання, -
Позивач, ДПІ у Київському районні м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати недійсним правочин (угоду) укладений між ТОВ «Ремікс-Агро»(перший відповідач) та ПП «Інтеграл»(другий відповідач) на підставі виписаних податкових накладних на загальну суму 3268724,32 грн.; визнати недійсним господарське зобов'язання між ТОВ «Ремікс-Агро»та ПП «Інтеграл»на підставі виписаних податкових накладних на загальну суму 3268724,32 грн.; застосувати наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним та стягнути з ПП «Інтеграл»на користь ТОВ «Ремікс-Агро»3268724,32 грн., та стягнути з ТОВ «Ремікс-Агро»на користь держави З268724,32грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.08 р. у задоволені адміністративного позову ДПІ у Київському районні м. Харкова до ТОВ «Ремікс-Агро», ПП «Інтеграл»про визнання недійсними правочину та господарського зобов'язання було відмовлено в повному обсязі.
Позивач не погодився з зазначеною постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.08 р. по справі № 2а-30/08 та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, вислухавши осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 07.06.04 р. ТОВ «Ремікс-Агро»зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємництва - юридичної особи, реєстровий № 26488128 Ю 0032285.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 17.04.08 р. проведена державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ «Ремікс-Агро». В довідці також зазначено, що відомості станом на 12.05.08 р. про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є неповними, а тому інформацію про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців слід отримувати в органі виконавчої влади, в якому проводилася реєстрація.
Згідно довідки № 5288 ДПІ у Київському районі м. Харкова від 21.06.04 р. ТОВ «Ремікс-Агро»знаходиться на обліку в ДПІ та 29.06.04 р. зареєстровано платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № 28757989.
Другий відповідач, ПП «Інтеграл», був зареєстрований в районній державній адміністрації Голосіївського району м. Києва 29.10.01 р. за № 29706 та взятий на облік в ДПІ Голосіївського району м. Києва від 08.11.01 р. за № 26863.
Позивачем була проведена перевірка діяльності ТОВ «Ремікс-Агро», якою встановлено факт взаємодії з ПП «Інтеграл».
Так, за період з грудня 2004 р. по липень 2005 р. між ТОВ «Ремікс-Агро»та ПП «Інтеграл»були укладені договори купівлі-продажу: № 2608-1 від 26.08.04 р., № 0211 від 02.11.04 р., № 0112 від 01.12.04 р., № 0312 від 03.12.04 р., № 1512 від15.12.04 р., № 2312 від 23.12.04 р., № 2201 від 22.01.03 р., № 0102 від 01.02.05 р., № 0103 від 01.03.05 р., № 1403 від 14.03.05 р., № 2003 від 20.03.05 р., № 2903 -ДТ від 29.03.05 р., № 3103 від 31.03.05 р., № 3103 - 2 від 31.03.05 р., № 0104 -ДТ від 01.04.05 р., № 0604 -ДТ від 06.04.05 р., № 0704 від 07.04.05 р., № 2604 -ДТ від 26.04.05 р., № 0107 від 01.07.05 р., № 0206 від 02.06.05 р.
Відповідно до укладених договорів купівлі-продажу ТОВ «Ремікс-Агро»прийняло від ПП «Інтеграл»соняшник, ячмінь, просо, жито та дизельне паливо на загальну суму 3268724,32 грн. (в т.ч. ПДВ -544787,37 грн.), про що були виписані податкові накладні на загальна суму 3268724,32 грн. (в т.ч. ПДВ -544787,37 грн.).
Позивач вважає дані договори такими, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, посилаючись на вимоги ст. 207 та ст. 208 ГК України, оскільки вважає, що договори було укладено з метою ухилення від оподаткування.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції не врахував, що з моменту набрання чинності, тобто з 01.01.04 р., нових ЦК України та ГК України, вимоги про визнання недійсним зобов'язання (угоди), як такі, що суперечать інтересам держави та суспільства, не можуть бути предметом позову.
Згідно з ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, -нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. У ст. 49 ЦК УРСР, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, також ішлося про недійсність угоди, укладеної з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, тобто ця угода визнавалась недійсною на підставі закону.
Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.
Орган ДПС, встановивши нікчемність угоди, може самостійно провести відповідні нарахування і не повинен звертатися до суду про визнання недійсною угоди. В судовому порядку підлягають лише застосуванню санкції, передбачені ст. 208 ГК України, в межах строку встановлено ст. 250 ГК України, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Органи державної податкової служби, вказані в абз. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
Згідно з ч. 1 ст. 208 ГК передбачені нею санкції застосовує лише суд.
Це правило відповідає ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в ч. 1 ст. 238 ГК України.
Оскільки позивачем вимоги про застосування наслідків, передбачених ст. 208 ГК України, заявлені за межами строків, встановлених ст. 250 ГК України, то колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до ст. 157 КАС України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження по ній.
Таким чином, на підставі наведеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі в частині визнання правочину та зобов'язання недійсним підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 157, 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ДПІ у Київському районні м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.08 р. по справі № 2а-30/08 -задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.08 р. по справі № 2а-30/08 за позовом ДПІ у Київському районні м. Харкова до ТОВ «Ремікс-Агро», ПП «Інтеграл»про визнання недійсними правочинів та господарського зобов'язання -скасувати в частині визнання недійсними правочинів (угод) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремікс-Агро»і Приватним підприємством «Інтеграл»на підставі виписаних податкових накладних на загальну суму 3268724,32 грн. та в частині визнання недійсними господарських зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремікс-Агро»і Приватного підприємства «Інтеграл»на підставі податкових накладних на загальну суму 3268724,32 грн.
В цих частинах закрити провадження по справі.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.08 р. по справі № 2а-30/08 -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді Н.С. Водолажська
М.І. Гуцал
Повний текст ухвали виготовлений 21.04.2009 р.