61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
14 квітня 2009 р.Справа № 22-а-285/09
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.
при секретарі Житєньовій Н.М.
за участю представників:
з викликаних та повідомлених осіб в судове засідання ніхто не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ агрофірми «Семереньки»на постанову господарського суду Сумської області від 29.05.2008 року по справі № АС 9/247-08
за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до ТОВ агрофірми «Семереньки»
про стягнення 4609,40 грн., -
Позивач, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ТОВ агрофірми «Семереньки»штрафних санкцій та пені за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в 2006 р. в сумі 4609,40 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач зобов'язаний був створити у 2006 р. 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, але фактично у 2006 р. на підприємстві відповідача не було створено робочих місць для інвалідів, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити позивачу суму 4609,40 грн. штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця.
Постановою Господарського суду Сумської області від 29.05.08 р. адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ агрофірми «Семереньки»про стягнення 4609,40 грн. був задоволений повністю.
Відповідач не погодився з постановою суду і направив апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 29.05.08 р. по справі № АС 9/247-08 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушив норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, постанову суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно статистичних даних за 2006 р. підприємства відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників в 2006 р. становила 21 особу, а тому згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006 р. визначена - 1 місце.
Фактично середньооблікова чисельність працюючих інвалідів - штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2006 р. склала 0 чоловік.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що відповідач вказував про потребу в працівниках-інвалідах, що свідчить про неналежне інформування Центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому Центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.
Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача у 2006 р. становить - 4161,90 грн.
Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за не зайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 р. становить 4161,9 грн. Сума нарахованої пені станом на 08.04.08 р. складає 447,5 грн.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.
В ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.
З аналізу положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" витікає, що підприємства самостійно займаються працевлаштуванням інвалідів в порядку ст. 18 Закону, при цьому дана норма встановлює, що підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.05 р. затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що з урахуванням вищевикладеного адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.
За таких обставин суд першої інстанції вірно дійшов до висновку щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2006 р., враховуючи пеню.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку стосовно того, що постанова Господарського суду Сумської області від 29.05.08 р. по справі № АС 9/247-08 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 160, 164, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ТОВ агрофірми «Семереньки»на постанову Господарського суду Сумської області від 29.05.08 р. по справі № АС 9/247-08 - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Сумської області від 29.05.08 р. по справі № АС 9/247-08 за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ агрофірми «Семереньки»про стягнення 4609,40 грн. -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця з моменту виготовлення повного тексу.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді Н.С. Водолажська
М.І. Гуцал
Повний текст ухвали виготовлений 21.04.2009 р.