Справа № 296/1628/15-а
2-а/296/123/15
22 квітня 2015 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Адамовича О.Й.,
за участю секретаря судового засідання Світко Т.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про часткове визнання протиправним та часткове скасування рішення,-
Позивачі звернулися до суду з позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, в якому просять визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради №537 від 23.07.2008 року та п.3 додатку до рішення в частині включення квартири АДРЕСА_1, яка є їхнім постійним місцем проживання, до фонду житла для тимчасового проживання громадян.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що вони більше 10 років проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, з 2001 року їм надавався дозвіл на тимчасове проживання, а рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради їм надано дозвіл на постійну реєстрацію в вказаній квартирі. В грудні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до Виконавчого комітету Житомирської міської ради з питання видачі ордеру на квартиру, однак згідно наданої їм відповіді вбачається, що рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради №537 від 23.07.2008 року дана квартира була включена до фонду житла для тимчасового проживання громадян. Вважають таке рішення протиправним, а тому звернулися до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених в позові.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо позову заперечила та просила відмовити в його задоволенні. Зокрема вказала, що оскаржуване рішення не порушує права позивачів, оскільки в квартирі АДРЕСА_1 вони проживають тимчасово, до того ж позивачами пропущено строк звернення з адміністративним позовом так як про існування рішення їм було відомо ще в 2012 році.
Суд, заслухавши пояснення позивачів, представника позивачів, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 02.07.2001 року за №25/А-3128 в.о. заступника міського голови виконавчого комітетом Житомирської міської ради ОСОБА_6 повідомив начальника ВЖРЕП №10 та ОСОБА_7 про надання дозволу на заселення ОСОБА_1 та її сім'ї в складі двох чоловік - сина ОСОБА_2 та матері ОСОБА_8 в квартиру №8 будинку маневрового переселенського фонду №57 по вул. Вітрука в м. Житомирі тимчасово на два місяці без прописки (а.с.11).
ОСОБА_8 померла 25.11.2001 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.49). Однак, в квартирі до сьогоднішнього дня проживають позивачі ОСОБА_1,В та ОСОБА_2
На звернення ОСОБА_7 щодо надання ордеру на квартиру АДРЕСА_2 відповідач відмовив листом від 15.12.2014р. за підписом заступника міського голови (а.с. 7). При цьому, в листі вказано, що дозвіл на тимчасове проживання без реєстрації надавався позивачам листами міськвиконкому з 2001 по 2008 роки та рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19.12.2012 року №542 та від 19.11.2014 року №540.
Крім того, в листі було повідомлено, що рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23.07.2008 року №537 "Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян" квартира АДРЕСА_1 була включена до фонду житла для тимчасового проживання громадян. Надання дозволу на реєстрацію не є підставою для виключення жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання громадян або їх приватизації, а тому відсутні підстави для видачі ордеру на квартиру та в подальшому її приватизацію (а.с.7).
Разом з тим, незважаючи на те, що дозвіл позивачам на постійну реєстрацію у вказаній квартирі надано лише рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19.12.2012 року (а.с. 12), у вказаному житловому приміщенні позивачі постійно проживають ще з 2001 року по теперішній час, що підтверджується довідками ТОВ "КК "КомЕнерго-Житомир" від 27.03.2015 року №44,45 щодо відсутності заборгованості по квартплаті (а.с. 38), довідкою КВЖРЕП №10 від 07.04.25015р. (а.с. 39), довідкою Жотиморського РЕМ від 02.04.2015р., (а.с. 40, 41), розрахунком по оплаті за надані послуги з водопостачання (а.с. 42, 43), довідкою ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" від 06.04.2015р. про відсутність заборгованості), довідкою ПАТ "Житомиргаз" від 09.04.2015р. та розрахунками по оплаті (а.с. 45-47).
Крім того, обставини постійного проживання позивачів у квартиру №8 будинку маневрового переселенського фонду №57 по вул. Вітрука в м. Житомирі підтверджується поясненнями самих позивачів, а також показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Зокрема свідки вказали що добре знають позивачів і їм точно відомо про їх проживання з 2001 року по теперішній час у вказаній вище квартирі.
Обставини щодо реєстрації їх місця проживання з 1999 року по 2013 рік за адресою м.Житомир, вул. Огієнка, 14 позивачі пояснили тим, що за вказаною адресою знаходиться студентський гуртожиток. Однак, в ньому вони фактично проживали до 2001 року та були виселені у зв'язку з реконструкцією, що також підтверджується довідкою Центру професійно-технічної освіти м.Житомира від 03.04.2015р. (а.с. 52).
Відповідно до вимог ст.58 Конституції України, ч.4 ст.2 ЦПК України закони та інші нормативно-правові акти, які встановлюють нові обов'язки, скасовують чи звужують права, належні учасникам цивільного процесу чи обмежують їх використання, не мають зворотної дії в часі.
Згідно пункту 4 Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого Постановою Кабміну України від 31.03.2004 р. за № 422, до фондів вказаного житла можуть бути включені тільки вільні житлові приміщення.
Відповідно до пункту 3 Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого вказаною Постановою, перед прийняттям рішення про надання житла приміщення з фонду житла для тимчасового проживання громадянам роз'яснюються особливості умов договору найму зазначеного приміщення.
Таким чином, вимоги позивачів щодо визнання рішення від 23.07.2008 року №537 "Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян" протиправним є обґрунтованими, оскільки квартира АДРЕСА_3 на момент прийняття вказаного рішення не була вільною та відповідач в подальшому не роз'яснив позивачам особливості проживання в такому приміщенні.
Позивачі протягом тривалого часу (більше десяти років) постійно проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2, оплачують квартирну плату та комунальні послуги, здійснює поточний ремонт квартири.
Відповідачем не ставилося питання про виселення позивачів з вказаної вище квартири.
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органу виконавчої влади повинні відповідати нормам закону та не порушувати прав громадян.
Відповідно до змісту статті 55 Конституції України позивачка має право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 99 КАС України визначено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом права, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Позивачі вказують, що про порушення свої прав та інтересів вони дізналися після отримання листа відповідача від 15.12.14р., в якому здійснювалося посилання на рішення від 23.07.2008 року №537 "Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян", яке є перешкодою для отримання ордеру на квартиру.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що про оспорюване рішення позивачі могли дізнатися значно раніше, зокрема з листа від 19.07.2012р. (а.с. 65), в якому вказувалося про віднесення квартири позивачів до фонду житла тимчасового проживання, хоча в листі і не згадувалося про саме рішення.
Разом з тим, виходячи з відсутності доказів обізнаності позивачів в існуванні рішення, що оскаржується, враховуючи пояснення позивачів щодо нерозуміння юридичних наслідків віднесення квартири до фонду житла для тимчасового проживання, з метою недопущення порушення прав громадян на судовий захист, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення позивачів до адміністративного суду поважними.
Враховуючи вищевикладене, рішенням виконкому Житомирської міської ради від 23.07.2008 р. № 537 “Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян” слід визнати протиправним в частині включення до фонду житла для тимчасового проживання громадян квартири АДРЕСА_4 (п.3 додатку до рішення) та скасувати його в цій частині.
Керуючись ст.ст. 8-11, 70, 71, 86, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Корольовський районний суд м. Житомира, -
Визнати причини пропуску строку звернення ОСОБА_1, ОСОБА_2 до адміністративного суду поважними.
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради №537 від 23.07.2008 року (п.3 додатку до рішення) в частині включення квартири АДРЕСА_1, яка є постійним місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, до фонду житла для тимчасового проживання громадян.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О. Й. Адамович