ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 44/290
13.07.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аврора Автотранс”
До Товариства з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг
Україна”
про визнання договору недійсним
Суддя Чеберяк П.П.
Представники:
від позивача не з'явився від відповідача Якименко Ю.В. (довіреність № 100/26-05 від 06.05.2009 р.)
Рішення прийняте 13.07.2009 p., оскільки в судових засіданнях 02.06.2009 р. та 30.06.2009 р. оголошено перерву в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Аврора Автотранс” (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг” (далі -відповідач) про визнання недійсним договору фінансового лізингу № F271 від 20.08.2008 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 02.06.2009 року.
Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 13/05-02 від 13.05.2009 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
20.08.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № F270 (далі -договір лізингу), за умовами якого відповідач зобов'язався передати позивачеві у володіння та користування на певний строк майно (далі -предмет лізингу), спеціально придбане ним у визначеного позивачем постачальника відповідно до встановлених позивачем специфікацій та умов, а позивач зобов'язався прийняти предмет лізингу, користуватись ним за цільовим призначенням, сплачувати відповідачеві плату (далі -лізингові платежі) та в кінці строку дії договору лізингу придбати предмет лізингу собі у власність за ціною, визначеною договором лізингу.
Відповідно до п. 1.2. договору лізингу постачальником є ТОВ «Богдан -Спецавтотехніка»; предметом лізингу є напівпричіп -автовоз 7310.025 М13, рік виробництва 2008; ціна предмету лізингу становить 185 500, 00 грн. з ПДВ.
Згідно з п. п. 2.1.1. -2.1.3. договору лізингу строк лізингу складає 48 місяців, валютою здійснення розрахунків є гривня, валютою обчислення є долар США.
Відповідно п. 2.1.6. договору лізингу розміри щомісячних лізингових платежів зазначено в додатку № 1 до договору лізингу, який є невід'ємною частиною договору лізингу.
В порядку п. 2.1.8. договору лізингу сторони домовились, що для обчислення лізингових платежів встановлюється фіксована чи плаваюча відсоткова ставка, розмір лізингових платежів базується на плаваючій відсотковій ставці бази обчислення лізингових платежів, відсотковий період, протягом якого відсоткова ставка не підлягає перегляду, становить 3 місяці, до моменту підписання акту прийому -передачі предмета лізингу значення достовірної відсоткової ставки є 2,79125 %.
20.08.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 1 «Розмір лізингових платежів»до договору лізингу, в якому передбачено розмір щомісячних лізингових платежів у відсотковій ставці від бази обчислення лізингових платежів, до складу яких входить відшкодування частини вартості предмета лізингу та проценти/комісія.
Відповідно до п. 2.2.3. договору лізингу до бази обчислення лізингових платежів, вираженій у валюті обчислення, входять всі витрати, понесені відповідачем у зв'язку з придбанням та фінансуванням предмета лізингу, зокрема ціна предмета лізингу, мито, витрати, пов'язані з розмитненням, витрати на перевезення, страхування при перевезенні, витрати на монтаж і введення в дію предмета лізингу, витрати на допуск до експлуатації, сертифікати, оцінки у випадку предметів, що уже використовувались, послуги банків, та інше.
Згідно з п. 2.2.4. договору вартість предмета лізингу в гривнях включає всі витрати, понесені відповідачем у зв'язку з придбанням предмета лізингу, які зазначені в п. 2.2.3. договору лізингу. Вартість предмета лізингу в гривнях буде вказана в акті прийому -передачі предмета лізингу та/або у видатковій накладній. Якщо витрати, понесені у зв'язку з придбанням предмету лізингу, виражені в іноземній валюті, то перерахунок їх у гривні відбувається за формулою: сума витрат у валюті*КВ, де КВ -курс продажу валюти, в якій виражені витрати, встановлений АТ “Каліон Банк Україна” в м. Києві на момент здійснення оплати таких витрат.
Відповідно до п. 2.2.7. (ІІ, ІІІ) якщо було встановлено лізингові платежі на основі плаваючої відсоткової ставки, то відповідач встановлює новий розмір лізингових платежів згідно із розміром достовірної відсоткової ставки, згідно з п. 2.1.8. (ІІІ) договору лізингу та відповідно до графіку лізингових платежів. Якщо валюта обчислення є відмінною від гривні, перерахунок лізингових платежів в гривні здійснюється із застосуванням курсу продажу валюти обчислення АТ “Каліон Банк Україна” в м. Києві, який чинний на день виникнення обов'язку сплати лізингових платежів.
Положеннями п. 2.3. договору лізингу встановлений порядок оплати лізингових платежів, в тому числі авансового платежу, початкового лізингового платежу, щомісячних лізингових платежів, операційного збору, витрат на придбання предмету лізингу тощо.
На виконання умов договору лізингу 23.10.2008 р. між позивачем, відповідачем та ТОВ «Богдан -Спецавтотехніка»було укладено договір поставки № F270 (далі -договір поставки), за умовами якого ТОВ «Богдан -Спецавтотехніка»зобов'язався передати у зумовлені строки у власність відповідача товар (напівпричіп -автовоз 7310.025 М13, рік виробництва 2008), а відповідач зобов'язався прийняти цей товар і сплатити за нього грошову суму.
На виконання умов договору поставки ТОВ «Богдан -Спецавтотехніка»було поставлено предмет лізингу, а відповідачем було прийнято останній, що підтверджується підписаними відповідачем та ТОВ «Богдан -Спецавтотехніка»видатковою накладною № COF-234 від 04.11.2008 р. та актом прийому -передачі від 03.11.2008 р., відповідно до яких остаточна ціна предмету лізингу становить 185 500,00 грн.
На виконання умов договору лізингу позивачем було сплачено на користь відповідача суму у розмірі 188 258, 11 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 134 від 24.11.2008р., № 151 від 05.12.2008р.. № 154 від 05.12.2008р., № 152 від 05.12.2008р., № 91 від 01.10.2008р., № 131 від 24.11.2008р., № 82 від 25.09.2008р., № 85 від 25.09.2008р., № 130 від 24.11.2008р., № 1 від 05.01.2009р., № 153 від 05.12.2008р., № 150 від 05.12.2008р., № 132 від 24.11.2008р., а також підтверджується довідкою АТ “Каліон Банк Україна” № 01/KLід 28.05.2009 р.
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) (ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг").
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
В порядку ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Таким чином, позивач та відповідач в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору лізингу, договір відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Доводи позивача про те, що умовами договору лізингу передбачена одностороння зміна ціни договору не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються положеннями п. 1.2. договору лізингу (ціна договору є попередньою та підлягає остаточному погодженню в договорі поставки) та положеннями ч. 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, відповідно до яких ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Доводи позивача щодо відсутності у договорі лізингу положень, які вказують еквіваленту суму вартості предмета лізингу у валюті обчислення також не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються положеннями п.п. 2.2.4., 2.2.7. (ІІІ) договору лізингу.
Доводи позивача про те, що п. 2.2.6. договору лізингу передбачені штрафні санкції не беруться судом до уваги, оскільки відшкодування витрат, пов'язаних з придбанням предмета лізингу не є штрафною санкцією, а є лізинговим платежем, який прямо передбачений ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".
Доводи позивача щодо неможливості встановлення в договорі лізингу іншого розміру процентів за користування чужими грошовими коштами також не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України.
Доводи позивача щодо невідповідності положень п. 5.7. (ІІ) договору лізингу ст. 15 Закону України "Про фінансовий лізинг" не беруться судом до уваги, оскільки положеннями ст. 15 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачене право лізингоодержувача на відшкодування вартості поліпшення предмету лізингу, від якого позивач в порядку ст. 6 Цивільного кодексу України відмовився, підписавши договір лізингу.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про не обґрунтованість вимог позивача, позов визнається необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. підлягають сплаті позивачем.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 6, 625, 627, 632, 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України, ст. 1, 3, 6, 15, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя П.П.Чеберяк
Дата підписання рішення 15.07.2009р.