28 квітня 2015 р. Справа № 876/1793/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Ледчак Т.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення,-
У грудні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області у якому позивач просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001542203 від 06.10.2014 року в частині застосування штрафної санкції у розмірі 13260,00 грн.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що законодавцем не встановлено обов'язку роздрукування фіскальних звітних чеків за ті дні, коли розрахунки із застосуванням РРО не проводились, в тому числі, якщо РРО в певний день не було ввімкнено. Тобто, в контексті вимог статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначається друкування Z-звітів не пізніше ніж 24 години після початку роботи, а саме, у робочі дні. Відтак, на думку позивача, не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи роздрукований чек у книзі обліку розрахункових операції - триваюче, що обумовлює необхідність застосування до нього фінансової санкції незалежно від кількості таких щоденних не роздрукувань та тривалості не зберігання таких документів. Просив позов задоволити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0001542203 від 06.10.2014 року в частині застосування штрафної санкції у розмірі 13260,00 грн..
Постанову суду першої інстанції оскаржило Миколаївська об'єднана державної податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.09.2014 року Миколаївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки складено акт (довідку) № 928/13/01/НОМЕР_2, яким встановлено, що не щоденне друкування фіскальних звітних чеків РРО Z-звітів, а саме не роздруковано Z-звіт за 09.11.2013 року, 10.11.2013 року, 10.12.2013 року, 15.02.2014 року, 11.03.2014 року, 12.03.2014 року, 14.03.2014 року, 19.03.2014 року, 20.03.2014 року, 21.03.2014 року, 25.03.2014 року, 26.03.2014 року, 27.03.2014 року, 28.03.2014 року, 01.04.2014 року, 02.04.2014 року, 03.04.2014 року, 04.04.2014 року, 08.04.2014 року, 09.04.2014 року, 10.04.2014 року, 11.04.2014 року, 12.04.2014 року, 13.04.2014 року, 15.04.2014 року, 16.04.2014 року, 17.04.2014 року, 18.04.2014 року, 19.04.2014 року, 20.04.2014 року, 22.04.2014 року, 26.04.2014 року, 10.05.2014 року, 26.07.2014 року, 09.08.2014 року, 06.09.2014 року, 07.09.2014 року. У розділі 4 облік ремонтів та технічного обслуговування РРО. За вказаними датами записи про ремонт РРО відсутні.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0001542203 від 06.10.2014 року, яким встановлено порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на підставі п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 глави 4 розділу ІІ ПК України та згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 13600,00 грн.
Пунктом 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані - щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього ж Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.
Судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що зі змісту положень 4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вбачається, що зазначена у статті фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами господарської діяльності вимог закону щоденно друкувати фіскальний звітний чек та зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій. Не виконуючи протягом зазначеного у акті перевірки податкового органу періоду щодня друкувати фіскальний звітний чек, позивачем фактично вчинено продовжуване порушення, а незбереження вказаних чеків у книзі обліку розрахункових операцій вчинено триваюче порушення.
Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Відповідно, за дії чи бездіяльність які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення можливе притягнення до відповідальності лише один раз.
Таким чином, за вчинення порушень визначених пунктом 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідач як контролюючий орган вправі застосовувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, незалежно від кількості виявлених під час перевірки позивача випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Аналогічна позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеною в постановах від 16.04.2013 року, від 04.06.2013 року та позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалі від 15.10.2014 року у справі № К/9991/62028/12 та постанові від 08.10.2014 року у справі № К/9991/21885/12.
За таких обставин, розмір штрафу який підлягає застосуванню до позивача за порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» становить 340,00 грн. (20 х 17,00 грн.).
Відтак, відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13260,00 грн. (13600,00 грн. - 340,00 грн.).
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 року у справі №813/8294/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
С. Кузьмич
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.04.2015 року