28 квітня 2015 р. Справа № 151826/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,
представника позивача ОСОБА_1,
третьої особи Савчина В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 04 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Львівської міської ради, треті особи на стороні позивачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання права на приватизацію земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії,-
11.05.2011 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Львівської міської ради, в якому просили визнати за ними право на приватизацію земельної ділянки орієнтованою площею 433, 56кв.м., яка перебуває у користуванні згідно рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30.12.2009 року і знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача розглянути на сесії Львівської міської ради питання передачі позивачам безоплатно у власність земельної ділянки орієнтованою площею 433, 56кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та надати позивачам дозвіл на складання технічної документації з землеустрою щодо надання у власність цієї земельної ділянки для обслуговування житлового будинку.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30.12.2009 року, пропорційно до часток у праві власності на будинок, між співвласниками будинку № 11 встановлений порядок користування земельної ділянкою, що використовується для обслуговування житлового будинку, виділивши позивачам у користування земельну ділянку площею 433, 56кв.м. з метою набуття права власності на виділену земельну ділянку позивачі звернулись до Львівської міської ради з відповідною заявою та вважають що остання не розглянула у встановленому законом порядку питання надання дозволу на складання технічної документації з землеустрою щодо надання у власність цієї земельної ділянки.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 04 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_4 право на приватизацію земельної ділянки площею 433,56кв.м., яка перебуває у їх користуванні згідно з рішенням Сихівського районного суду від 30.12.2009 року № 2-818/09 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано Львівську міську раду розглянути на сесії Львівської міської ради питання передачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 безоплатно у власність земельної ділянки площею 433,56 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та надання дозволу на складання технічної документації з землеустрою щодо надання у власність цієї земельної ділянки для обслуговування житлового будинку.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач порушив право позивачів на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, що перебуває у їх користуванні, чим порушив приписи Земельного кодексу України.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Львівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2011 року за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження.
В судовому засіданні 28.04.2015 року представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подав клопотання про відмову від адміністративного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відмову від позову підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 194 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог ст. 112 і 113 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 112 КАС України встановлено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.
Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі (ч. 2 ст. 112 КАС України).
Розглянувши заяву позивача про відмову від адміністративного позову, колегія суддів приходить до висновку про можливість її задоволення, оскільки такі дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
В той же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що частиною 2 ст. 203 КАС України визначено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
З матеріалів справи слідує, що позивачі звернулися до суду з такими позовними вимогами: визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право на приватизацію земельної ділянки орієнтованою площею 433, 56кв.м., яка перебуває у користуванні згідно рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30.12.2009 року і знаходиться за адресою АДРЕСА_1; зобов'язати Львівську міську раду розглянути на сесії Львівської міської ради питання передачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безоплатно у власність земельної ділянки орієнтованою площею 433, 56кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та надати позивачам дозвіл на складання технічної документації з землеустрою щодо надання у власність цієї земельної ділянки для обслуговування житлового будинку.
Щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право на приватизацію земельної ділянки орієнтованою площею 433, 56кв.м., яка перебуває у користуванні згідно рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30.12.2009 року і знаходиться за адресою АДРЕСА_1, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 1 ч .1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Публічно-правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві.
Змістом будь-яких правових відносин є врегульованих правом взаємні права, інтереси, обов'язки та заборони суб'єктів суспільства у цих правовідносинах. Відповідно, зміст публічно-правових відносин складається з взаємних публічних прав, інтересів, обов'язків та заборон суб'єктів суспільства у певних публічно-правових відносинах.
Отже, у публічно-правових відносинах одна особа має та реалізує певні публічні права чи інтереси, а інша особа відповідно виконує певні публічні обов'язки або дотримується публічних заборон. У разі невиконання останньою особою своїх публічних обов'язків або недотримання публічних заборон вона порушує публічні права чи інтереси першої особи, яка не в змозі їх належним чином реалізувати. За цих обставин ця особа має право подати до суду адміністративний позов на захист своїх порушених публічних прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Таким чином, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин.
Звернення особи з позовом до суду на захист іншого крім публічного права, свободи чи інтересу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право на приватизацію земельної ділянки орієнтованою площею 433, 56кв.м., яка перебуває у користуванні згідно рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30.12.2009 року і знаходиться за адресою АДРЕСА_1 носять виключно цивільно-правовий характер та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова в частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право на приватизацію земельної ділянки орієнтованою площею 433, 56кв.м., яка перебуває у користуванні згідно рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30.12.2009 року і знаходиться за адресою АДРЕСА_1 підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Разом з тим, щодо позовних вимог про зобов'язання Львівсьої міської ради розглянути на сесії Львівської міської ради питання передачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безоплатно у власність земельної ділянки орієнтованою площею 433, 56кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та надати позивачам дозвіл на складання технічної документації з землеустрою щодо надання у власність цієї земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, колегія суддів зазначає наступне, що приймаючи постанову про задоволення позову в частині вказаних вище позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що Львівська міська рада не розглянула у встановленому законом порядку заяву позивачів про надання дозволу на складання технічної документації з землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції приймаючи постанову про задоволення позову в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Львівської міської ради розглянути на сесії Львівської міської ради питання передачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 безоплатно у власність земельної ділянки площею 433, 56 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та надання дозволу на складання технічної документації з землеустрою щодо надання у власність цієї земельної ділянки для обслуговування житлового будинку правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак, постанову в цій частині задоволення позовних вимог слід визнати нечинною.
В той же час, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.
Колегія суддів вважає, що відмова позивача від адміністративного позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому її слід прийняти, а провадження в адміністративній справі закрити.
Керуючись п. 2 ч.1 ст. 157, ч.3 ст. 160, ч.1,2 ст. 194, ст. 195, ст. 196, ч. 1 ст. 203, ч.4 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.
Прийняти відмову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від адміністративного позову.
Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 04 листопада 2011 року у справі № 2а-903/11 в частині задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_3, ОСОБА_4 права на приватизацію земельної ділянки площею 433, 56 кв.м., яка перебуває у їх користуванні згідно з рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 30.12.2009 року № 2-818/09 і знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - скасувати та провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.
В решті постанову суду першої інстанції визнати нечинною та закрити провадження у справі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий О.Б. Заверуха
Судді О.М. Гінда
А.І. Рибачук