15 квітня 2015 року Справа № 876/10497/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Большакової О.О., Судової-Хомюк Н.М.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області до публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» про стягнення заборгованості,
встановив:
У червні 2013 року позивач УПФ України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ПАТ «Ковельсільмаш», в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період квітень-травень 2013 року в сумі 538123,70 грн..
Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено з ПАТ «Ковельсільмаш» на користь УПФ України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за квітень-травень 2013 року в сумі 538123,70 грн..
З цією постановою суду першої інстанції від 08.07.2013 р. не погодився відповідач ПАТ «Ковельсільмаш» та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду винесена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням вимог процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що 02.01.2013 р. ухвалою Господарського суду Волинської області порушено провадження про банкрутство відповідача ПАТ «Ковельсільмаш». А тому вважає апелянт, що вимоги позивача по стягненню заборгованості повинні розглядатись в порядку господарського судочинства. Крім цього, зазначає апелянт, що довідка-розрахунок заборгованості та картка особового рахунку ПАТ «Ковельсільмаш» не можуть бути доказами існування заборгованості відповідача, оскільки вони є документами власного обліку УПФ України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області. До того ж суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказані в довідці-розрахунку заборгованості та картці особового рахунку ПАТ «Ковельсільмаш» без узгодження з відповідачем.
За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 08.07.2013 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Так, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підставності позовних вимог, з врахуванням наступного.
З матеріалів справи видно, що відповідач ПАТ «Ковельсільмаш» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 18).
Суд першої інстанції об'єктивно встановив і підтверджується розрахунком суми заборгованості, копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за квітень-травень 2013 р. та копіями картки особового рахунку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2, що заборгованість ПАТ «Ковельсільмаш» по відшкодуванню пільгових пенсій призначених за Списком № 1, № 2 станом на 29.05.2013 р. становить 538123,70 грн. за період квітень-травень 2013 року. Розрахунки таких витрат були отримані відповідачем, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 5, 6-15, 16).
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення».
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», передбачено не тільки підтвердження підприємствами права громадян на пільгове пенсійне забезпечення за відповідну тривалість роботи в шкідливих умовах, але й відшкодування з коштів підприємства, призначених на оплату праці витрат на виплату та доставку пенсій таким громадянам.
Порядок покриття витрат на виплату й доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2, визначено в розділі 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (№ 21-1).
Пунктом 6.4. Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно із пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Так, судом першої інстанції вірно встановлено та взято до уваги, що відповідачу надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які ним отримані, однак залишені без виконання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПАТ «Ковельсільмаш» повинен відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 538123,70 грн..
Суд апеляційної інстанції вважає також безпідставними твердження апелянта ПАТ «Ковельсільмаш» про те, що позовні вимоги УПФ України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області мають розглядатись господарським судом в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Так, із матеріалів справи видно, що відносно ПАТ «Ковельсільмаш» ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.01.2013 р. порушено провадження про банкрутство, тобто до 19.01.2013 р. - набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 р. № 4212-VI, яким передбачено, що положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, щодо підсудності справ, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цього Закону в новій редакції.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена відповідачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» - залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області до публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: О.О. Большакова
Н.М. Судова-Хомюк