09 квітня 2015 року Справа № 38618/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Галактика» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року в справі за позовом приватного малого підприємства «Галактика» до Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій, -
12 грудня 2011 року Тернопільським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву приватного малого підприємства «Галактика» до Тернопільської міської ради про визнання протиправною відсутність конкретної відповіді Тернопільської міської ради на інформаційний запит від 02 грудня 2011 року, визнання протиправною відмови надання копій документів відповідно до інформаційного запиту від 02 грудня 2011 року, зобов'язання протягом п'яти робочих днів відправити поштою копії заяви обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Головацького-3 блок Б» із додатками і висновки комісій, на підставі яких прийнято рішення Тернопільської міської ради від 16 серпня 2011 року № 6/13/1.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що відмова відповідача є неправомірною, оскільки запитувану інформацію не може бути обмежено в доступі з огляду на відсутність сукупності вимог визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Зазначену постанову мотивовано тим, що дії відповідача є законними та не порушують прав, свобод чи інтересів позивача щодо отримання інформації у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - приватним підприємством «Галактика», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та зобов'язати Тернопільську міську раду протягом п'яти робочих днів відправити поштою приватному малому підприємству «Галактика» копії заяви обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Головацького-3 блок Б» із додатками і висновки комісій, на підставі яких прийнято рішення Тернопільської міської ради від 16 серпня 2011 року № 6/13/1.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що інформація про наявність, володіння, користування, розпорядження державними чи комунальними земельними ділянками в жодному разі не може відноситись до службової і має безперешкодно надаватись.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Судом апеляційної інстанції заслухано суддю-доповідача, досліджено матеріали справи та проаналізовано доводи апеляційної скарги, внаслідок чого зроблено висновок про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України (в редакції чинній на момент вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження в справі) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС України (в редакції чинній на момент вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження в справі) передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Частиною 1 ст. 18 КАС України (в редакції чинній на момент вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження в справі), визначено перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним:
1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;
2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.;
5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.
Згідно із ч. 2 ст. 18 КАС України (в редакції чинній на момент вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження в справі), окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідачем у даному спорі є Тернопільська міська рада - представницький орган місцевого самоврядування.
Отже, виходячи із змісту ч. ч. 1, 2 ст. 18 КАС України (в редакції чинній на момент вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження в справі) та враховуючи фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що даний спір предметно підсудний місцевому загальному суду як адміністративному.
Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України (в редакції чинній на момент отримання судом першої інстанції позовної заяви), позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Судом першої інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі вищенаведеного не враховано, внаслідок чого розглянуто справу з порушенням правил предметної підсудності.
В свою чергу таке порушення означає, що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, а тому, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 5 КАС України, якою передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
02 грудня 2011 року позивачем подано інформаційний запит відповідачу про надання інформації чи стосується рішення Тернопільської міської ради від 16 серпня 2011 року № 6/13/1 земельної ділянки по вул. Головацького, 3 площею 0,70 га, право постійного користування якою з 2001 року має приватне мале підприємство «Галактика», видачу примірника рішення Тернопільської міської ради від 16 серпня 2011 року № 6/13/1 та копій документів на підставі яких виносилось рішення.
Відповідачем листом від 07 грудня 2011 року № 6696/08 повідомлено, що рішенням Тернопільської міської ради від 16 серпня 2011 року № 6/13/2 припинено право користування частиною земельної ділянки, площею, 058 га, яка надана в постійне користування приватному малому підприємству «Галактика» за адресою вул. Головацького, 3. Рішенням Тернопільської міської ради від 16 серпня 2011 року № 6/13/1 дано дозвіл обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Головацького-3 блок Б» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,60 га для завершення будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою вул. Головацького, 3 з наданням в оренду терміном на п'ять років. Документи на підставі яких виносилось рішення є інформацією з обмеженим доступом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності рішення відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції непогоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно з частиною першою статті 1, пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Позивачу відмовлено в наданні публічної інформації в частині видачі документів на підставі яких прийнято рішення Тернопільської міської ради від 16 серпня 2011 року № 6/13/1 з покликання на те, що дана інформація є інформацією з обмеженим доступом.
Надаючи оцінку змісту запитуваної позивачем інформації на предмет належності такої до інформації з обмеженим доступом суд апеляційної інстанції зазначає, таке.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Виходячи із змісту ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суд апеляційної інстанції вважає, що запитувана позивачем інформація не належить до інформації з обмеженим доступом.
Крім цього, відповідно до частини 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Відповідачем не дотримано вимог п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» при наданні відповіді на інформаційний запит позивача від 02 грудня 2011 року.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що слід визнати протиправними дії Тернопільської міської ради щодо ненадання достовірної, повної та точної інформації при наданні відповіді на інформаційний запит приватного малого підприємства «Галактика» від 02 грудня 2011 року та зобов'язати Тернопільську міську раду надати достовірну, повну та точну інформацію на інформаційний запит приватного малого підприємства «Галактика» від 02 грудня 2011 року.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Галактика» - задовольнити частково.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року в справі № 2а-3968/11/1970 - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов приватного малого підприємства «Галактика» до Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Тернопільської міської ради щодо ненадання достовірної, повної та точної інформації при наданні відповіді на інформаційний запит приватного малого підприємства «Галактика» від 02 грудня 2011 року.
Зобов'язати Тернопільську міську раду надати достовірну, повну та точну інформацію на інформаційний запит приватного малого підприємства «Галактика» від 02 грудня 2011 року.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: І. О. Яворський
Р. В. Кухтей