23 квітня 2015 року Справа № 876/1675/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
В липні 2014 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1) звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - Відповідач, УПФУ) про визнання неправомірними дій відповідача, який відмовив йому у зарахуванні на пільгових умовах в півторакратному розмірі загального стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок його стажу роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі за вказані Позивачем періоди в півторакратному розмірі та виплатити таку пенсію.
Позовні вимоги мотивовані тим, що УПФУ невірно трактує норми матеріального права та безпідставно відмовив ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.12.2014 року позов задоволено частково. Зобов'язано УПФ в м. Івано-Франківську зарахувати в пільговому обчисленні період роботи ОСОБА_1 з 17.11.1978 по 01.08.1979 року; з 02.08.1979 по 26.04.1982 року; з 25.06.1982 по 08.10.1982 року; з 04.11.1982 по 01.12.1994 року; з 01.12.1994 по 01.01.1998 року; з 01.01.1998 по 15.04.2002 року, як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі. Зобов'язано УПФ в м. Івано-Франківську зробити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з врахуванням пільгового стажу з 01.07.2014 року. В решті позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на пільгове обчислення стажу в півторакратному розмірі за вищезазначені періоди його роботи, оскільки з наданих нею документів вбачається та не викликає жодного сумніву той факт, що вона, працюючи в районі Крайньої Півночі та в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, користувався пільгами, передбаченими Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Указ від 10 лютого 1960 року).
Постанову суду першої інстанції оскаржило УПФУ, подавши на неї скаргу. Відповідач вимагає скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.12.2014 року в частині задоволення позову. Як обґрунтування апеляційної скарги зазнає, що радянським законодавством не розповсюджувалися пільги щодо обчислення стажу в півтора кратному розмірі на працівників вахтового методу роботи.
На підтвердження цього апелянт наводить норми Постанови Держкомпраці СРСР від 31.12.1987 року № 794/33-82 «Про затвердження основних положень про вахтовий метод організації робіт», згідно яких робітникам підприємств і організацій, які виїжджають для робіт вахтовим методом в райони Крайньої Півночі чи в прирівняних до них районів із інших районів країни, надаються пільги, які передбачені тільки ст.ст. 1,2,3,4 Указу від 10 лютого 1960 року, але пільги, що передбачені ст. 5 Указу не надавалися.
Крім цього, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до п. 2 Інструкції про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 року № 530/п-28 пільги, передбачені ст. 5 Указу від 10.02.1960 року і статтею 3 Указу від 26.09.1967 року, надаються додатково працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни (включаючи осіб, які прибули за власною ініціативою), при умові укладення з ними трудових договорів, про роботу в цих районах та місцевостях строком на три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Апелянт зазначає, що оскільки у матеріалах справи відсутні трудові строкові договори, а також робота позивача проводилась вахтово-експедиційним методом, позивач не має права на перерахунок пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу роботи за зазначений період часу.
В порядку п. 3 ч. 1 ст.. 197 КАС України справа розглядалася в порядку письмового провадження.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з трудової книжки позивача, копія якої міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 працювала в Івано-Франківському управлінні бурових робіт з 04.11.1982 року по 15.04.2002 року, працюючи в районах Крайньої Півночі та місцевостях,прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Як вбачається з довідки № 10-859 від 02.07.2014 року Прикарпатського управління бурових робіт публічного акціонерного товариства «Укрнафта», ОСОБА_1 дійсно працювала в управлінні з 04.11.1982 року по 31.08.1991 року, з 01.09.1991 року по 01.12.1994 року вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з режимом роботи 15 робочих днів в цих районах по 12 год. за добу і з таким же періодом відпочинку по місцю постійного проживання із відпрацюванням місячного та річного норми часу.
Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.
Відповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення (дата підписання 15 січня 1993 року) передбачено, що при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01 січня 1991 року.
У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється згідно законодавства України.
З системного аналізу викладеної норми вбачається, що немає жодних підстав не враховувати стаж позивача, набутий з 01 січня 1991 року при обчисленні пенсії. Навпаки, така законодавча конструкція підтверджує необхідність врахування цього стажу, оскільки в протилежному випадку пенсія не буде призначена та не буде предмета відшкодовування.
Зазначений висновок кореспондується з положеннями частини другої статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, відповідно до якої для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Пунктом 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» постановлено скоротити тривалість трудового договору, який дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі», з п'яти до трьох років.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково колегія суддів зазначає, що здійснення ОСОБА_1 роботи вахтово-експедиційним методом не може бути однією із підстав відмови відповідачем у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу із урахуванням пільгового обчислення стажу, оскільки із уточнюючої довідки № 10-859 від 02.07.2014 року Прикарпатського управління бурових робіт публічного акціонерного товариства «Укрнафта» вбачається, що позивач працював з режимом роботи 15 робочих днів в цих районах по 12 год. за добу і з таким же періодом відпочинку по місцю постійного проживання із відпрацюванням місячної та річної норм часу. Також підтверджується, що за час роботи місячна норма робочого часу позивачем повністю відпрацьовувалась. Таким чином, незважаючи на специфічний метод виконання праці, позивач працював повний робочий день протягом усього оспорюваного періоду.
Крім цього, Постанова Держкомпраці СРСР від 31.12.1987 року № 794/33-82 «Про затвердження основних положень про вахтовий метод організації робіт», на яку посилається відповідач в обґрунтування апеляційної скарги, не містить прямої вказівки на те, що працівникам підприємств і організацій, які виїжджають для робіт вахтовим методом в райони Крайньої Півночі чи в прирівняних до них районів із інших районів країни, не надаються пільги, які передбачені ст. 5 Указу від 10 лютого 1960 року, зокрема, що стосується пільгового обчислення стажу роботи.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт укладання трудового договору з роботодавцем підтверджується записами у трудовій книжці позивача, а здійснення ОСОБА_1 роботи вахтово-експедиційним методом не може бути підставою відмови відповідачем у здійсненні перерахунку та виплати пенсії.
Отже, доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.12.2014 року у справі № 344/10530/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Судді В.М. Каралюс
З.М. Матковська