28 квітня 2015 р. Справа № 876/3226/15
Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Улицького В. З., Гулида Р. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 12.01.2015 року по справі № 162/1995/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,
Позивач 11.12.2014 року звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком в межах строку позовної давності.
Позовні вимоги обґрунтовує вимогами статей 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 06.01.2015 року позов задоволено повністю. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу щомісячного підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до положень статей 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 11.06.2014 року по 02.08.2014 року із врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Апелянт подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями регулювати порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. У зв'язку з цим, до спірних правовідносин має застосовуватись Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, яка є чинною на даний час.
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач належить до ІІІ категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є особою, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до ІІ категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, до ІІІ категорії - 25 % мінімальної пенсії за віком, до ІV категорії - 15 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012 року № 4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», судам варто враховувати Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, яким дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Ураховуючи особливості дії в часі закону про Державний бюджет України на відповідний рік, нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, виданий на його виконання, також діє у межах бюджетного року.
Законом України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року № 1622-VII встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Проте, відповідно до вказаного Закону, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 03.08.2014 року.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) вказав, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, до спірних правовідносин застосовується редакція Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» до внесення змін Законом від 31.07.2014 року і яка не обмежувала виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи..
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254, 256 КАС України, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 12.01.2015 року у справі № 162/1995/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Улицький В. З.
Гулид Р. М.