Ухвала від 30.04.2015 по справі 751/2043/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 751/2043/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Філатова Л.Б. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.03.2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Чернігівській області про накладення штрафу від 13.02.2015 року ВП №45933387.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.03.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання виконавчого листа №751/8457/14, виданого 22.12.2014 року Новозаводським районним судом міста Чернігова, державним виконавцем 25.12.2014 року відкрито виконавче провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду самостійно в строк до 01.01.2015 року.

Боржником виконано рішення суду в частині, а саме, проведено ОСОБА_2 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, проте, виплата не була здійснена, оскільки бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у Державному бюджеті на 2014 рік та у Державному бюджеті на 2015 рік не передбачені, видатки на зазначені цілі не затверджувались у кошторисах розпорядників бюджетних коштів та у відповідних паспортних бюджетних програм.

Вказане, на думку відповідача, є поважною причиною нездійснення виплати.

13.02.2015 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Постиляковою М.Б. винесено постанову про накладення на Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради штрафу в сумі 680 грн. за невиконання рішення суду.

Вважаючи, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку покладено на державну виконавчу службу.

Частиною 4 ст. 257 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Приписи ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» покладають на державного виконавця обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Проведення перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік без здійснення виплати коштів не може вважатися повним виконанням рішення суду.

Частиною 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 зазначеного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в п. 74 рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.

В той же час, ст. 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд.

Крім того, Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Жовнер проти України» (рішення від 29 червня 2004 року) наголосив, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.

Виконання рішення щодо боржника є обов'язком держави (рішення Європейського суду з прав людини від 13.07.2006 року; справа «Васильєв проти України»).

Європейський суд з прав людини в п. 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені ст. 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15.03.2001 року, п. 68).

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.03.2015 року по справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу - залишити без задоволення.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.03.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 30.04.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.

Попередній документ
43883423
Наступний документ
43883425
Інформація про рішення:
№ рішення: 43883424
№ справи: 751/2043/15-а
Дата рішення: 30.04.2015
Дата публікації: 08.05.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері: